
- •1.2. Структура курсу "Інформаційно-аналітична діяльність". Місце навчальної дисципліни в системі дисциплін документно-комунікаційного циклу
- •1.3. Інформаційно-аналітична діяльність як специфічний різновид людської діяльності
- •1.4. Короткий історичний огляд розвитку інформаційно-аналітичної діяльності. Найважливіші етапи
- •1.5. Джерела інформації в системі суб’єктно-об’єктних відносин інформаційної діяльності. Типологія та класифікація інформації
- •Тема 2. Теоретичні основи інформаційно-аналітичної діяльності
- •2.1. Актуальність, суть, основні принципи іад
- •2.3. Категоріально-понятійна система дисципліни "Інформаційно-аналітична діяльність"
- •2.4. Загальні професійні вимоги до рівня фахової підготовки аналітика
- •2.5. Основні методи аналітики
- •2.6. Характеристика основних різновидів іад
- •2.7. Параметри інформації
- •2.8. Базові моделі, що застосовуються під час аналізу інформаційних явищ
- •Тема 3. Методика організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •3.1. Методи організації іад
- •3.2. Загальноприйнятий алгоритм діагностики інформаційних подій і процесів
- •3.3. Методи збору аналітичної інформації
- •3.4. Проблема інтерпретації фактів та типові помилки в аналітичних висновках
- •3.5. Поняття та методи аналітичних прогнозів
- •3.6. Етапи прогнозування
- •3.7. Моделі та типи прогнозів
- •Тема 4. Правове регулювання інформаційної сфери в україні субєкти інформаційної діяльності, їх інформаційні потреби та поняття інформаційного циклу
- •4.1. Система законодавчого забезпечення інформаційно - аналітичної діяльності в Україні
- •4.2. Закон України "Про інформацію" - базовий акт у системі регулювання інформаційних відносин
- •4.3. Закон "Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки"
- •4.4. Закон України "Про доступ до публічної інформації"
- •4.5. Інші закони України та підзаконні акти, що регламентують інформаційно-аналітичну діяльність
- •4.6. Поняття «суб’єктів інформаційних відносин». Інформаційні потреби споживачів
- •4.7. Сутність і структура інформаційного циклу
- •4.8. Характеристики інформаційних потреб. Методи вивчення інформаційних потреб
- •Тема 5. Інформаційний процес та інформаційні посередники
- •5.1.Поняття та сутність інформаційного процесу
- •5.2. Складники (етапи) інформаційно-аналітичного процесу
- •5.3. Причини викривлення інформації
- •5.4. Інформаційні шуми, бар’єри та їх вплив на якісні та кількісні показники інформації
- •5.5. 3Агальна характеристика поняття "інформаційні посередники"
- •5.6. Бібліотеки як універсальна форма інформаційного посередництва
- •5.7. Змі як потужний ресурс інформаційного посередництва
- •5.8. Суспільно-інформаційна роль реклами
- •5.9. Зв’язки з громадськістю (pr)
- •Тема 6. Комунікаційний процес як суспільна функція інформаційно-аналітичної діяльності
- •6.1. Загальна характеристика поняття «комунікації» та «комунікативного процесу»
- •6.2. Соціальні функції комунікації
- •6.3. Типологія комунікацій
- •6.4. Перешкоди та комунікативні бар’єри на шляху комунікативного процесу
- •6.5. Види і форми комунікацій
- •6.6. Поняття масової комунікації
- •6.7. Комунікаційні канали
- •6.8. Управління комунікаційними процесами
- •6.9. Удосконалення комунікацій
- •Тема 7. Розвиток засобів інтелектуалізації інформаційної діяльності та організаційні аспекти управління інформаційними ресурсами
- •7.1. Поняття штучного інтелекту
- •7.2. Нейронні мережі
- •7.3. Дерево рішень ("дерево цілей")
- •7.4. Виведення за аналогією
- •7.5. Інформаційно-аналітичні системи
- •7.6. Експертні системи
- •7.7. Системи підтримки прийняття рішень (сппр)
- •7.8. Системи кодування інформації
- •7.9. Штрихові коди
- •7.10. Інформатизація економіки
- •7.11. Економічна інформація, її класифікація
- •Тема 8. Інформаційна революція, її сутність. Побудова інформаційного суспільства в україні
- •8.1. Поняття інформаційної революції
- •8.2. Основні ознаки інформаційної революції
- •8.3. Нові інформаційні технології
- •8.4. Ринкова інфраструктура інформаційного середовища
- •8.5. Інформатизація суспільства. Концепція Національної програми інформатизації
- •8.6. Досвід країн Європейського Союзу та сша
- •8.7. Створення сучасної інфраструктури інформатизації в Україні
- •8.8. Розвиток та впровадження нових інформаційних технологій
- •Модуль №2. Практика організації інформаційно-аналітичної діяльності Тема 1. Сучасні концепції цивілізацій інформаційна політика зарубіжних країн щодо україни
- •1.1. Сучасні концепції розвитку цивілізацій
- •1.2. Інформаційно-комунікаційні технології як чинник розвитку інформаційного суспільства
- •1.3.Інформаційна технологізація суспільного життя
- •1.4. Загрози в інформаційній сфері
- •1.5. Інформаційні позиції та імідж України
- •1.6. Інформаційна політики зарубіжних країн
- •1.7. Зовнішні чинники впливу на Україну
- •1.8. Інформаційна політика України щодо поліпшення її міжнародного іміджу
- •Тема 2. Інформаційний простір як обєкт дослідження та глобальні інформаційні процеси
- •2.1. Сутність і зміст поняття інформаційного простору
- •2.2. Види і форми інформаційної діяльності в суспільстві
- •2.3. Концепції трактування суті інформаційного простору
- •2.4. Сучасний стан інформаційного простору України
- •2.5. Інформаційні стратегії
- •2.6. Процес глобалізації, його позитивні і негативні наслідки
- •2.7. Специфіка організації світових інформаційних потоків
- •2.8. Міжнародна правова база в інформаційній сфері
- •2.9. Концепція Нового міжнародного інформаційного і комунікаційного порядку
- •Тема 3. Інформаційна аналітика як засіб одержання знань інформаційно-аналітичний процес: суть, принципи, інструментарій
- •3.1.Інформаційна аналітика як засіб одержання знань
- •3.2. Види інформаційно-аналітичних робіт
- •3.3. Методика написання аналітичної роботи
- •3.4. Загальні ознаки роботи високої якості та типові помилки
- •3.5.Інформаційно-аналітичний процес: суть та принципи
- •3.6. Головні фактори результативності роботи аналітика
- •3.7. Етапи і порядок підготовки інформаційно-аналітичних документів
- •3.8. Проблема «пастки часу» і засоби її подолання
- •Тема 4. Інформаційно-аналітична робота як процес творчого мислення та нові інформаційні технології
- •4.1. Інформаційна робота як процес творчого мислення
- •4.2. Оціночна діяльність і прогнозування в інформаційно-аналітичному процесі
- •4.3. Інформаційне забезпечення управління
- •4.4. Нові інформаційні технології обробки інформації
- •4.6. Інформаційні технології аналітичної обробки інформації
- •4.7. Сучасні технології спільної роботи
- •Тема 5. Інформаційно-психологічні операції та війни. Інформаційна складова безпеки україни
- •5.1. Поняття і сутність інформаційних війн
- •5.2. Інформаційні війни минулого та їх причини в майбутньому
- •5.3. Технології ведення інформаційних війн
- •5.4. Моделі інформаційних війн
- •5.5. Інформаційні операції в структурі соціально-політичних комунікацій
- •5.6. Поняття та сутність інформаційної безпеки України
- •5.7. Діяльність спецслужб України та інших держав
- •5.8. Проблеми захисту інтелектуальної власності та інформації
- •5.9. Безпека підприємницької діяльності
- •5.10. Шляхи вдосконалення інформаційної безпеки України
- •Тема 6. Практика організації інформаційно-аналітичної діяльності. Планування іад в організації 304
- •6.1. Ієрархічні рівні організації іад
- •6.2. Специфіка організації інформаційних послуг в сфері управління
- •6.3. Організація діяльності інформаційно-аналітичної служби
- •6.4. Менеджмент кадрових ресурсів, фінансування та матеріально-технічна база організації як головні чинники успішної іад
- •6.5. Необхідність планування іад
- •6.6. Основні принципи планування
- •6.7. Поточне і стратегічне планування
- •6.8. Структура бізнес-планування
- •Тема 7. Маркетингові комунікації в інформаційно-аналітичній діяльності. Інформаційно-аналітична діяльність в малому та середньому бізнесі
- •7.1. Теорія маркетингової комунікації
- •7.2. Система маркетингових досліджень і маркетингової інформації
- •7.3. Методи отримання й обробки маркетингової інформації
- •7.4. Інтернет-маркетинг
- •7.5. Електронна комерція
- •7.6. Поняття малого та середнього бізнесу
- •7.7. Інформаційна складова малого та середнього бізнесу
- •7.8. Принципи діагностики економічного стану підпригметна
- •7.9. Методика діагностики економічного стану
- •Тема 8. Інформаційні технології формування іміджу держави та інформаційна культура 367
- •8.1. Поняття іміджу та його види
- •8.2. Імідж України, йото складові
- •8.3. Технології формування іміджу
- •8.4. Діяльність прес-служб
- •8.5. Перспективи формування позитивного іміджу України в міжнародному інформаційному середовищі
- •8.6. Поняття інформаційної культури
- •8.7. Поліфункціональність інформаційної культури, її функції
- •8.8. Компоненти інформаційної культури
- •8.9. Інформаційна культура в управлінській діяльності
- •Темя 9. Перспективи та проблеми розвитку інформаційно- аналітичної діяльності в україні 391
- •9.1. Сучасні інформаційні технології і Україна
- •9,2. Проблеми розвитку іад в Україні
- •9.3. Можливості подолання негативних явищ
- •9.4. Перспективи розвитку інформаційних технологій в Україні і світі
5.9. Безпека підприємницької діяльності
Поняття «захист підприємництва» або «забезпечення безпеки підприємництва» передбачає процес використання підприємством захисних засобів, що спрямований на протидію внутрішнім і зовнішнім загрозам, які свідомо ставлять за мету заподіяння підприємству моральної та матеріальної шкоди. Проте, як в першому так і у другому випадках, суб´єктами економічної безпеки та захисту підприємництва є, передусім, само підприємство, а також державні органи (законодавчі, виконавчі) та органи економічного управління. В окремих випадках, такими суб´єктами можуть бути й різні недержавні установи, організації, агентства, центри (аудиторські, охоронні, інформаційно-аналітичні), які на договірних засадах можуть надавати допомогу у цій сфері.
Економічна безпека суб´єктів підприємницької діяльності ставить за мету забезпечення підприємству сталого економічного і фінансового розвитку, надійного захисту майна та персоналу фірми від впливу внутрішніх та зовнішніх загроз, попередження небажаних подій, що можуть призвести до негативних наслідків.
У сучасних умовах господарювання в Україні, діяльність підприємців є достатньо складним і ризикованим заняттям. І це пов´язано не тільки з далеко не найкращим загальним станом національної економіки та різними макроекономічними деформаціями, а й з низкою специфічних факторів, що негативно впливають на економічну безпеку підприємництва.
Серед таких факторів найбільше значення мають такі:
- невирішеність соціальних проблем населення - низький рівень доходів, безробіття, плинність кадрів та інші, що суттєво знижують ступінь відповідальності працівників підприємства до збереження та імовірного продажу секретів фірми;
- збереження високого рівня криміналізації економіки взагалі та поширення випадків укладання кримінальними структурами протиправних зовнішньоекономічних угод з метою відмивання «брудних» грошей та вивозу їх за кордон;
- підсилення конкурентної боротьби за українські ринки збуту як з боку вітчизняних, так і з боку закордонній виробників;
- установлення контролю з боку кримінальних структур над багатьма суб´єктами господарської діяльності різних секторів економіки;
- недосконалість чинного законодавства, що регулює відносини в сфері підприємництва, зокрема, у сферах ліцензування, оподатковування, банкрутства та інших;
- високий рівень монополізації ринку;
- відсутність досвіду в українського бізнесу у розробці та реалізації засобів і методів захисту власної економічної безпеки, відсутність досвідчених фахівців-професіоналів.
У процесі здійснення господарської діяльності суб´єкти підприємництва можуть стикатися з протиправними діями й відчувати негативний вплив з боку різних фізичних і юридичних осіб, що безпосередньо чи опосередковано спрямований на дестабілізацію економічного стану фірми. У цьому зв´язку постає питання про поняття загроз економічній безпеки підприємництва, оскільки у кінцевому рахунку такі загрози виражаються в економічних та фінансових втратах, іміджу фірми тощо. Що ж розуміється під загрозами економічній безпеці підприємництва та у чому полягає їх зміст? Передусім, необхідно звернутися до Закону України «Про основи національної безпеки України» від 19 червня 2003 p., в якому під поняттям «загрози національній безпеці» розуміються наявні та потенційно можливі явища і чинники, що створюють небезпеку життєво важливим національним інтересам України.
Відштовхуючись від даного тлумачення, визначимо поняття «загрози економічній безпеці підприємництва», як наявність таких потенційних або реальних умов, факторів чи дій фізичних та юридичних осіб, що порушують нормальний фінансово-економічний стан суб´єкта підприємницької діяльності і здатні заподіяти великої шкоди аж до припинення його діяльності.
Розкриваючи дану проблему, необхідно зауважити те, що:
- по-перше, факторів ризику, небезпеки, загроз та інших деструктивних обставин, що можуть спричинити підприємству негативних наслідків дуже багато;
- по-друге, не можна вважати загрозою економічній безпеці підприємства будь-яку дію, що має негативні наслідки (наприклад, не можна вважати загрозою економічній безпеці підприємництву ризиковані дії керівництва фірми по вкладенню коштів у цінні Папери, упровадження нових технології!, організацію виробництва нової продукції);
- потенційні чи реальні дії, які можуть кваліфікуватись як загрози, свідомо спрямовані на незаконне одержання певної вигоди від економічної дестабілізації фірми та нанесення збитку суб´єктові підприємництва;
- загрози припускають порушення чинного законодавства, що регулює різні сфери діяльності і, як правило, носять протиправний і корисливий характер.
Загрози економічній безпеці підприємницької діяльності можуть бути дуже різноманітними, а їх класифікація багатогранною.
Наведемо класифікацію загроз за різними ознаками та критеріями. Так, за джерелом виникнення всі загрози можна поділити на внутрішні та зовнішні. Внутрішні загрози це такі, що пов´язані з недоліками та прорахунками у діяльності самого підприємства, які можуть призвести до негативних наслідків, а також з ефективністю заходів, які вживаються для усунення причин та умов, що цим недолікам сприяють;
- недоліки у роботі з персоналом підприємства - у плануванні, організації та управлінні персоналом (підбір, розстановка, організація праці, підвищення кваліфікації, навчання кадрів та забезпечення мотивації до праці);
- низький рівень господарського контролю за здійсненням фінансово-господарських операцій, веденням бухгалтерського обліку матеріальних цінностей та грошових коштів, складанням бухгалтерської й іншої документації фірми, що безпосередньо сприяють вчиненню корисливих злочинів на підприємстві;
- невирішеність соціальних проблем працівників підприємства (низька заробітна плата, соціальної незахищеність, відсутність мотивації до праці тощо);
- низький рівень організації роботи з конфіденційними документами (фінансовими документами, планами, звітами, цивільно-правовими документами, кресленнями, технічною документацією, електронними носіями інформації тощо), оскільки саме ці джерела інформації можуть бути об´єктами неправомірних зазіхань;
- плинність кадрів, відсутність досвідчених фахівців-професіоналів на важливих організаційно-виробничих ділянках підприємства, неефективна робота служби економічної безпеки;
- незадовільний стан забезпечення збереження матеріальних цінностей, грошових коштів та відомостей, що становлять комерційну, банківську та іншу таємницю;
- низький організаційний рівень захисту комп´ютерних систем від несанкціонованого доступу;
- інші чинники, що можуть спричинити шкоду підприємству. До зовнішніх загроз відносять такі, джерела яких перебувають поза межами підприємства, наприклад:
- розкрадання матеріальних коштів і цінностей особами, що не працюють у даній фірмі;
- промислове шпигунство (таємне спостереження за співробітниками фірми, зараження комп´ютерних програм вірусами, засилання агентів, копіювання комп´ютерних програм і даних, підслуховування переговорів тощо);
- незаконні дії конкурентів (переманювання співробітників фірми, які володіють комерційною таємницею на більш високі посади, прямий підкуп співробітників фірми представниками конкурентів, компрометація діяльності фірми та компрометація керівників та окремих співробітників, укладання фіктивних цивільно-правових угод, паралізація діяльності фірми із використанням повноважень державних органів, засобів масової інформації тощо);
- протизаконні дії з боку кримінальних структур (вимагання та шантаж співробітників фірми; викрадення, комп´ютерної інформації або заволодіння нею шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем; пропонування більш вигідних умов найму на службу, компрометація діяльності фірми та компрометація керівників та окремих співробітників, паралізація діяльності фірми із використанням повноважень державних органів, засобів масової інформації, погрози фізичних розправ над співробітниками фірми та їх близькими, аж до їх усунення, пограбування і розбійні напади тощо);
- неправомірні дії працівників правоохоронних органів (безпідставне проведення перевірок; неправомірне вилучення документів, у тому числі, що містять комерційну таємницю й таке інше);
- інші джерела.
Практика господарювання суб´єктів підприємницької діяльності свідчить, що для підприємства чи фірми, найбільшу небезпеку представляють зовнішні погрози, оскільки їх важко передбачити, а тому важко своєчасно вжити відповідних контрзаходів.
Загрози економічній безпеці підприємницькій діяльності, можна класифікувати також й за ступенем тяжкості, спричинених ними наслідків: загрози з низьким, середнім та високим ступенем тяжкості наслідків.
Як правило, реалізація загроз з низьким ступенем тяжкості наслідків не чинять якого-небудь істотного впливу, навіть на її поточну діяльність.
Загрози, що спричиняють наслідки середнього ступеню тяжкості вимагають від фірми для їх подолання додаткових витрат порівняно з її поточними витратами і не потребують значних витрат часу.
Найбільшу небезпеку для підприємства, його стратегічних програм та для персоналу представляють загрози з високим ступенем тяжкості наслідків, їх здійснення, незалежно, чи працівниками підприємства, чи суб´єктами погроз ззовні, може призвести до різкого погіршення його фінансово-економічного стану та викликати можливе припинення його діяльності тепер або його ліквідацію у майбутньому.
Значний ступінь ваги наслідків реалізації погроз припускає можливість завдання фірмі таких фінансових утрат, що матимуть негативний вплив на основні фінансово-економічні показники фірми, на її діяльність у майбутньому і переборюються протягом тривалих термінів часу.
Отже існують різні загрози економічній безпеці підприємництва, що можуть одночасно належати до різних груп класифікації.