
- •1.2. Структура курсу "Інформаційно-аналітична діяльність". Місце навчальної дисципліни в системі дисциплін документно-комунікаційного циклу
- •1.3. Інформаційно-аналітична діяльність як специфічний різновид людської діяльності
- •1.4. Короткий історичний огляд розвитку інформаційно-аналітичної діяльності. Найважливіші етапи
- •1.5. Джерела інформації в системі суб’єктно-об’єктних відносин інформаційної діяльності. Типологія та класифікація інформації
- •Тема 2. Теоретичні основи інформаційно-аналітичної діяльності
- •2.1. Актуальність, суть, основні принципи іад
- •2.3. Категоріально-понятійна система дисципліни "Інформаційно-аналітична діяльність"
- •2.4. Загальні професійні вимоги до рівня фахової підготовки аналітика
- •2.5. Основні методи аналітики
- •2.6. Характеристика основних різновидів іад
- •2.7. Параметри інформації
- •2.8. Базові моделі, що застосовуються під час аналізу інформаційних явищ
- •Тема 3. Методика організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •3.1. Методи організації іад
- •3.2. Загальноприйнятий алгоритм діагностики інформаційних подій і процесів
- •3.3. Методи збору аналітичної інформації
- •3.4. Проблема інтерпретації фактів та типові помилки в аналітичних висновках
- •3.5. Поняття та методи аналітичних прогнозів
- •3.6. Етапи прогнозування
- •3.7. Моделі та типи прогнозів
- •Тема 4. Правове регулювання інформаційної сфери в україні субєкти інформаційної діяльності, їх інформаційні потреби та поняття інформаційного циклу
- •4.1. Система законодавчого забезпечення інформаційно - аналітичної діяльності в Україні
- •4.2. Закон України "Про інформацію" - базовий акт у системі регулювання інформаційних відносин
- •4.3. Закон "Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки"
- •4.4. Закон України "Про доступ до публічної інформації"
- •4.5. Інші закони України та підзаконні акти, що регламентують інформаційно-аналітичну діяльність
- •4.6. Поняття «суб’єктів інформаційних відносин». Інформаційні потреби споживачів
- •4.7. Сутність і структура інформаційного циклу
- •4.8. Характеристики інформаційних потреб. Методи вивчення інформаційних потреб
- •Тема 5. Інформаційний процес та інформаційні посередники
- •5.1.Поняття та сутність інформаційного процесу
- •5.2. Складники (етапи) інформаційно-аналітичного процесу
- •5.3. Причини викривлення інформації
- •5.4. Інформаційні шуми, бар’єри та їх вплив на якісні та кількісні показники інформації
- •5.5. 3Агальна характеристика поняття "інформаційні посередники"
- •5.6. Бібліотеки як універсальна форма інформаційного посередництва
- •5.7. Змі як потужний ресурс інформаційного посередництва
- •5.8. Суспільно-інформаційна роль реклами
- •5.9. Зв’язки з громадськістю (pr)
- •Тема 6. Комунікаційний процес як суспільна функція інформаційно-аналітичної діяльності
- •6.1. Загальна характеристика поняття «комунікації» та «комунікативного процесу»
- •6.2. Соціальні функції комунікації
- •6.3. Типологія комунікацій
- •6.4. Перешкоди та комунікативні бар’єри на шляху комунікативного процесу
- •6.5. Види і форми комунікацій
- •6.6. Поняття масової комунікації
- •6.7. Комунікаційні канали
- •6.8. Управління комунікаційними процесами
- •6.9. Удосконалення комунікацій
- •Тема 7. Розвиток засобів інтелектуалізації інформаційної діяльності та організаційні аспекти управління інформаційними ресурсами
- •7.1. Поняття штучного інтелекту
- •7.2. Нейронні мережі
- •7.3. Дерево рішень ("дерево цілей")
- •7.4. Виведення за аналогією
- •7.5. Інформаційно-аналітичні системи
- •7.6. Експертні системи
- •7.7. Системи підтримки прийняття рішень (сппр)
- •7.8. Системи кодування інформації
- •7.9. Штрихові коди
- •7.10. Інформатизація економіки
- •7.11. Економічна інформація, її класифікація
- •Тема 8. Інформаційна революція, її сутність. Побудова інформаційного суспільства в україні
- •8.1. Поняття інформаційної революції
- •8.2. Основні ознаки інформаційної революції
- •8.3. Нові інформаційні технології
- •8.4. Ринкова інфраструктура інформаційного середовища
- •8.5. Інформатизація суспільства. Концепція Національної програми інформатизації
- •8.6. Досвід країн Європейського Союзу та сша
- •8.7. Створення сучасної інфраструктури інформатизації в Україні
- •8.8. Розвиток та впровадження нових інформаційних технологій
- •Модуль №2. Практика організації інформаційно-аналітичної діяльності Тема 1. Сучасні концепції цивілізацій інформаційна політика зарубіжних країн щодо україни
- •1.1. Сучасні концепції розвитку цивілізацій
- •1.2. Інформаційно-комунікаційні технології як чинник розвитку інформаційного суспільства
- •1.3.Інформаційна технологізація суспільного життя
- •1.4. Загрози в інформаційній сфері
- •1.5. Інформаційні позиції та імідж України
- •1.6. Інформаційна політики зарубіжних країн
- •1.7. Зовнішні чинники впливу на Україну
- •1.8. Інформаційна політика України щодо поліпшення її міжнародного іміджу
- •Тема 2. Інформаційний простір як обєкт дослідження та глобальні інформаційні процеси
- •2.1. Сутність і зміст поняття інформаційного простору
- •2.2. Види і форми інформаційної діяльності в суспільстві
- •2.3. Концепції трактування суті інформаційного простору
- •2.4. Сучасний стан інформаційного простору України
- •2.5. Інформаційні стратегії
- •2.6. Процес глобалізації, його позитивні і негативні наслідки
- •2.7. Специфіка організації світових інформаційних потоків
- •2.8. Міжнародна правова база в інформаційній сфері
- •2.9. Концепція Нового міжнародного інформаційного і комунікаційного порядку
- •Тема 3. Інформаційна аналітика як засіб одержання знань інформаційно-аналітичний процес: суть, принципи, інструментарій
- •3.1.Інформаційна аналітика як засіб одержання знань
- •3.2. Види інформаційно-аналітичних робіт
- •3.3. Методика написання аналітичної роботи
- •3.4. Загальні ознаки роботи високої якості та типові помилки
- •3.5.Інформаційно-аналітичний процес: суть та принципи
- •3.6. Головні фактори результативності роботи аналітика
- •3.7. Етапи і порядок підготовки інформаційно-аналітичних документів
- •3.8. Проблема «пастки часу» і засоби її подолання
- •Тема 4. Інформаційно-аналітична робота як процес творчого мислення та нові інформаційні технології
- •4.1. Інформаційна робота як процес творчого мислення
- •4.2. Оціночна діяльність і прогнозування в інформаційно-аналітичному процесі
- •4.3. Інформаційне забезпечення управління
- •4.4. Нові інформаційні технології обробки інформації
- •4.6. Інформаційні технології аналітичної обробки інформації
- •4.7. Сучасні технології спільної роботи
- •Тема 5. Інформаційно-психологічні операції та війни. Інформаційна складова безпеки україни
- •5.1. Поняття і сутність інформаційних війн
- •5.2. Інформаційні війни минулого та їх причини в майбутньому
- •5.3. Технології ведення інформаційних війн
- •5.4. Моделі інформаційних війн
- •5.5. Інформаційні операції в структурі соціально-політичних комунікацій
- •5.6. Поняття та сутність інформаційної безпеки України
- •5.7. Діяльність спецслужб України та інших держав
- •5.8. Проблеми захисту інтелектуальної власності та інформації
- •5.9. Безпека підприємницької діяльності
- •5.10. Шляхи вдосконалення інформаційної безпеки України
- •Тема 6. Практика організації інформаційно-аналітичної діяльності. Планування іад в організації 304
- •6.1. Ієрархічні рівні організації іад
- •6.2. Специфіка організації інформаційних послуг в сфері управління
- •6.3. Організація діяльності інформаційно-аналітичної служби
- •6.4. Менеджмент кадрових ресурсів, фінансування та матеріально-технічна база організації як головні чинники успішної іад
- •6.5. Необхідність планування іад
- •6.6. Основні принципи планування
- •6.7. Поточне і стратегічне планування
- •6.8. Структура бізнес-планування
- •Тема 7. Маркетингові комунікації в інформаційно-аналітичній діяльності. Інформаційно-аналітична діяльність в малому та середньому бізнесі
- •7.1. Теорія маркетингової комунікації
- •7.2. Система маркетингових досліджень і маркетингової інформації
- •7.3. Методи отримання й обробки маркетингової інформації
- •7.4. Інтернет-маркетинг
- •7.5. Електронна комерція
- •7.6. Поняття малого та середнього бізнесу
- •7.7. Інформаційна складова малого та середнього бізнесу
- •7.8. Принципи діагностики економічного стану підпригметна
- •7.9. Методика діагностики економічного стану
- •Тема 8. Інформаційні технології формування іміджу держави та інформаційна культура 367
- •8.1. Поняття іміджу та його види
- •8.2. Імідж України, йото складові
- •8.3. Технології формування іміджу
- •8.4. Діяльність прес-служб
- •8.5. Перспективи формування позитивного іміджу України в міжнародному інформаційному середовищі
- •8.6. Поняття інформаційної культури
- •8.7. Поліфункціональність інформаційної культури, її функції
- •8.8. Компоненти інформаційної культури
- •8.9. Інформаційна культура в управлінській діяльності
- •Темя 9. Перспективи та проблеми розвитку інформаційно- аналітичної діяльності в україні 391
- •9.1. Сучасні інформаційні технології і Україна
- •9,2. Проблеми розвитку іад в Україні
- •9.3. Можливості подолання негативних явищ
- •9.4. Перспективи розвитку інформаційних технологій в Україні і світі
5.4. Моделі інформаційних війн
Інтерпретації моделей інформаційних війн західних і пострадянських вчених суттєво відрізняються, оскільки науковий базис перших є більш багатим, ніж останніх. Тому за кордоном, на сучасному етапі розвитку політичної науки, більше уваги приділяється кібернетичним технологіям інформаційних війн, в той час, коли на пострадянському просторі - увага акцентується на військово-технічних чи психологічних технологіях ведення інформаційних війн. Проте проведення спеціальних інформаційних операцій обов´язково базується на затвердженій моделі ведення інформаційної війни, для кожної сторони протиборства вона може бути однаковою чи різною.
Що стосується інформаційного протиборства на геополітичній арені, то більш доцільними і життєздатними є схематична модель інформаційної війни, Г.Г. Почепцова, а також модель інформаційної самоосвітньої системи, С.П. Расторгуєва[ 13].
Перша з моделей схематична модель базується на наступних складових:
Багатоцільовий об´єкт для комунікативного резонансу. Моделлю резонансу можна вважати ситуацію, де інформаційний вхід набагато менше інформаційного виходу. Використання резонансних технологій можна представити у вигляді айсберга. Масова свідомість отримує вказівку на верхівку айсберга, за якою прямує весь обсяг пов´язаної з нею інформації. Наприклад: Дж.Буш назвав американців, що залишилися в Кувейті у період введення іракських військ, „заручниками". Подібне слово відразу включає набір умов, які у відповідь дозволяють використання військової сили. У випадку війни в Чечні таким словом стало позначення „чеченські бандформування".
У якості „динаміки" для масової свідомості використовується однорідна група населення, яка не має чіткої залежності від існуючої влади. Наприклад: студенти, шахтарі, пенсіонери. Українські студенти в 1990 р. показали, що суспільство може бачити їх як своїх дітей, саме в цей бік було поступово переорієнтовано суспільну увагу. Спочатку невгізначиність цілі: як правило, шквал критики не йде на владу прямо, а тільки опосередковано, з цієї причини влада не може не підтримати народне волевиявлення, яке в результаті направляється проти неї.
Усний канал: через блокування в ряді випадків офіційних каналів комунікації поширення інформації йде за усними каналами, як це мало місце, наприклад, в 1986р. з Чорнобилем. Проте усний канал більш значущий для невеликих держав як Албанія та Болгарія. В Росії ж, наприклад, яка розташована на просторі в різних часових поясах, інформація не може резонувати подібним чином. Ймовірно, це ж може служити захисним бар´єром і в Україні, де в будь-якому випадку потрібна підтримка ЗМІ.
Стимуляція обговорення: завданням повинен стати підбір таких ключових повідомлень, які б стимулювали обговорення ситуації в цільових групах населення. Можливий й варіант типу анекдоту або слуху, які самостійно розповсюджуються. На виході соціального підсилювача виникає потужний сигнал. Результатом стають акти насильства, які індивіди у відриві від групи, можливо, ніколи б не вчинили.
Багатоканальний вплив: аудиторія отримує повідомлення одного типу по безліч каналів. Перевагами даного підходу є: 1) в оточенні починає циркулювати менше число суперечливих повідомлень; 2) одне й те саме повідомлення буде почуте з різних джерел; 3) характеристики кожного каналу можна максималізувати. Наприклад, студентський страйк 1990 р. обговорювався внутрішніми та зарубіжними ЗМІ, а також у процесі усного спілкування.
Опора на вже існуючі мережі: однорідна група (студенти, шахтарі, пенсіонери) цікава також тим, що вона має готові соціальні та інформаційні мережі, куди входять її представники. В принципі, однорідна група „однолітків" має більшу силу впливу, ніж засоби масової інформації. Зазвичай цей усний канал недооцінюється.
Друга модель - модель інформаційної самоосвітньої системи. Застосування інформаційної зброї, у такому випадку, означає подачу на вхід інформаційної самоосвітньої системи певної послідовності вхідних даних, яка активізує в системі певні алгоритми, а в разі їх відсутності - алгоритми генерування алгоритмів. Йдучи цим шляхом, завжди можна активізувати або згенерувати для подальшої активізації алгоритми самознищення.
Людина, народ, держава є класичними інформаційними самоосвітніми системами (ICC). Система являє собою сукупністю взаємозалежних об´єктів і зв´язків між ними, тобто певну структуру. Нове знання приводить до зміни структури за рахунок: 1) зміни зв´язків між елементами; 2) зміни функціональних можливостей елементів; 3) зміни кількості елементів. Інформаційна зброя дає максимальний ефект тільки тоді, коли вона застосовується по найбільш вразливим частинам ICC- Найбільшою інформаційної вразливістю володіють ті підсистеми, які найбільш чутливі до вхідної інформації. На підставі вищезазначеного, науковці, вводять поняття інформаційної мішені.
Інформаційна мішень - безліч елементів інформаційної системи, належать до сфери управління й мають потенційні ресурси для перепрогримування на досягнення далекоглядних цілей.
Виходячи з визначення інформаційної мішені, формуються основні напрямки роботи, як щодо забезпечення її безпеки, так і щодо підвищення її вразливості. Наприклад, для того, щоб підвищити вразливість противника, слід максимально розширити його інформаційну мішень, тобто підштовхнути його на включення в мішень як можна більше рівноправних елементів, причому бажано відкрити доступ до сфери управління таких елементів, які легко піддаються перепрограмуванню і зовнішньому управлінню.
Змусити супротивника змінити модель поведінки можна за допомогою явних і прихованих, зовнішніх та внутрішніх інформаційних загроз. Причини зовнішніх загроз у разі цілеспрямованого інформаційного впливу (у разі інформаційної війни) приховані в боротьбі конкуруючих інформаційних систем за спільні ресурси, забезпечують системі допустимий режим існування.
Причини внутрішніх загроз - в появі всередині системи безлічі елементів, підструктур, для яких звичний режим функціонування став в силу ряду обставин неприпустимим.
Прихована загроза - це неусвідомлювані системою в режимі реального часу вхідні дані, які загрожують її безпеці.
Чи можливо, і з якою точністю, спрогнозувати поведінку в умовах непередбачуваності її вхідних даних? Відповідь на це питання і визначається в кожному окремому випадку конкретний результат інформаційного моделювання поведінки конкретної системи.
Отже, інформаційна війна - це війна алгоритмів та технологій; це війна, в якій стикаються саме структури систем, як носії знань. Вона дозволяє спрямовувати й застосовувати інтенсивний вплив на різні процеси, практично, на всіх рівнях державного і суспільного устрою в будь-якій країні чи регіоні. Це значить, що інформаційна війна - це війна базових знань і ведеться вона носіями цих же знань.
На сучасному етапі, коли базові знання людства акумульовані в рамках різних сучасних цивілізацій, інформаційна війна уособлює собою війну цивілізацій за місце під сонцем в умовах зникнення ресурсів. Тому, пострадянські держави повинні змінити місце об´єкта інформаційного впливу на суб´єкта інформаційної війни, насамперед, це стосується міжнародного політичного простору.