
- •1.2. Структура курсу "Інформаційно-аналітична діяльність". Місце навчальної дисципліни в системі дисциплін документно-комунікаційного циклу
- •1.3. Інформаційно-аналітична діяльність як специфічний різновид людської діяльності
- •1.4. Короткий історичний огляд розвитку інформаційно-аналітичної діяльності. Найважливіші етапи
- •1.5. Джерела інформації в системі суб’єктно-об’єктних відносин інформаційної діяльності. Типологія та класифікація інформації
- •Тема 2. Теоретичні основи інформаційно-аналітичної діяльності
- •2.1. Актуальність, суть, основні принципи іад
- •2.3. Категоріально-понятійна система дисципліни "Інформаційно-аналітична діяльність"
- •2.4. Загальні професійні вимоги до рівня фахової підготовки аналітика
- •2.5. Основні методи аналітики
- •2.6. Характеристика основних різновидів іад
- •2.7. Параметри інформації
- •2.8. Базові моделі, що застосовуються під час аналізу інформаційних явищ
- •Тема 3. Методика організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •3.1. Методи організації іад
- •3.2. Загальноприйнятий алгоритм діагностики інформаційних подій і процесів
- •3.3. Методи збору аналітичної інформації
- •3.4. Проблема інтерпретації фактів та типові помилки в аналітичних висновках
- •3.5. Поняття та методи аналітичних прогнозів
- •3.6. Етапи прогнозування
- •3.7. Моделі та типи прогнозів
- •Тема 4. Правове регулювання інформаційної сфери в україні субєкти інформаційної діяльності, їх інформаційні потреби та поняття інформаційного циклу
- •4.1. Система законодавчого забезпечення інформаційно - аналітичної діяльності в Україні
- •4.2. Закон України "Про інформацію" - базовий акт у системі регулювання інформаційних відносин
- •4.3. Закон "Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки"
- •4.4. Закон України "Про доступ до публічної інформації"
- •4.5. Інші закони України та підзаконні акти, що регламентують інформаційно-аналітичну діяльність
- •4.6. Поняття «суб’єктів інформаційних відносин». Інформаційні потреби споживачів
- •4.7. Сутність і структура інформаційного циклу
- •4.8. Характеристики інформаційних потреб. Методи вивчення інформаційних потреб
- •Тема 5. Інформаційний процес та інформаційні посередники
- •5.1.Поняття та сутність інформаційного процесу
- •5.2. Складники (етапи) інформаційно-аналітичного процесу
- •5.3. Причини викривлення інформації
- •5.4. Інформаційні шуми, бар’єри та їх вплив на якісні та кількісні показники інформації
- •5.5. 3Агальна характеристика поняття "інформаційні посередники"
- •5.6. Бібліотеки як універсальна форма інформаційного посередництва
- •5.7. Змі як потужний ресурс інформаційного посередництва
- •5.8. Суспільно-інформаційна роль реклами
- •5.9. Зв’язки з громадськістю (pr)
- •Тема 6. Комунікаційний процес як суспільна функція інформаційно-аналітичної діяльності
- •6.1. Загальна характеристика поняття «комунікації» та «комунікативного процесу»
- •6.2. Соціальні функції комунікації
- •6.3. Типологія комунікацій
- •6.4. Перешкоди та комунікативні бар’єри на шляху комунікативного процесу
- •6.5. Види і форми комунікацій
- •6.6. Поняття масової комунікації
- •6.7. Комунікаційні канали
- •6.8. Управління комунікаційними процесами
- •6.9. Удосконалення комунікацій
- •Тема 7. Розвиток засобів інтелектуалізації інформаційної діяльності та організаційні аспекти управління інформаційними ресурсами
- •7.1. Поняття штучного інтелекту
- •7.2. Нейронні мережі
- •7.3. Дерево рішень ("дерево цілей")
- •7.4. Виведення за аналогією
- •7.5. Інформаційно-аналітичні системи
- •7.6. Експертні системи
- •7.7. Системи підтримки прийняття рішень (сппр)
- •7.8. Системи кодування інформації
- •7.9. Штрихові коди
- •7.10. Інформатизація економіки
- •7.11. Економічна інформація, її класифікація
- •Тема 8. Інформаційна революція, її сутність. Побудова інформаційного суспільства в україні
- •8.1. Поняття інформаційної революції
- •8.2. Основні ознаки інформаційної революції
- •8.3. Нові інформаційні технології
- •8.4. Ринкова інфраструктура інформаційного середовища
- •8.5. Інформатизація суспільства. Концепція Національної програми інформатизації
- •8.6. Досвід країн Європейського Союзу та сша
- •8.7. Створення сучасної інфраструктури інформатизації в Україні
- •8.8. Розвиток та впровадження нових інформаційних технологій
- •Модуль №2. Практика організації інформаційно-аналітичної діяльності Тема 1. Сучасні концепції цивілізацій інформаційна політика зарубіжних країн щодо україни
- •1.1. Сучасні концепції розвитку цивілізацій
- •1.2. Інформаційно-комунікаційні технології як чинник розвитку інформаційного суспільства
- •1.3.Інформаційна технологізація суспільного життя
- •1.4. Загрози в інформаційній сфері
- •1.5. Інформаційні позиції та імідж України
- •1.6. Інформаційна політики зарубіжних країн
- •1.7. Зовнішні чинники впливу на Україну
- •1.8. Інформаційна політика України щодо поліпшення її міжнародного іміджу
- •Тема 2. Інформаційний простір як обєкт дослідження та глобальні інформаційні процеси
- •2.1. Сутність і зміст поняття інформаційного простору
- •2.2. Види і форми інформаційної діяльності в суспільстві
- •2.3. Концепції трактування суті інформаційного простору
- •2.4. Сучасний стан інформаційного простору України
- •2.5. Інформаційні стратегії
- •2.6. Процес глобалізації, його позитивні і негативні наслідки
- •2.7. Специфіка організації світових інформаційних потоків
- •2.8. Міжнародна правова база в інформаційній сфері
- •2.9. Концепція Нового міжнародного інформаційного і комунікаційного порядку
- •Тема 3. Інформаційна аналітика як засіб одержання знань інформаційно-аналітичний процес: суть, принципи, інструментарій
- •3.1.Інформаційна аналітика як засіб одержання знань
- •3.2. Види інформаційно-аналітичних робіт
- •3.3. Методика написання аналітичної роботи
- •3.4. Загальні ознаки роботи високої якості та типові помилки
- •3.5.Інформаційно-аналітичний процес: суть та принципи
- •3.6. Головні фактори результативності роботи аналітика
- •3.7. Етапи і порядок підготовки інформаційно-аналітичних документів
- •3.8. Проблема «пастки часу» і засоби її подолання
- •Тема 4. Інформаційно-аналітична робота як процес творчого мислення та нові інформаційні технології
- •4.1. Інформаційна робота як процес творчого мислення
- •4.2. Оціночна діяльність і прогнозування в інформаційно-аналітичному процесі
- •4.3. Інформаційне забезпечення управління
- •4.4. Нові інформаційні технології обробки інформації
- •4.6. Інформаційні технології аналітичної обробки інформації
- •4.7. Сучасні технології спільної роботи
- •Тема 5. Інформаційно-психологічні операції та війни. Інформаційна складова безпеки україни
- •5.1. Поняття і сутність інформаційних війн
- •5.2. Інформаційні війни минулого та їх причини в майбутньому
- •5.3. Технології ведення інформаційних війн
- •5.4. Моделі інформаційних війн
- •5.5. Інформаційні операції в структурі соціально-політичних комунікацій
- •5.6. Поняття та сутність інформаційної безпеки України
- •5.7. Діяльність спецслужб України та інших держав
- •5.8. Проблеми захисту інтелектуальної власності та інформації
- •5.9. Безпека підприємницької діяльності
- •5.10. Шляхи вдосконалення інформаційної безпеки України
- •Тема 6. Практика організації інформаційно-аналітичної діяльності. Планування іад в організації 304
- •6.1. Ієрархічні рівні організації іад
- •6.2. Специфіка організації інформаційних послуг в сфері управління
- •6.3. Організація діяльності інформаційно-аналітичної служби
- •6.4. Менеджмент кадрових ресурсів, фінансування та матеріально-технічна база організації як головні чинники успішної іад
- •6.5. Необхідність планування іад
- •6.6. Основні принципи планування
- •6.7. Поточне і стратегічне планування
- •6.8. Структура бізнес-планування
- •Тема 7. Маркетингові комунікації в інформаційно-аналітичній діяльності. Інформаційно-аналітична діяльність в малому та середньому бізнесі
- •7.1. Теорія маркетингової комунікації
- •7.2. Система маркетингових досліджень і маркетингової інформації
- •7.3. Методи отримання й обробки маркетингової інформації
- •7.4. Інтернет-маркетинг
- •7.5. Електронна комерція
- •7.6. Поняття малого та середнього бізнесу
- •7.7. Інформаційна складова малого та середнього бізнесу
- •7.8. Принципи діагностики економічного стану підпригметна
- •7.9. Методика діагностики економічного стану
- •Тема 8. Інформаційні технології формування іміджу держави та інформаційна культура 367
- •8.1. Поняття іміджу та його види
- •8.2. Імідж України, йото складові
- •8.3. Технології формування іміджу
- •8.4. Діяльність прес-служб
- •8.5. Перспективи формування позитивного іміджу України в міжнародному інформаційному середовищі
- •8.6. Поняття інформаційної культури
- •8.7. Поліфункціональність інформаційної культури, її функції
- •8.8. Компоненти інформаційної культури
- •8.9. Інформаційна культура в управлінській діяльності
- •Темя 9. Перспективи та проблеми розвитку інформаційно- аналітичної діяльності в україні 391
- •9.1. Сучасні інформаційні технології і Україна
- •9,2. Проблеми розвитку іад в Україні
- •9.3. Можливості подолання негативних явищ
- •9.4. Перспективи розвитку інформаційних технологій в Україні і світі
3.8. Проблема «пастки часу» і засоби її подолання
Як відомо, «пастка часу» - де невміння аналітиків (як правило, початківців) правильно розрахувати час для підготовки достовірного інформаційно-аналітичного продукту.
Очевидно, що проблема браку часу полягає у невмінні планувати час, а не у великому обсязі роботи, що виконується. Багатьом аналітикам не вистачає часу на те, щоб виконати всю роботу впродовж робочого дня. їм доводиться працювати поза межами робочого дня і у вихідні дні. Проблема підвищення продуктивності праці і ефективного витрачання часу була і є актуальною
Встановлено, що на виконання 80 відсотків всього обсягу роботи затрачається не більш, ніж 20 відсотків робочого часу. Решту часу з’їдає так звана рутина. Фахівці рекомендують, передусім, чітко визначитися зі стратегічними цілями і пріоритетами і саме їм віддати ось ці продуктивні 20 відсотків.
Всі справи фахівці радять розділити на чотири групи.
1. Важливі і термінові справи. Ними слід опікатися в першу чергу і бажано робити самому.
2. Важливі і нетермінові справи. їх доцільно помістити у графік виконання довгострокових завдань.
3. Неважливі, але термінові справи. Опікуватися такими справами слід доручити комусь і з співробітників, а собі залишити контроль за їх виконанням.
4. Неважливі і нетермінові справи. Справи цієї категорії слід передовірити підлеглим.
Слід щоранку на роботі виділяти 10-15 хвилин на те, щоб спланувати свій робочий день. Щоденно планувати потрібно лише те, що має бути виконане того дня. Аналітик мусить мати щоденник. Він - незамінний помічник у плануванні робочого часу. У спеціальних графах щоденника можна визначитися з черговістю виконання справ відповідно до пріоритетів.
Виконання найвідповідальніших справ бажано планувати на ті дні тижня, коли у працівника спостерігається найвища працездатність. У більшості випадків такими днями вважаються вівторок і середа. Здавна відомо, що понеділок - день важкий. Продуктивність цього дня - невисока.
Виконання рутинної і складної роботи бажано чередувати. Наприклад, чверть години говорити по телефону, а потім півгодини писати проекти. Справи, що потребують великих затрат часу, доцільно розбити на етапи. Після завершення чергового етапу, можна зайнятися якоюсь іншою менш важливою справою. Через кожні півтори години роботи доцільно влаштувати 15-хвилинний перепочинок.
Тайм-аути допомагають зберегти сили на виконання конкретної роботи і зберегти здоров´я у цілому.
Ніколи не слід забувати про облаштування власного робочого місця. Свій стіл доцільно тримати у порядку. Кожний документ, кожна річ мають бути на своєму робочому місті. Для висхідних і вхідних документів - окремі теки. На всіх теках мають бути наклейки, етикетки, вказівники та інші позначення, які дозволяють швидко і впевнено знайти ту теку, яку шукають. Гори паперів на столі заважають працювати. Здавна помічено, що чистий робочий стіл підвищує працездатність.
У світі є чимало людей, які не цінують ні свого часу, ні часу інших. Це, - як правило, люди, яким часу не бракує і вони думають, що і в інших його більше, ніж достатньо. Відволікати можуть підлеглі. Часто без причини або за дрібними причинами. Нерідко - щоб просто почесати язик. Слід ввічливо пояснити співробітникам, що у вас нині дуже ущільнений графік і ви з радістю поспілкуєтеся з ними в обідню перерву, наприкінці робочого дня або після його закінчення. Є й любителі телефонних розмов марафонської тривалості. Телефонні дзвінки і листування електронною поштою часто заважають продуктивній праці і забирають багато часу. Цю прірву слід завжди мати на увазі і докладати зусиль щоб тримати її у розумних межах.
На спілкування з клієнтами та партнерами доцільно резервувати не більш ніж 50-60 відсотків робочого часу. Максимальна тривалість переговорів не повинна перевищувати години. Якщо переговори топчуться на місці і не вбачається їх успішне закінчення, то переговори треба припиняти хвилин через 40 після їх початку. Слід навчитися користуватися словом "ні". Це слово може буди головним важелем у економії часу.
Фахівці рекомендують не відкладати на потім справи. Затягування розв´язання того чи іншого питання з´їдає час подвійно. Разом з відтягуванням ухвалення рішення відтягується і початок самої роботи з того чи іншого питання.
Фахівці пропонують такий перелік способів економії часу:
- точне визначення цілей;
- зосередженість на головному;
- створення стимулів;
- встановлення термінів;
- рішучість;
- вміння говорити "ні";
- контроль часу використання телефону і Інтернету;
- ведення нотаток;
- фільтрація перешкод;
- повне використання часу;
- зміна занять;
- контроль за вільним часом[2, с.328].