- •1.2. Структура курсу "Інформаційно-аналітична діяльність". Місце навчальної дисципліни в системі дисциплін документно-комунікаційного циклу
- •1.3. Інформаційно-аналітична діяльність як специфічний різновид людської діяльності
- •1.4. Короткий історичний огляд розвитку інформаційно-аналітичної діяльності. Найважливіші етапи
- •1.5. Джерела інформації в системі суб’єктно-об’єктних відносин інформаційної діяльності. Типологія та класифікація інформації
- •Тема 2. Теоретичні основи інформаційно-аналітичної діяльності
- •2.1. Актуальність, суть, основні принципи іад
- •2.3. Категоріально-понятійна система дисципліни "Інформаційно-аналітична діяльність"
- •2.4. Загальні професійні вимоги до рівня фахової підготовки аналітика
- •2.5. Основні методи аналітики
- •2.6. Характеристика основних різновидів іад
- •2.7. Параметри інформації
- •2.8. Базові моделі, що застосовуються під час аналізу інформаційних явищ
- •Тема 3. Методика організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •3.1. Методи організації іад
- •3.2. Загальноприйнятий алгоритм діагностики інформаційних подій і процесів
- •3.3. Методи збору аналітичної інформації
- •3.4. Проблема інтерпретації фактів та типові помилки в аналітичних висновках
- •3.5. Поняття та методи аналітичних прогнозів
- •3.6. Етапи прогнозування
- •3.7. Моделі та типи прогнозів
- •Тема 4. Правове регулювання інформаційної сфери в україні субєкти інформаційної діяльності, їх інформаційні потреби та поняття інформаційного циклу
- •4.1. Система законодавчого забезпечення інформаційно - аналітичної діяльності в Україні
- •4.2. Закон України "Про інформацію" - базовий акт у системі регулювання інформаційних відносин
- •4.3. Закон "Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки"
- •4.4. Закон України "Про доступ до публічної інформації"
- •4.5. Інші закони України та підзаконні акти, що регламентують інформаційно-аналітичну діяльність
- •4.6. Поняття «суб’єктів інформаційних відносин». Інформаційні потреби споживачів
- •4.7. Сутність і структура інформаційного циклу
- •4.8. Характеристики інформаційних потреб. Методи вивчення інформаційних потреб
- •Тема 5. Інформаційний процес та інформаційні посередники
- •5.1.Поняття та сутність інформаційного процесу
- •5.2. Складники (етапи) інформаційно-аналітичного процесу
- •5.3. Причини викривлення інформації
- •5.4. Інформаційні шуми, бар’єри та їх вплив на якісні та кількісні показники інформації
- •5.5. 3Агальна характеристика поняття "інформаційні посередники"
- •5.6. Бібліотеки як універсальна форма інформаційного посередництва
- •5.7. Змі як потужний ресурс інформаційного посередництва
- •5.8. Суспільно-інформаційна роль реклами
- •5.9. Зв’язки з громадськістю (pr)
- •Тема 6. Комунікаційний процес як суспільна функція інформаційно-аналітичної діяльності
- •6.1. Загальна характеристика поняття «комунікації» та «комунікативного процесу»
- •6.2. Соціальні функції комунікації
- •6.3. Типологія комунікацій
- •6.4. Перешкоди та комунікативні бар’єри на шляху комунікативного процесу
- •6.5. Види і форми комунікацій
- •6.6. Поняття масової комунікації
- •6.7. Комунікаційні канали
- •6.8. Управління комунікаційними процесами
- •6.9. Удосконалення комунікацій
- •Тема 7. Розвиток засобів інтелектуалізації інформаційної діяльності та організаційні аспекти управління інформаційними ресурсами
- •7.1. Поняття штучного інтелекту
- •7.2. Нейронні мережі
- •7.3. Дерево рішень ("дерево цілей")
- •7.4. Виведення за аналогією
- •7.5. Інформаційно-аналітичні системи
- •7.6. Експертні системи
- •7.7. Системи підтримки прийняття рішень (сппр)
- •7.8. Системи кодування інформації
- •7.9. Штрихові коди
- •7.10. Інформатизація економіки
- •7.11. Економічна інформація, її класифікація
- •Тема 8. Інформаційна революція, її сутність. Побудова інформаційного суспільства в україні
- •8.1. Поняття інформаційної революції
- •8.2. Основні ознаки інформаційної революції
- •8.3. Нові інформаційні технології
- •8.4. Ринкова інфраструктура інформаційного середовища
- •8.5. Інформатизація суспільства. Концепція Національної програми інформатизації
- •8.6. Досвід країн Європейського Союзу та сша
- •8.7. Створення сучасної інфраструктури інформатизації в Україні
- •8.8. Розвиток та впровадження нових інформаційних технологій
- •Модуль №2. Практика організації інформаційно-аналітичної діяльності Тема 1. Сучасні концепції цивілізацій інформаційна політика зарубіжних країн щодо україни
- •1.1. Сучасні концепції розвитку цивілізацій
- •1.2. Інформаційно-комунікаційні технології як чинник розвитку інформаційного суспільства
- •1.3.Інформаційна технологізація суспільного життя
- •1.4. Загрози в інформаційній сфері
- •1.5. Інформаційні позиції та імідж України
- •1.6. Інформаційна політики зарубіжних країн
- •1.7. Зовнішні чинники впливу на Україну
- •1.8. Інформаційна політика України щодо поліпшення її міжнародного іміджу
- •Тема 2. Інформаційний простір як обєкт дослідження та глобальні інформаційні процеси
- •2.1. Сутність і зміст поняття інформаційного простору
- •2.2. Види і форми інформаційної діяльності в суспільстві
- •2.3. Концепції трактування суті інформаційного простору
- •2.4. Сучасний стан інформаційного простору України
- •2.5. Інформаційні стратегії
- •2.6. Процес глобалізації, його позитивні і негативні наслідки
- •2.7. Специфіка організації світових інформаційних потоків
- •2.8. Міжнародна правова база в інформаційній сфері
- •2.9. Концепція Нового міжнародного інформаційного і комунікаційного порядку
- •Тема 3. Інформаційна аналітика як засіб одержання знань інформаційно-аналітичний процес: суть, принципи, інструментарій
- •3.1.Інформаційна аналітика як засіб одержання знань
- •3.2. Види інформаційно-аналітичних робіт
- •3.3. Методика написання аналітичної роботи
- •3.4. Загальні ознаки роботи високої якості та типові помилки
- •3.5.Інформаційно-аналітичний процес: суть та принципи
- •3.6. Головні фактори результативності роботи аналітика
- •3.7. Етапи і порядок підготовки інформаційно-аналітичних документів
- •3.8. Проблема «пастки часу» і засоби її подолання
- •Тема 4. Інформаційно-аналітична робота як процес творчого мислення та нові інформаційні технології
- •4.1. Інформаційна робота як процес творчого мислення
- •4.2. Оціночна діяльність і прогнозування в інформаційно-аналітичному процесі
- •4.3. Інформаційне забезпечення управління
- •4.4. Нові інформаційні технології обробки інформації
- •4.6. Інформаційні технології аналітичної обробки інформації
- •4.7. Сучасні технології спільної роботи
- •Тема 5. Інформаційно-психологічні операції та війни. Інформаційна складова безпеки україни
- •5.1. Поняття і сутність інформаційних війн
- •5.2. Інформаційні війни минулого та їх причини в майбутньому
- •5.3. Технології ведення інформаційних війн
- •5.4. Моделі інформаційних війн
- •5.5. Інформаційні операції в структурі соціально-політичних комунікацій
- •5.6. Поняття та сутність інформаційної безпеки України
- •5.7. Діяльність спецслужб України та інших держав
- •5.8. Проблеми захисту інтелектуальної власності та інформації
- •5.9. Безпека підприємницької діяльності
- •5.10. Шляхи вдосконалення інформаційної безпеки України
- •Тема 6. Практика організації інформаційно-аналітичної діяльності. Планування іад в організації 304
- •6.1. Ієрархічні рівні організації іад
- •6.2. Специфіка організації інформаційних послуг в сфері управління
- •6.3. Організація діяльності інформаційно-аналітичної служби
- •6.4. Менеджмент кадрових ресурсів, фінансування та матеріально-технічна база організації як головні чинники успішної іад
- •6.5. Необхідність планування іад
- •6.6. Основні принципи планування
- •6.7. Поточне і стратегічне планування
- •6.8. Структура бізнес-планування
- •Тема 7. Маркетингові комунікації в інформаційно-аналітичній діяльності. Інформаційно-аналітична діяльність в малому та середньому бізнесі
- •7.1. Теорія маркетингової комунікації
- •7.2. Система маркетингових досліджень і маркетингової інформації
- •7.3. Методи отримання й обробки маркетингової інформації
- •7.4. Інтернет-маркетинг
- •7.5. Електронна комерція
- •7.6. Поняття малого та середнього бізнесу
- •7.7. Інформаційна складова малого та середнього бізнесу
- •7.8. Принципи діагностики економічного стану підпригметна
- •7.9. Методика діагностики економічного стану
- •Тема 8. Інформаційні технології формування іміджу держави та інформаційна культура 367
- •8.1. Поняття іміджу та його види
- •8.2. Імідж України, йото складові
- •8.3. Технології формування іміджу
- •8.4. Діяльність прес-служб
- •8.5. Перспективи формування позитивного іміджу України в міжнародному інформаційному середовищі
- •8.6. Поняття інформаційної культури
- •8.7. Поліфункціональність інформаційної культури, її функції
- •8.8. Компоненти інформаційної культури
- •8.9. Інформаційна культура в управлінській діяльності
- •Темя 9. Перспективи та проблеми розвитку інформаційно- аналітичної діяльності в україні 391
- •9.1. Сучасні інформаційні технології і Україна
- •9,2. Проблеми розвитку іад в Україні
- •9.3. Можливості подолання негативних явищ
- •9.4. Перспективи розвитку інформаційних технологій в Україні і світі
Темя 9. Перспективи та проблеми розвитку інформаційно- аналітичної діяльності в україні 391
9.1. Сучасні інформаційні технології і Україна
Сучасний період розвитку цивілізованого суспільства характеризує процес інформатизації
Інформатизація суспільства - це глобальний соціальний процес, особливість якого полягає в тому, що домінуючим видом діяльності в сфері суспільного виробництва є збір, накопичення, продукування, обробка, зберігання, передача та використання інформації, здійснювані на основі сучасних засобів мікропроцесорної та обчислювальної техніки, а також на базі різноманітних засобів інформаційного обміну.
Інформатизація суспільства забезпечує:
активне використання інтелектуального потенціалу суспільства, сконцентрованого в друкованому фонді, і науковій, виробничій та інших видах діяльності його членів;
- інтеграцію інформаційних технологій в наукових та виробничих сферах діяльності, що ініціює розвиток всіх сфер суспільного виробництва, інтелектуалізацію трудової діяльності;
- високий рівень інформаційного обслуговування, доступ будь-якого члена суспільства до джерел достовірної інформації, візуалізацію представленої інформації, сутгєвість використовуваних даних.
Застосування відкритих інформаційних систем, розрахованих на використання всього масиву інформації, доступної в даний момент суспільству в певній його сфері, дозволяє удосконалити механізми управління суспільним ладом, сприяє гуманізації і демократизації суспільства, підвищує рівень добробуту його членів. Процеси, що відбуваються у зв´язку з інформатизацією суспільства сприяють не тільки прискоренню науково-технічного прогресу, інтелектуалізації всіх видів людської діяльності, а й створенню якісно нового інформаційного середовища соціуму, що забезпечує розвиток творчого потенціалу індивіда.
Сучасні інформаційні технології увібрали в себе лавиноподібні досягнення електроніки, а також математики, філософії, психології та економіки. Утворений в результаті життєздатний гібрид ознаменував революційний стрибок в історії інформаційних технологій, яка налічує сотні тисяч років.
Сучасне суспільство наповнене і пронизане потоками інформації, які потребують обробки, і ому без інформаційних технологій, гак само як без енергетичних, транспортних і хімічних технологій, воно нормально функціонувати не може.
Соціально-економічне шанування і управління, виробництво і транспорт, банки та біржі, засоби масової інформації і видавництва, оборонні системи, соціальні та правоохоронні бази даних, сервіс і охорона здоров´я, навчальні процеси, офіси для переробки наукової та ділової інформації, нарешті, Інтернет - усюди IT. Інформаційна насиченість не тільки змінила світ, а й створила нові проблеми, які не були передбачені.
Інформаційні технології — сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, обробки, зберігання, розповсюдження, відтворення і використання інформації в інтересах її користувачів.
Види сучасних інформаційних технологій:
- інформаційна технологія опрацювання даних;
- інформаційна технологія керування;
- інформаційна технологія підтримки прийняття рішень;
- інформаційна технологія експертних систем.
Подаємо зразки використання сучасних інформаційних технологій у практиці ІАД[5,с.112-114]:
Система моніторингу на базі програмного продукту WEB-OBSER УЕК.
Система моніторингу на базі WEB-OBSERVER являє собою автоматизовану систему збирання й структуризації інформації із відкритих Інтернет-джерел і корпоративних сховищ.
Основними функціями системи є:
оперативне збирання інформації з підключених джерел;
розподіл отриманої інформації по рубрикам:
сповіщення про місце знаходження інформації (по e-mail або SMS);
експорт вибраних публікацій в Microsoft Word для надання звітності;
якісно-кількісний аналіз інформації;
ведення інформаційного архіву;
надання можливості ефективного пошуку і обробки інформації в накопиченому архіві публікацій;
робота з єдиним інформаційним простором всіма співробітниками незалежно від територіального розташування;
автоматичне створення стрічок профільних новин на веб-сайті.
Галузі застосування системи:
здійснення ефективного моніторингу інформації з обраних тем та об´єктів;
моніторинг репутації;
моніторинг інформації, пов´язаної з профільним ринком;
моніторинг конкурентів;
моніторинг проблемних галузей;
контроль витікання конфіденційної інформації;
відслідкування першоджерел агресивної, неправдивої або некоректної інформації.
Програмний комплекс INTELECTUM. BIS. Основне призначення продукту — це забезпечення експертів-маркетологів і аналітиків інструментарієм обробки інформації для виконання бізнес-досліджень з метою забезпечення інформацією керівництва для прийняття управлінських рішень.
Цей засіб аналізу інформації із баз даних різноманітного змісту (ЗМІ, новини з WEB-рссурсів, бази даних за темами - зовнішньоекономічна діяльність, вантажоперевезення, статистика і т.д.).
Можливості експерта-аналітика із використанням INTELECTUM.BIS:
а) моніторинг згадування підприємства в ЗМІ, що дозволяє:
визначити вплив внутрішніх та зовнішніх подій на реакцію ринку;
зібрати експертні заключения про вплив різних факторів на процес підприємства;
відслідкувати дії конкурентів з початку компрометуючої акції.
б)моніторинг згадувань про конкурентів в ЗМІ, що дозволяє:
відслідкувати початок і сезонність PR-компанії;
спрогнозувати PR-бюджети конкурентів;
визначити PR-канали;
відслідковувати кадрові зміни, інновації в управлінні й технологіях;
змінити підходи в позиціюванні;
відслідковувати зміни думок покупців
в) У поєднанні з інформацією із баз інших джерел про конкурентів дозволяє:
визначити обсяги поставок продукції і закупок конкурентів;
визначити афіліацію (amvi.afffliate - приєднуватися, установлювати зв´язки) структур;
визначити центри впливу і лобіювання;
визначити канали витікання інформації;
виявити канали комунікації;
виявити слабкі точки в стратегії, кадрах.
Інформаційно-аналітична система «АСТРА». ІАС «Астра» призначена для роботи підрозділів аналітичних служб компаній і державних структур, діяльність яких пов´язана із стратегічним плануванням, маркетингом, обробкою і аналізом великих обсягів текстової інформації. У сучасному ІАС «Астра» застосовується в якості аналітичної системи підтримки прийняття рішень і моніторингу інформації.
Комплекс ІАС «Астра» вирішує такі завдання:
безперервного інформаційного моніторингу зовнішнього середовища підприємства;
тематичної фільтрації інформації.
Функції ІАС «Астра»:
отримання інформації з великої кількості різноманітних джерел;
автоматична систематизація даних за допомогою рубрикатора, підготовленого експерта;
повнотекстова індексація рубрикованих матеріалів,
тематична фільтрація пошуку текстових повідомлень;
матеріалів, розміщення інформації в базі даних, що забезпечує швидким та зручний пошук;
автоматичне створення дайджестів з можливістю автонотованих матеріалів;
статистичний аналіз за часом і за тематикою інформації, яка перебуває в базі даних.
Ефективність впровадження системи забезпечується таким факторами -
1. Кардинальні зміни якості обробки інформації:
охоплює всі доступні джерела інформації і веде обробку в цілодобовому режимі;
автоматичний рубрикатор і підготовлений експерт легко адаптують ІАС «Астра» до вирішення завдань в будь-якій організації;
потужна система пошуку виключає можливість витрати часу на вивчення архівів;
статистична обробка звітів дозволяє вирішувати аналітичні завдання будь-якого рівня складності.
2. Зниження витрат на персонал:
продуктивність системи така, що дозволяє невеликому відділу з персоналом 2-3 особи виконувати роботу аналітичного підрозділу кількістю 15-20 осіб, які працюють у три зміни.
Корпоративна експертна система «Лналітик-2». Система «Аналітик-2» призначена для вирішення широкого кола завдань, пов´язаних із аналітичною обробою неструктуризованої інформації, зокрема, інформації із мережі Інтернет. Інструменти, які представлені в системі, дозволяють вирішувати весь спектр аналітичних завдань від збору і аналітичної обробки до групової роботи експертів в корпоративній базі знань і підготовки звітності:
а) Моніторинг ресурсів мережі Інтернет.
Основна мета моніторингу - безпереве збирання інформації з усіх тем, які мають відношення до бізнесу конкретної фірми:
дії конкурентів;
пояна нових продуктів на ринку;
ринкові пропонування і ціни;
державна політика в галузі.
б) Контекстний пошук дозволяє:
уточнювати контекст запитів довільною кількістю контекстних термінів (чим більше, тим краще);
виявляти зв’язки між персонами, організаціями та іншими об´єктами;
здійснювати пошук в ситуації, коли шукач недостатньо ознайомлений з предметною галуззю (наприклад, при складанні карти ринку в ході аналізу інвестиційних проектів).
в) Аналітична обробка інформації:
користувач працює з корпоративною базою, знижуючи тим самим загальний Інтернет-трафік в організації;
при пошуку інформації користувач може встановити режим «роботи з
фактами»;
система автоматично виявляє в тексті документа персони, організації, графічні об´єкти, що дозволяє автоматично будувати семантичну карту заданої предметної галузі;
за необхідності система в автоматичному режимі із заданою періодичністю готує звіт з будь-яких заданих тем і розсилає його на поштову скриньку користувача.
г) Спектр завдань, які вирішуються за допомогою системи «Аналітик-2»:
- конкурентна розвідка і аналіз ринку, моніторинг цін і ринкових пропонувань;
- дослідження нових ринкових галузей при підготовці б із нес-проектів;
- організація доступу до корпоративних архівів інформації; організація групової роботи спеціалістів в організації; безперебійне забезпечення необхідною інформацією кожного співробітника організації.
Україна за рівнем розвитку інформаційних технологій у світі посідає 75 місце (дані 2011). Такі дані оприлюднила міжнародна громадська організація Всесвітній економічний форум у своїй шостій щорічній доповіді. У попередньому рейтингу Україна займала 76 позицію. Єдина конкурентна перевага, яку мас наша країна в цьому аспекті, це традиційно сильні ІТ-Кадри, тобто в Україні дуже високий рівень підготовки програмістів. Україна є одним зі світових центрів офшорного програмування.
У складеному рейтингу лідирує Данія — завдяки зразковій нормативно-правовій базі і чіткій політиці держави з поширення інформаційних технологій.
Друге місце зайняла Швеція, яка за 2006 рік піднялася на шість позицій, ставши однією з країн із найбільшим ростом 1Т — сектору економіки. Також у першу трійку потрапив Сінгапур. У першу десятку увійшли Фінляндія, Швейцарія, Нідерланди, США, Ісландія, Великобританія і Норвегія.
США, лідер рейтингу минулого року, опустилися на 7 місце. Росія зайняла лише 70 місце, піднявшись, у порівнянні з торішнім рейтингом, на дві позиції. Найнижчий рівень розвитку інформаційних технологій спостерігається в африканських країнах.
Всього розглядалося більше 122 країн, які оцінювалися за впливом інформаційних і комунікаційних технологій на їхній розвиток і конкурентоздатність.
