Варенко В.М.

Інформаційно-аналітична діяльність

Навчальний посібник. - К.: Університет «Україна», 2013. - 416 c.

У навчальному посібнику розглянуто найважливаіші теоретичні та практичні питання інформаційно-аналітичної діяльності, принципи, методи, методики застосування інформаційно-аналітичних технологій для прийняття ефективного управлінського рішення.

Особливу увагу приділено розвитку нових засобів інтелектуалізації інформаційно-аналітичної діяльності, специфіці професії аналітика, інформаційній революції, загрозам, що виникають у зв’язку з цим та сучасним концепціям розвитку інформаційного суспільства.

Посібник розрахований на студентів вищих навчальних закладів спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність», але може бути корисний викладачам, аспірантам, та всім, хто цікавиться аналітикою.

Передмова

Модуль №1. Сутність, складові, методологія, принципи інформаційно- аналітичної діяльності Тема 1. ВСТУП ДО КУРСУ

1. Мета, завдання, предмет навчальної дисципліни "Інформаційно-аналітична діяльність" та її специфіка

2. Структура курсу "Інформаційно-аналітична діяльність". Місце навчальної дисципліни в системі дисциплін документно-комунікаційного циклу

3. Інформаційно-аналітична діяльність як специфічний різновид людської діяльності 7 

1.4. Короткий історичний огляд розвитку інформаційно-аналітичної діяльності. Найважливіші етапи 9 

1.5. Джерела інформації в системі суб’єктно-об’єктних відносин інформаційної діяльності. Типологія та класифікація інформації 11 

Тема 2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 17 

2.1. Актуальність, суть, основні принципи ІАД 17 

2.2. Цілі, об’єкти, суб’єкти ІАД 20 

2.3. Категоріально-понятійна система дисципліни "Інформаційно-аналітична діяльність" 21 

2.4. Загальні професійні вимоги до рівня фахової підготовки аналітика 23 

2.5. Основні методи аналітики 27 

2.6. Характеристика основних різновидів ІАД 30 

2.7. Параметри інформації 37 

2.8. Базові моделі, що застосовуються під час аналізу інформаційних явищ 39 

Тема 3. МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 43 

3.1. Методи організації ІАД 43 

3.2. Загальноприйнятий алгоритм діагностики інформаційних подій і процесів 46 

3.3. Методи збору аналітичної інформації 48 

3.4. Проблема інтерпретації фактів та типові помилки в аналітичних висновках 52 

3.5. Поняття та методи аналітичних прогнозів 54 

3.6. Етапи прогнозування 58 

3.7. Моделі та типи прогнозів 61 

Тема 4. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ В УКРАЇНІ СУБЄКТИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ЇХ ІНФОРМАЦІЙНІ ПОТРЕБИ ТА ПОНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЦИКЛУ 66 

4.1. Система законодавчого забезпечення інформаційно - аналітичної діяльності в Україні 66 

4.2. Закон України "Про інформацію" - базовий акт у системі регулювання інформаційних відносин 67 

4.3. Закон "Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки" 68 

4.4. Закон України "Про доступ до публічної інформації" 69 

4.5. Інші закони України та підзаконні акти, що регламентують інформаційно-аналітичну діяльність 70 

4.6. Поняття «суб’єктів інформаційних відносин». Інформаційні потреби споживачів 73 

4.7. Сутність і структура інформаційного циклу 80 

4.8. Характеристики інформаційних потреб. Методи вивчення інформаційних потреб 81 

Тема 5. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОЦЕС ТА ІНФОРМАЦІЙНІ ПОСЕРЕДНИКИ 86 

5.1.Поняття та сутність інформаційного процесу 86 

5.2. Складники (етапи) інформаційно-аналітичного процесу 89 

5.3. Причини викривлення інформації 91 

5.4. Інформаційні шуми, бар’єри та їх вплив на якісні та кількісні показники інформації 93 

5.5. 3агальна характеристика поняття "інформаційні посередники" 94 

5.6. Бібліотеки як універсальна форма інформаційного посередництва 94 

5.7. ЗМІ як потужний ресурс інформаційного посередництва 96 

5.8. Суспільно-інформаційна роль реклами 98 

5.9. Зв’язки з громадськістю (PR) 99 

Тема 6. КОМУНІКАЦІЙНИЙ ПРОЦЕС ЯК СУСПІЛЬНА ФУНКЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 103 

6.1. Загальна характеристика поняття «комунікації» та «комунікативного процесу» 103 

6.2. Соціальні функції комунікації 104 

6.3. Типологія комунікацій 105 

6.4. Перешкоди та комунікативні бар’єри на шляху комунікативного процесу 108 

6.5. Види і форми комунікацій 112 

6.6. Поняття масової комунікації 113 

6.7. Комунікаційні канали 115 

6.8. Управління комунікаційними процесами 116 

6.9. Удосконалення комунікацій 118 

Тема 7. РОЗВИТОК ЗАСОБІВ ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНИМИ РЕСУРСАМИ 121 

7.1. Поняття штучного інтелекту 121 

7.2. Нейронні мережі 122 

7.3. Дерево рішень ("дерево цілей") 123 

7.4. Виведення за аналогією 126 

7.5. Інформаційно-аналітичні системи 126 

7.6. Експертні системи 128 

7.7. Системи підтримки прийняття рішень (СППР) 130 

7.8. Системи кодування інформації 131 

7.9. Штрихові коди 135 

7.10. Інформатизація економіки 136 

7.11. Економічна інформація, її класифікація 140 

Тема 8. ІНФОРМАЦІЙНА РЕВОЛЮЦІЯ, її СУТНІСТЬ. ПОБУДОВА ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ 146 

8.1. Поняття інформаційної революції 146 

8.2. Основні ознаки інформаційної революції 147 

8.3. Нові інформаційні технології 150 

8.4. Ринкова інфраструктура інформаційного середовища 153 

8.5. Інформатизація суспільства. Концепція Національної програми інформатизації 154 

8.6. Досвід країн Європейського Союзу та США 156 

8.7. Створення сучасної інфраструктури інформатизації в Україні 163 

8.8. Розвиток та впровадження нових інформаційних технологій 164 

Модуль №2. Практика організації інформаційно-аналітичної діяльності 168 

Тема 1. СУЧАСНІ КОНЦЕПЦІЇ ЦИВІЛІЗАЦІЙ ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН ЩОДО УКРАЇНИ 168 

1.1. Сучасні концепції розвитку цивілізацій 168 

1.2. Інформаційно-комунікаційні технології як чинник розвитку інформаційного суспільства 174 

1.3.Інформаційна технологізація суспільного життя 178 

1.4. Загрози в інформаційній сфері 181 

1.5. Інформаційні позиції та імідж України 184 

1.6. Інформаційна політики зарубіжних країн 190 

1.7. Зовнішні чинники впливу на Україну 197 

1.8. Інформаційна політика України щодо поліпшення її міжнародного іміджу 199 

Тема 2. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР ЯК ОБЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ГЛОБАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ 203 

2.1. Сутність і зміст поняття інформаційного простору 203 

2.2. Види і форми інформаційної діяльності в суспільстві 208 

2.3. Концепції трактування суті інформаційного простору 209 

2.4. Сучасний стан інформаційного простору України 212 

2.5. Інформаційні стратегії 214 

2.6. Процес глобалізації, його позитивні і негативні наслідки 218 

2.7. Специфіка організації світових інформаційних потоків 223 

2.8. Міжнародна правова база в інформаційній сфері 225 

2.9. Концепція Нового міжнародного інформаційного і комунікаційного порядку 226 

Тема 3. ІНФОРМАЦІЙНА АНАЛІТИКА ЯК ЗАСІБ ОДЕРЖАННЯ ЗНАНЬ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ ПРОЦЕС: СУТЬ, ПРИНЦИПИ, ІНСТРУМЕНТАРІЙ 231 

3.1.Інформаційна аналітика як засіб одержання знань 231 

3.2. Види інформаційно-аналітичних робіт 233 

3.3. Методика написання аналітичної роботи 236 

3.4. Загальні ознаки роботи високої якості та типові помилки 240 

3.5.Інформаційно-аналітичний процес: суть та принципи 244 

3.6. Головні фактори результативності роботи аналітика 245 

3.7. Етапи і порядок підготовки інформаційно-аналітичних документів 246 

3.8. Проблема «пастки часу» і засоби її подолання 248 

Тема 4. ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА РОБОТА ЯК ПРОЦЕС ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ ТА НОВІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ 253 

4.1. Інформаційна робота як процес творчого мислення 253 

4.2. Оціночна діяльність і прогнозування в інформаційно-аналітичному процесі 254 

4.3. Інформаційне забезпечення управління 256 

4.4. Нові інформаційні технології обробки інформації 258 

4.5. WWW-технології в інформаційній сфері 261 

4.6. Інформаційні технології аналітичної обробки інформації 263 

4.7. Сучасні технології спільної роботи 266 

Тема 5. ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОПЕРАЦІЇ ТА ВІЙНИ. ІНФОРМАЦІЙНА СКЛАДОВА БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ 270 

5.1. Поняття і сутність інформаційних війн 270 

5.2. Інформаційні війни минулого та їх причини в майбутньому 276 

5.3. Технології ведення інформаційних війн 279 

5.4. Моделі інформаційних війн 281 

5.5. Інформаційні операції в структурі соціально-політичних комунікацій 283 

5.6. Поняття та сутність інформаційної безпеки України 286 

5.7. Діяльність спецслужб України та інших держав 288 

5.8. Проблеми захисту інтелектуальної власності та інформації 290 

5.9. Безпека підприємницької діяльності 296 

5.10. Шляхи вдосконалення інформаційної безпеки України 299 

Тема 6. ПРАКТИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПЛАНУВАННЯ ІАД В ОРГАНІЗАЦІЇ 304 

6.1. Ієрархічні рівні організації ІАД 304 

6.2. Специфіка організації інформаційних послуг в сфері управління 307 

6.3. Організація діяльності інформаційно-аналітичної служби 311 

6.4. Менеджмент кадрових ресурсів, фінансування та матеріально-технічна база організації як головні чинники успішної ІАД 316 

6.5. Необхідність планування ІАД 320 

6.6. Основні принципи планування 322 

6.7. Поточне і стратегічне планування 325 

6.8. Структура бізнес-планування 327 

Тема 7. МАРКЕТИНГОВІ КОМУНІКАЦІЇ В ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ. ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ В МАЛОМУ ТА СЕРЕДНЬОМУ БІЗНЕСІ 334 

7.1. Теорія маркетингової комунікації 334 

7.2. Система маркетингових досліджень і маркетингової інформації 336 

7.3. Методи отримання й обробки маркетингової інформації 341 

7.4. Інтернет-маркетинг 343 

7.5. Електронна комерція 347 

7.6. Поняття малого та середнього бізнесу 354 

7.7. Інформаційна складова малого та середнього бізнесу 358 

7.8. Принципи діагностики економічного стану підпригметна 360 

7.9. Методика діагностики економічного стану 367 

Тема 8. ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ ДЕРЖАВИ ТА ІНФОРМАЦІЙНА КУЛЬТУРА 367 

8.1. Поняття іміджу та його види 367 

8.2. Імідж України, йото складові 368 

8.3. Технології формування іміджу 373 

8.4. Діяльність прес-служб 375 

8.5. Перспективи формування позитивного іміджу України в міжнародному інформаційному середовищі 376 

8.6. Поняття інформаційної культури 379 

8.7. Поліфункціональність інформаційної культури, її функції 380 

8.8. Компоненти інформаційної культури 387 

8.9. Інформаційна культура в управлінській діяльності 389 

Темя 9. ПЕРСПЕКТИВИ ТА ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНО- АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ 391 

9.1. Сучасні інформаційні технології і Україна 391 

9,2. Проблеми розвитку ІАД в Україні 394 

9.3. Можливості подолання негативних явищ 397 

9.4. Перспективи розвитку інформаційних технологій в Україні і світі 402 

Передмова

В сучасному глобалізованому, технологізованому і разом з тим неструктурованому світі роль інформаційно-аналітичної діяльності об’єктивно зростає. Це обумовлено насамперед неконтрольованим розвитком усіх процесів і явищ як в економіці, так і в політиці, так і в суспільному житті. Діяльність будь-яких структур сьогодні потребує хоча б мінімального прогнозованого розвитку, захисту від ризиків, небезпек і викликів. Саме таким універсальним засобом в інформаційному суспільстві є аналітика. Про це свідчать дослідження вчених-практиків, зокрема Ю.В. Курносова: «Події, що відбуваються сьогодні, в світі, свідчать про настання серйозної кризи, що охоплює практично, всі сфери суспільного життя. Причини її кореняться в тому, що більшість соціально значущих рішень в сучасних умовах приймаються без глибокого і всебічного аналізу їх наслідків».

Водночас слід раз і назавжди відмовитись від стереотипної думки про те, що аналітика є витвором «снобів», «інтелектуалів», явищем елітним і недосяжним для «простого люду». Ця глибоко помилкова, по-суті своїй шкідлива думка вкоренилася в свідомість людей ще тоді, коли зароджувалась аналітична діяльність і тоді вона дійсно була витвором інтелектуалів, насамперед, давньогрецьких філософів. Проте світ невпізнанно змінився - часи «поміркованого філософствування» змінилися часами швидкого, прагматичного і ефективного управлінського рішення в умовах невизначеності і кризових явищ. Тому в сучасних умовах аналітична діяльність повинна супроводжувати прийняття будь-якого управлінського рішення чи то на рівні держави, чи то на рівні організації, чи на рівні громадянина. Так, саме від аналітичної, прогностичної діяльності кожного громадянина безпосередньо залежить якість не тільки його особистого життя а й всієї держави.

Також слід відмовитись від ментальної і надзвичайно шкідливої звички «зробив-задумався» та «якось воно буде» і озброюватись сучасними інформаційно- аналітичними методиками і технологіями, які спрямовані на відомий і загальноприйнятий у всьому світі алгоритм дій: «подумав - оцінив наслідки власних дій - зробив». На нашу думку, саме тут прихована відповідь на питання «чого ми так живемо?» і «що робити?». І не треба шукати причини відсутності аналітики сучасних процесів і явищ в недостатньому фінансуванні чи ше якихось речах. Якраз первинною є інформаційно-аналітична діяльність, а не навпаки! Отже, аналітика - це той універсальний засіб, який здатний швидко і ефективно змінити якість життя українців на краще і успішно зробить це при умові повсюдного використання.

Запропонований навчальний посібник написаний відповідно до навчальної програми з дисципліни «Інформаційно-аналітична діяльність» і має на меті дати студентам-документознавцям теоретичні та практичні знання основ інформаційно- аналітичної діяльності. Матеріал подано за модульним принципом.

Модуль №1 «Сутність, складові, методологія, принципи інформаційно-аналітичної діяльності» розкриває теоретичні основи інформаційно-аналітичної діяльності, а саме: принципи ІАД, вимоги до рівня фахової підготовки аналітика, методи аналітики, загальноприйнятий алгоритм діагностики інформаційних подій і процесів, принципи прогнозу інформаційних подій і явищ, правове регулювання інформаційної сфери в Україні, поняття «інформаційної потреби», «інформаційного циклу», «інформаційних посередників» та «комунікативного процесу». Приділяється увага розвитку засобів інтелектуалізації інформаційної діяльності та новим інформаційним технологіям.

Модуль №2 «Практика організації інформаційно-аналітичної діяльності» більше спрямований на практичну діяльність в інформаційній сфері і носить прикладний характер. Так, зокрема, розкриваються такі питання, як: сучасні тенденції розвитку цивілізацій, процес глобалізації, інформаційна політика зарубіжних країн, функціонування інформаційного простору України, імідж України, проблеми з його покращенням, інструментарій інформаційно-аналітичного процесу, інформаційні війни, інформаційна безпека України, планування, маркетингові дослідження в ІАД, інформаційна культура та перспективи розвитку ІАД в Україні.

Модуль №3 курсова робота «Теоретичні та методичні основи інформаційно-аналітичної діяльності» більше спрямований на самостійну роботу студента. Студент повинен дослідити історію досліджуваної проблеми та сучасний стан її розробленості, теоретичні основи інформаційно-аналітичної діяльності, монографічні й періодичні видання з обраної теми, методи наукового дослідження, вимоги до написання і захисту курсових робіт, а також вміти самостійно систематизувати отримані теоретичні знання з інформаційно-аналітичної діяльності, осмислити наукову проблему, творчо й критично її дослідити; збирати, аналізувати і систематизувати науково-теоретичні джерела; формулювати власні висновки, пропозиції та рекомендації з предмета дослідження.

Курсова робота з дисципліни «Інформаційно-аналітична діяльність» є одним з обов’язкових видів самостійної, наукової роботи студента. Теми до написання курсових робіт ми пропонуємо в кінці цього навчального посібника.

Виконання, оформлення та захист КР здійснюється студентом в індивідуальному порядку відповідно до методичних рекомендацій.

У навчальному посібнику подано необхідні матеріали не тільки для засвоєння лекційних.і практичних занять, а й для організації повноцінної самостійної роботи студента з використанням зазначеного після кожної теми списку використаної літератури та питань для самоконтролю.

При написанні навчального посібника використані матеріали досліджень відомих вчених-фахівців з означеної проблеми, інтернет-джерела та власні авторські напрацювання під час викладання дисципліни «Інформаційно-аналітична діяльність».

Автор сподівається, що навчальний посібник допоможе студентам отримати необхідні знання з інформаційно-аналітичної діяльності, а також буде корисний викладачам та аспірантам. Всі зауваження щодо змісту даного посібника будуть з вдячністю прийняті і враховані при написанні наступних редакцій посібника.

Модуль №1. Сутність, складові, методологія, принципи інформаційно- аналітичної діяльності  

Тема 1. ВСТУП ДО КУРСУ

1.1. Мета, завдання, предмет навчальної дисципліни "Інформаційно-аналітична діяльність" та її специфіка

Мета викладання дисципліни «Інформаційно-аналітична діяльність» - дати систему фахових теоретико-методичних знань щодо здійснення інформаційно-аналітичної діяльності в суспільстві.

Завдання вивчення навчальної дисципліни:

- ознайомлення з поняттям інформації, інформаційно-аналітичної діяльності:

- з’ясування місця і ролі інформаційно-аналітичної діяльності в науковій і практичній діяльності;

- допомога в опануванні специфіки методології, структури та видової розгалуженості інформаційно-аналітичних процесів;

- ознайомлення з базовими інформаційно-аналітичними технологіями.

Інформаційно-аналітична діяльність (ІАД) - це специфічний різновид інтелектуальної, розумової діяльності людини, в процесі якої внаслідок певного алгоритму послідовних дій з пошуку, накопичення, зберігання, обробки, аналізу первинної інформації утворюється нова, вторинна аналітична інформація у формі аналітичної довідки, звіту, огляду, прогнозу тощо.

В сучасних умовах специфіка інформаційно-аналітичної роботи полягає в забезпеченні особи, яка приймає рішення (управлінця), необхідною і достатньою кількістю аналітичної інформації для прийняття єдино правильного, ефективного в умовах непередбаченості і кризових явищ управлінського рішення.

Таким чином, інформаційно-аналітична діяльність певною мірою убезпечує, захищає керівників, управлінців від ризиків, небезпек і викликів сьогодення, рекомендуючи те чи інше ефективне управлінське рішення, прогнозуючи наперед наслідки його прийняття чи неприйняття, чи бездіяльності. При цьому вказуються як позитивні так і негативні наслідки прийняття/неприйняття таких рішень.

1.2. Структура курсу "Інформаційно-аналітична діяльність". Місце навчальної дисципліни в системі дисциплін документно-комунікаційного циклу

Модуль №1 «Сутність, складові, методологія, принципи інформаційно-аналітичної діяльності» передбачає вивчення таких важливих питань, як: «Мета, завдання, предмет навчальної дисципліни "Інформаційно-аналітична діяльність" та її специфіка», «Короткий історичний огляд розвитку інформаційно-аналітичної діяльності», «Джерела інформації в системі суб’єктно-об’єктних відносин інформаційної діяльності», «Типологія та класифікація інформації», «Теоретичні основи інформаційно-аналітичної діяльності», «Актуальність, суть, специфіка, основні принципи інформаційно-аналітичної діяльності», «Загальні професійні вимоги до рівня фахової підготовки аналітика», «Методи аналітики, їхня універсальність у процесі пізнання», «Методи організації інформаційно-аналітичної діяльності», «Загальноприйнятий алгоритм діагностики інформаційних подій і процесів», «Принципи прогнозу інформаційних подій і процесів», «Правове регулювання інформаційної сфери в Україні», «Сутність і структура інформаційного циклу», «Інформаційна потреба та інформаційний цикл, їх взаємозв’язок», «Інформаційний процес: суть і значення», «Інформаційні посередники як функціональні складники системи інформаційно-аналітичної діяльності», «Комунікаційний процес як суспільна функція інформаційно-аналітичної діяльності», «Види комунікації, їх взаємодія у сфері комунікативного простору», «Розвиток засобів інтелектуалізації інформаційної діяльності», «Нові інформаційні технології» та інших.

Модуль №2 «Практика організації інформаційно-аналітичної діяльності» зосереджується на темах більш прикладного звучання, серед яких: «Сучасні концепції розвитку цивілізацій», «Інформаційний простір як об’єкт дослідження: сутність і зміст», «Національний інваріант інформаційного простору як відкритої самоорганізуючої системи», «Процес глобалізації, його позитивні та негативні сторони», «Інформаційна політика зарубіжних країн», «Інформаційні позиції та імідж України», «Інформаційно-аналітичний процес: суть, принципи,

інструментарій», «Інформаційно-аналітична робота, як процес творчого мислення», «Нові інформаційні технології та інформаційна політика», «Інформаційно- психологічні операції та війни: суть, історія, сучасність», «Інформаційна безпека та механізми її підтримки», «Інформаційна складова національної безпеки України», «Практика організації інформаційно-аналітичної діяльності», «Планування інформаційно-аналітичної діяльності в організації», «Маркетингові дослідження та маркетингові комунікації в інформаційно-аналітичній діяльності», «Інформаційно-аналітична діяльність у малому та середньому бізнесі», «Інформаційні технології формування іміджу держави», «Інформаційна культура та її роль в удосконаленні інформаційної діяльності», «Перспективи та проблеми розвитку інформаційно-аналітичної діяльності на Україні».

Місце навчальної дисципліни в системі дисциплін документно-комунікаційного циклу. Навчальна дисципліна "Інформаційно-аналітична діяльність" — одна зі спеціальних дисциплін, що забезпечує високий рівень професійної підготовки студентів-документознавців. Місце і значення курсу визначається сучасними вимогами до теоретичної і практичної підготовки кадрів, професійна діяльність яких пов’язана з широким використанням інформаційних ресурсів.

У запропонованому курсі розкриваються основні поняття інформаційно-аналітичної діяльності як специфічного різновиду наукової діяльності, розглядаються теоретичні та практичні аспекти здійснення інформаційно-аналітичного процессу. В результаті вивчення курсу студенти-документознавці отримають чітке уявлення про теорію і практику проведення інформаційно-аналітичної роботи.

Звичайно ж, повністю відтворити всі можливі міждисциплінарні зв’язки навряд чи кому-небудь вдасться. Оскільки інформаційно-аналітична діяльність охоплює буквально всі сфери суспільного життя сучасної людини, можемо говорити про лінгвістичну, етичну, психологічну, педагогічну, методологічну,технологічну та інші складові.