
- •План проведення заняття
- •Теми доповідей і рефератів
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Визначте, який учень краще запам 'ятає оповідання, якщо врахувати, що здатність запам 'ятовування в них однакова.
- •Якої умови найкращого запам'ятовування дотримуватиметься один з хлопчиків?
- •Методики дослідження пам'яті «Ретроактивне гальмування»
- •«Дослідження обсягу логічної та механічної пам'яті»
- •«Мимовільне запам'ятовування»
- •«Дослідження асоціативної пам’яті»
- •«Дослідження обсягу словесно-логічної пам’яті»
- •«Методика дослідження обсягу короткотривалої пам'яті»
- •«Дослідження обсягу короткотривалої оперативної пам'яті»
- •Завдання 2.
- •Завдання 3.
- •Методика «Чи хороша у Вас пам’ять?»
- •«Дослідження обсягу короткочасної пам’яті»
- •«Дослідження опосередкованого запам'ятовування»
- •«Порівняльне дослідження безпосереднього та опосередкованого запам'ятовування абстрактних понять»
- •Тест №1
Затверджую
Начальник кафедри ППіП ЛДУ БЖД генерал-лейтенант служби-цивільного захисту
Козяр М.М. « » р.
Методичні вказівки для проведення практичного заняття з предмету:
«Практикум з загальної психології»
Тема № 7.2.
«Дослідження пам’яті та мислення»
Перша частина «Пам'ять»
Мета: закріпити пройдений теоретичний матеріал:
Поняття про пам'ять. Пам'ять людини (довільна, логічна, опосередкована) і тварини (генетична, механічна). Зв'язок пам'яті людини з її здібностями та діяльністю.
Природа пам'яті: теорії і закони пам'яті.
Класифікація і види пам’яті: за часом збереження матеріалу (миттєва, короткочасна, оперативна, довготривала, генетична); за переважаючим аналізатором (зорова, слухова, тактильна, смакова, нюхова); за змістом того, що запам'ятовується і відтворюється (образна, словесно-логічна, рухова, емоційна); за характером участі волі у процесах запам'ятовування і відтворення матеріалу (мимовільна і довільна).
Процеси і закономірності пам'яті: запам'ятовування (мимовільне - довільне, механічне - логічне, оперативне). Заучування і прийоми його організації. Умови ефективності запам'ятовування. Відтворення (мимовільне - довільне, впізнавання,пригадування, спогади). Збереження і забування* Ремінісценція. Ретроактивне і проактивне гальмування. Закон забування Г. Еббінгауза. Індивідуальні особливості і типи пам'яті.
План проведення заняття
Виконання тематичних практичних завдань
Методика «Ретроактивне гальмування»
Методика «Дослідження обсягу логічної та механічної пам'яті»
Методика «Мимовільне запам'ятовування»
Методика «Визначення домінуючого типу пам'яті»
Методика «Дослідження асоціативної пам'яті»
Методика «Дослідження обсягу словесно-логічної пам’яті»
Методика «Методика дослідження обсягу короткотривалої пам'яті»
Методика «Дослідження обсягу короткотривалої оперативної пам'яті»
Мето дика «Дослідження мимовільної пам'яті»
.Методика «Продуктивність запам'ятовування» (за Н. А. Литовцевою)
Методика «Чи хороша у Вас пам'ять?»
Методика Дослідження обсягу короткочасної пам'яті
Мето дика «Дослідження опосередкованого запам'ятовування»
«Порівняльне дослідження безпосереднього та опосередкованого запам'ятовування абстрактних понять»
«Дослідження переважаючого типу запам'ятовування»
Теми доповідей і рефератів
Найважливіші теорії пам'яті в психологічній науці.
Розвиток пам'яті у дітей. Індивідуальні особливості пам'яті і здібності людини.
Шляхи, прийоми і засоби тренування та покращання пам'яті.
Поняття про пам'ять. Роль та місце пам'яті в системі психічних процесів.
Фізіологічні та біохімічні процеси пам'яті.
Класифікація та різновиди пам'яті. Взаємозв'язок і взаємодія різних видів пам'яті.
Процеси та індивідуальні особливості пам'яті. Кількісні та якісні характеристики пам'яті.
Пам'ять - це дуже важлива підсистема в цілісній структурі психіки людини. Запам'ятовування може бути представлено кількома формами психічного відображення: образною, емоційною, словесно-логічною. У кожній
з названих форм пам'ять має свої рінні. Початковим рівнем є короткочасна пам'ять, котра характеризується негайним запам'ятовуванням та відтворенням інформації, проте водночас і коротким її зберіганням. Наступний рівень - рівень оперативної пам'яті, завдяки якій процеси запам'ятовування, зберігання та відтворення є активними лише після досягнення власної мети діяльності суб'єкта. Нарешті, довготривала пам'ять забезпечує тривале зберігання закріпленого матеріалу.
Пам'ять потрібна для психічної регуляції. Запам'ятовування буває як довільне, так і мимовільне. Довільне запам’ятовування виникає завдяки мнемонічній меті, тобто усвідомленій меті запам'ятати деііцо. Мимовільне запам'ятовування відбувається шляхом безпосереднього "схоплювання" матеріалу, без спеціальної мети запам'ятовування. Використання спеціальних засобів робить пам'ять опосередкованою.
Для вивчення деяких особливостей запам'ятовування пропонуються методики дослідження обсягу короткочасної пам'яті, продуктивності опосередкованого запам'ятовування та визначення переважаючого типу пам'яті.
Завдання 1
Нижче описано дії людини, що характеризують різні процеси пам'яті. Визначте, який процес пам 'яті - запам 'ятовування, збереження,
відтворення (впізнавання, пригадування), забування - проявляється в описаних діях.
Учневі поставили запитання: «У якому році було написано роман І. Тургенєва «Напередодні»?» Учень, подумавши, почав відповідати: «З приводу роману «Напередодні» свого часу розгорілися гострі суперечки в редакції журналу «Современник». Більше того, стаття Добролюбова «Коли ж настане справжній день?» саме й послугувала приводом для розколу в редакції «Современник». Коли ж це було? Це був рік великого політичного напруження, коли точилася гостра літературна боротьба, рік напередодні селянської реформи 1861 року. Отже, роман «Напередодні» було надруковано в 1860 році» (за А. Розовим).
Б. Відомий мнемоніст Ш. відзначався винятковою пам'яттю, одного разу йому було дано штучну, змістовну, складну математичну формулу. Він уважно подивився на таблицю з формулою, кілька разів підняв її до очей. Опустив її і пішов із заплющеними очима, потім повернув таблицю, зробив паузу, внутрішньо «переглядаючи» те що запам’ятав (за О. Лурія).
В. Інколи на пожвавленій вулиці можна спостерігати таку картину: один перехожий, уважно поглянувши на іншого, радісно кидається йому назустріч: Ви? Це Ви?!
Вибачте, мені здається, що я Вас не знаю. А де ми з Вами зустрічалися?
А, пам'ятаєте, в такому-то році, в такому-то місці?
А! Так Ви...
Г. Учень розповідає матеріал з історії, заданий тиждень тому і відтворює 70% його змісту з підручника. Той самий матеріал через місяць він відтворює лише на 45%.
Ґ. На екзамені з математики учень К. тривалий час ніяк не міг відтворити необхідну формулу. Варто було вчителеві показати йому лише частину формули, ЯК ВІН безпомилково її дописав.