
- •Поняття та місце міжнародного приватного права
- •Предмет міжнародного приватного права.
- •Поняття та елементи міжнародних приватноправових відносин
- •Ознаки міжнародних приватноправових відносин
- •5. Поняття та види іноземного елемента
- •6. Методи міжнародного приватного права
- •7. Принципи міжнародного приватного права
- •8. Співвідношення міжнародного приватного права з міжнародним публічним правом та іншими галузями національного права
- •9. Система міжнародного приватного права
- •10. Поняття та загальна характеристика джерел міжнародного приватного права
- •11. Національне законодавство як джерело міжнародного приватного права: поняття, види та загальна характеристика
- •12. Характеристика Закону України «Про міжнародне приватне право»
- •13. Міжнародні договори як джерело міжнародного приватного права: поняття, види та загальна характеристика
- •14. Звичаї як джерело міжнародного приватного права: поняття, види та загальна характеристика
- •15. Роль судової та арбітражної практики в регулюванні міжнародних приватних
- •16. Уніфікація норм міжнародного приватного права.
- •17. Діяльність міжнародних організацій з питань уніфікації міжнародного приватного права
- •18. Поняття та значення матеріальних та колізійних норм в міжнародному приватному праві.
- •19. Характеристика договорів про правову допомогу
- •20. Фізичні особи як суб’єкти міжнародного приватного права: поняття, види та загальна характеристика
- •21. Особистий закон фізичних осіб
- •23. Правосуб’єктність фізичних осіб у відносинах з іноземним елементом
- •24. Колізійне регулювання правового статусу фізичних осіб в законодавстві України
- •25. Правовий статус іноземців та осіб без громадянства в Україні
- •26. Характеристика зу «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»
- •27. Правовий статус юридичних осіб в мПрП.
- •28. Особистий закон юридичної особи
- •29. Характеристика теорій юридичної особи
- •30. Колізійне регулювання правового статусу юридичних осіб в законодавстві України Не знаю чи це правильно (ніде не знайшла,використала матеріали минулорічного модулю)
- •31.Заснування та діяльність іноземних юридичних осіб на території України. Представництва та філії іноземних юридичних осіб
- •32. Держава як учасник міжнародних приватних відносин
- •33. Поняття та теорії імунітету держави
- •37. Види (система) колізійних норм
- •38. Односторонні та двосторонні колізійні норми
- •39. Імперативні, диспозитивні, альтернативні та кумулятивні колізійні норми
- •40.Прості, складні, абсолютно визначені та відносно визначені колізійні норми та інші види колізійних норм
- •41. Типи колізійних прив’язок Характеристика окремих колізійних прив’язок
- •42. Уніфікація колізійних норм: поняття, види, стадії
- •43. Правова природа права власності в мпп: поняття, джерела правового регулювання, підстави набуття, зміст, форми, суб’єкти тощо.
- •50. Поняття, ознаки, джерела та загальна характеристика зовнішньоекономічної
- •52. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності
- •53. Види зовнішньоекономічної діяльності
- •54. Зовнішньоекономічний договір (контракт): поняття, ознаки, форма, особливості щодо
- •55. Поняття, ознаки та загальна характеристика договору міжнародної купівлі-продажу.
- •57. Загальна характеристика Віденської конвенції про міжнародний договір купівлі-продажу
- •58. Сфера дії договору міжнародної купівлі-продажу за Віденською конвенцією про міжнародний договір купівлі-продажу
- •59. Укладення договору міжнародної купівлі-продажу (вимоги, що ставляться до оферти
- •60. Зміст договору міжнародної купівлі-продажу за Віденською конвенцією про міжнародний договір купівлі-продажу.
- •61. Засоби правового захисту покупця та продавця за договору міжнародної купівлі-
- •Розділ 3 Засоби правового захисту в разі порушення договору продавцем Стаття 45
- •Стаття 46
- •Стаття 47
- •Стаття 48
- •Стаття 49
- •Стаття 50
- •Стаття 51
- •Стаття 52
- •Розділ 3 Засоби правового захисту в разі порушення договору покупцем Стаття 61
- •Стаття 62
- •Стаття 63
- •Стаття 64
- •Стаття 65
- •62. Розірвання договору міжнародної купівлі-продажу за Віденською конвенцією про
- •Розділ 5 Наслідки розірвання договору Стаття 81
- •Стаття 82
- •Стаття 83
- •Стаття 84
- •63. Відповідальність сторін за договором міжнародної купівлі-продажу за Віденською
- •Стаття 36
- •Стаття 37
- •Розділ 4 Звільнення від відповідальності Стаття 79
- •64. Форс мажорні обставини та умови яким вони повинні відповідати за Віденською
- •Розділ 4 Звільнення від відповідальності Стаття 79
- •65. Правила інкотермс – в редакції 2010 року
- •(Редакція 2000 року)
- •3. Інкотермс-2000
- •4. Включення правил інкотермс у договір купівлі-продажу
- •5. Структура інкотермс
- •66. Характеристика окремих груп термінів – е, f, c, d.( терміни exw , fca ,fas, fob, cfr, cif , cpt тощо)
- •9. Терміни
- •Exw ex works (... Named place) франко-завод (... Назва місця)
- •Fca free carrier (... Named place) франко-перевізник (... Назва місця)
- •Fas free alongside ship (... Named port of shipment) франко вздовж борту судна (... Назва порту відвантаження)
- •Fob free on board (... Named port of shipment) франко-борт (... Назва порту відвантаження)
- •Cfr cost and freight (... Named port of destination) вартість і фрахт (... Назва порту призначення)
- •Cif cost, insurance and freight (... Named port of destination) вартість, страхування та фрахт (... Назва порту призначення)
- •Cpt carriage paid to (... Named place of destination) фрахт/перевезення оплачено до (... Назва місця призначення)
55. Поняття, ознаки та загальна характеристика договору міжнародної купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 1 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність» (ЗЕД),
Зовнішньоекономічний договір (контракт) — це матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
З цього визначення випливають дві кваліфікуючі ознаки зовнішньоекономічного договору:
- спрямованість на забезпечення господарської (зовнішньоекономічної) діяльності контрагентів (ця ознака визначає зовнішньоекономічний договір як різновид господарського договору);
- різна державна належність контрагентів (ця ознака пояснює, за яких умов господарський договір набуває міжнародного характеру, стає власне «зовнішньоекономічним»).
Ознаками такого договору, що дозволяють виділити його в окрему групи господарських договорів, є:
- особливий суб'єктний склад: сторонами в договорі є вітчизняний суб'єкт ЗЕД та іноземний контрагент;
- особливості змісту договору: права та обов'язки його сторін щодо здійснюваної ними ЗЕД (зовнішньоекономічних операцій);
- обов'язковість врахування типових платіжних умов та типових захисних застережень;
- при укладенні договорів на реалізацію товарів (купівлі-продажу, поставки) враховувати Правила ІНКОТЕРМС відповідно до ст. 265 ГК та Указу Президента України від 04.04.1994 р. № 567 «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів»;
- спеціальні вимоги щодо права, яке застосовується: 1) при визначенні змісту договору (права та обов'язки сторін договору визначаються правом країни, обраної сторонами при його укладенні або в результаті подальшого погодження; якщо сторони не погодили це питання, то їх права та обов'язки визначаються правом місця укладання договору, яке визначається законами України (зокрема ст. 6 Закону «Про ЗЕД»); 2) при прийманні виконання (застосовується право країни, обраної сторонами; якщо такого погодження не було - береться до уваги право місця проведення такого приймання);
- спеціальні вимоги щодо форми договору: як загальне правило - письмова форма, якщо інше не встановлено законом чи чинним міжнародним договором, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України; форма зовнішньоекономічного договору/контракту (в т. ч. модифікація письмової форми) визначається правом місця його укладення (місце укладення договору/контракту визначається відповідно до законів України); форма договорів щодо нерухомого майна, розташованого на території України, визначається законами України; вимоги щодо форми зовнішньоекономічного договору визначаються ГК (ст. 382), Законом «Про ЗЕД» (ст. 6), Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженим наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 06.09.2000 р. № 201;
- обов'язковість державної реєстрації визначених законом видів зовнішньоекономічних договорів/контрактів, що здійснюється відповідно до встановленого порядку (ст. 383 ГК України; постанови Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 р. № 155 «Про затвердження Порядку реєстрації зовнішньоекономічних контрактів (договорів) на здійснення експортних операцій з металоломом»; Наказ Міністерства економіки України від 29.06.2000 р. № 136 «Про порядок реєстрації та обліку зовнішньоекономічних договорів (контрактів)»; Положення про порядок реєстрації договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов'язань перед нерезидентами за залученими від нерезидентів кредитами, позиками в іноземній валюті: Затверджено постановою Правління Національного банку України від 22.12.1999 р. № 602);
- особливості порядку розгляду договірних спорів: визначення за згодою сторін з відповідною фіксацією у договорі юрисдикційного органу (державні суди України чи конкретний міжнародний третейський суд/арбітраж, створений на території України чи іншої країни).
Додатково----Загальна характеристика:
Договір міжнародної купівлі-продажу є найбільш широко розповсюдженим видом зовнішньоторговельних операцій. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України в договірних відносинах з їх іноземними контрагентами використовують різні терміни: "угода", "договір", "контракт", "домовленість" тощо. У ст. 626 Цивільного кодексу України дається таке визначення договору: "...це є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків". Крім того, у ст. 202 ЦКУ зазначається, що правочином, зокрема, є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків [11, с.36].Отже, будь-який цивільно-правовий договір підпадає під поняття "угода". Практично при використанні терміна "угода" до відносин у зовнішньоекономічній сфері в більшості випадків мають на увазі договір. І в тих випадках, коли йдеться про угоду, яка виражає волю однієї особи (довіреність, вексель, чек), вона, як правило, тісно пов'язана із договірними відносинами партнерів. Терміни "контракт", "домовленість" можуть розглядатися як синоніми поняття "договір"
56. Форма та зміст договору міжнародної купівлі-продажу. Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається в письмовій формі, якщо інше не встановлено законом або чинним міжнародним договором, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України.
Форма зовнішньоекономічного договору (контракту) визначається правом місця його укладення. Місце укладення договору (контракту) визначається відповідно до законів України.
Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі.
Від імені суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України, що є юридичними особами, зовнішньоекономічний договір (контракт) підписує особа, яка має таке право згідно з посадою відповідно до установчих документів даного суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності, та особа, уповноважена на це довіреністю, виданою за підписом керівника суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності одноособово чи в іншому порядку, передбаченому установчими документами, або особа, уповноважена на це установчими документами безпосередньо.
Загалом зовнішньоекономічні угоди укладаються відповідно до законодавства України, міжнародних угод, міжнародних звичаїв, рекомендацій міжнародних органів і організацій, якщо це не заборонено прямо та у винятковій формі законодавством України. Але інколи при укладенні зовнішньоекономічного договору стикаються дві чи більше різних правових національних моделей. Саме тому важливу роль при укладенні зовнішньоекономічного договору відіграє те, законодавство якої країни повинно бути застосовано в тих чи інших випадках (питання правової прив’язки).
Дане питання залежить від багатьох чинників (форми взаємин між сторонами, виду товару, місця укладення договору, характеру робіт/послуг).
Так, якщо сторони планують створити спільне підприємство (СП), то застосовується право країни, на території якої СП створюється та реєструється. Певний відсоток ЗЕД договорів (контрактів) укладаються на аукціонах, внаслідок конкурсу або на біржі, а тому в такому випадку застосовується право країни, на території якої проводиться аукціон, конкурс або знаходиться біржа. Якщо ж укладення зовнішньоекономічного договору пов’язано з виконанням будівельно-монтажних робіт, виробничим співробітництвом чи кооперуванням, то в такому разі застосовується право країни, де здійснюється така діяльність, або де створюються передбачені договором (контрактом) результати, якщо сторони не погодились про інше.
До прав та обов’язків сторін в інших ЗЕД договорах (контрактах) застосовується право країни, де заснована чи має місце проживання або основне місце діяльності сторона, яка здійснює виконання такого договору, що має вирішальне значення для його змісту.
Зміст договору становлять його умови:
- предмет договору, кількість та якість товару;
- умови поставки;ціна та загальна вартість договору;
- умови платежів;упаковка та маркування;
- форс-мажорні обставини;санкції та рекламація;арбітражні застереження;
Сторони можуть домовитись також і про:
- страхування;гарантії якості;
- норми завантаження;
- порядок сплати податків.
Форма зовнішньоторговельної угоди - це нормативно визначені юридичні вимоги (нормативи) стосовно її матеріального укладення, за наявності яких угода є дійсною та підлягає виконанню.
Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 ). Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, уважаються діями цього іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності. Зовнішньоекономічні договори (контракти) мають укладатися з урахуванням Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого 5 жовтня 1995 р. Міністерством зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України. Недодержання форми цих договорів і порядку підписання може призвести до недійсності їх.
Не вимагається, щоб договір купівлі-продажу укладався чи підтверджувався в письмовій формі або підпорядковувався іншій вимозі щодо форми. Він може доводитися будь-якими засобами, включаючи свідчення.(стаття 11 Віденської конвенції).
Відповідно до Положення «Про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 06.09.2001 № 201 Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать Закону.