39. Імперативні, диспозитивні, альтернативні та кумулятивні колізійні норми

За характером та множинністю прив'язок розрізняють імперативні, диспозитивні, альтернативні та кумулятивні колізійні норми. Імперативні колізійні норми встановлюють обов'язкові критерії вибору застосовуваного права, які не можуть бути змінені угодою сторін відповідних приватноправових відносин.

Згідно з ч. 2 ст. 38 українського Закону про МПрП: "Належність майна до рухомих або нерухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться".

Диспозитивні колізійні норми встановлюють правила вибору застосовуваного права, водночас надаючи сторонам можливість відійти від цього правила та замінити іншим правилом, яке в такому випадку матиме пріоритет (сюди, зокрема, належать норми, які містять застереження "якщо інше не встаовлено угодою сторін").

Наприклад, відповідно до ст. 41 Закону України про МПрП: "Право власності та інші речові права на рухоме майно, що за правочином перебуває в дорозі, визначаються правом держави, з якої це майно відправлене, якщо інше не встановлено за згодою сторін".

Альтернативні колізійні норми встановлюють декілька правил вибору застосовуваного права, одне з яких може бути обране на розсуд органу правозастосування (або, в окремих випадках, потерпілої сторони).

Параграфом 8 Федерального закону Австрії 1978 р. про міжнародне приватне право встановлено: "Форма юридичної дії визначається згідно з тим же правом, що й сама юридична дія; однак достатньо дотриматись приписів щодо форми тієї держави, у якій здійснюється така юридична дія".

Статтею 50 Закону України про МПрП встановлено альтернативні прив'язки для вибору застосовуваного права у питаннях відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг): "До вимоги про відшкодування шкоди на вибір потерпілого застосовується: (1) право держави, у якій знаходиться місце проживання або основне місце діяльності потерпілого; (2) право держави, у якій знаходиться місце проживання або місцезнаходження виробника або особи, яка надала послугу: (3) право держави, у якій споживач придбав товар або в якій йому була надана послуга".

У ст. 72 українського Закону про МПрП закріплені альтернативні прив'язки щодо здатності осіб на складання та скасування заповіту, а також щодо форми заповіту і акта його скасування: "Здатність особи на складання і скасування заповіту, а також форма заповіту і акта його скасування визначаються правом держави, у якій спадкодавець мав постійне місце проживання в момент складання акта або в момент смерті. Заповіт або акт його скасування не можуть бути визнані недійсними внаслідок недодержання форми, якщо остання відповідає вимогам права місця складання заповіту або права громадянства, або права звичайного місця перебування спадкодавця у момент складання акта чи в момент смерті, а також права держави, у якій знаходиться нерухоме майно".

Альтернативні норми розрізняються між собою в залежності від характеру зв’язку між альтернативами. В простій альтернативній колізійній нормі всі альтернативні прив’язки рівнозначні, кожна з них може бути застосована.

Складна альтернативна колізійна норма – це така норма, в якій альтернативні прив’язки супідрядні між собою. При цьому виокремлюється основна (генеральна) прив’язка, яка формулює загальне головне правило вибору права (призначене для першочергового застосування) i субсидіарна прив’язка, яка формулює ще одне або декілька правил і застосовується тоді, коли головне правило з будь-яких причин не було застосоване або явилося недостатнім для вибору компетентного правопорядку.

Нарешті, кумулятивні колізійні норми містять прив'язки, що підлягають одночасному застосуванню. У цьому разі йдеться про одночасне (кумулятивне) застосування прив'язки, що відсилає до двох або декількох правопорядків, кожен з яких окремо визначатиме для відповідної особи умови тієї чи іншої правової дії.

Класичним прикладом є колізійні норми щодо укладення шлюбу.Подібну норму містить ст. 55 Закону України про МПрП. "Право на шлюб визначається особистим законом кожної з осіб, які подали заяву про укладення шлюбу. У разі укладення шлюбу в Україні застосовуються вимоги Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу". За цією нормою, у разі укладення шлюбу в Україні щодо питання про визначення підстав недійсності шлюбу необхідним є також вирішення цього питання за українським законодавством