16. Уніфікація норм міжнародного приватного права.

У міжнародному приватному праві суттєве значення має

узгодження норм, що містяться в нормативних актах різних

держав, з метою досягнення однаковості в правовому вре

гулюванні правовідносин з участю іноземного елементу.

Існують такі три підходи до узгодження.

1. Зближення законодавств, тобто визначення загальних

програм, напрямів, етапів і способів зближення законо

давств у певній сфері. Прикладом односторонніх дій з метою зближення націо

нального законодавства з іноземним є Закон України «Про

загальнодержавну програму адаптації законодавства Украї

ни до законодавства Європейського Союзу»2

від 18 березня

2004 р., яким, як випливає з його назви, затверджена про

грама, що визначає адаптацію національного законодав

ства, створення відповідних інституцій та інших додатко

вих заходів, необхідних для ефективного правотворення та

правозастосування як складової механізму набуття Украї

ною членства в Європейському Союзі.

2. Гармонізація законодавства, що полягає у запровад

женні спільних правових принципів наукових концепцій.

1 Acquis communautariete (acquis) — правова система Європейсько

го Союзу, що включає акти його законодавства (але не обмежується

ними), прийняті в рамках Європейського Співтовариства. Глава 2 36

Гармонізація може здійснюватися в односторонньому по

рядку або на основі взаємності.

При гармонізації законодавства на основі взаємності

країни в міжнародному договорі визначають обов’язки

сторін по гармонізації тієї чи іншої сфери правового регу

лювання.

3. Уніфікація законодавства, тобто використання право

творчого процесу для встановлення правових норм, тотож

них законодавству інших країн.

У міжнародному приватному праві уніфікація означає

процес створення в різних державах одноманітних загаль

нообов’язкових правових норм для двох чи більше держав,

а також забезпечення їх однозначного тлумачення і засто

сування. Мета уніфікації — усунути колізії, розбіжності

між національними правовими актами, що перешкоджають

розвитку відносин у міжнародному приватному праві.

Засобами уніфікації є:

а) міжнародні договори — найбільш поширений засіб

здійснення уніфікації;

б) типові (модельні) закони. Прикладом є Модельний ци

вільний кодекс, прийнятий 7 лютого 1996 р. Міжпарламен

тською Асамблеєю державучасниць СНД (розділ VII цього

МЦК містить норми міжнародного приватного права);

в) кодифіковані зводи міжнародних торговельних зви

чаїв.

У міжнародному приватному праві розрізняють уніфіка

цію в національному законодавстві (одностороння уніфіка

ція) та в міжнародній сфері. У першому випадку, як прави

ло, відбувається запозичення іноземного досвіду правотво

рення для досягнення схожості законодавства кількох

держав. Уніфікація у міжнародній сфері здійснюється шляхом

укладення відповідних договорів. Країниучасниці таких

договорів можуть використовувати методи прямої або не

прямої уніфікації. При прямій уніфікації у міжнародному

договорі встановлюються правові норми, які можуть пря

мо, без додаткової конкретизації, застосовуватися у право

вих системах країнучасниць договору, тобто досягається

високий рівень одноманітності в правовому регулюванні

певних відносин.Форми міжнародного приватного права 37

При непрямій уніфікації державиучасниці міжнародно

го договору беруть на себе зобов’язання встановити у націо

нальному законодавстві правові норми, зміст яких визна

чено в договорі. Змішаним метод вважається тоді, коли

міжнародним договором встановлюються певні норми, але

учасникам договору надається право відступати від них в

національному законодавстві.