Антична історія

1.Гомерівський епос. Гомерівське питання

Героїчний епос Гомера ввібрав в себе самі древні міфи та легенди, а також відобразив життя Греції напередодні появи класового суспільства. В епос Гомера ввійшли міфі і оспівування героїв Троянської війни. Цікаво також відзначити, що гомерівський епос відбив у собі ще більш давню культуру, а саме культуру острова Криту. У Гомера можна знайти багато елементів побуту, життя суспільства, що нагадують про цю давню культуру. У критських написах згадуються імена героїв, відомих з епосу Гомера, а також імена богів, завжди вважалися суто грецькими. Поеми Гомера носять величний, монументальний характер, властивий героїчному епосу. Проте в "Одіссеї" багато рис побутових, казкових, фантастичних. Це й зрозуміло, адже "Іліада" присвячена війні, а "Одіссея"-примхам людського життя. Поеми Гомера дають дуже багатий матеріал для розуміння епохи розкладу родового ладу і переходу до рабовласницького суспільства і людей цієї епохи, людей красивих душею, багатих добрими почуттями, людей, які не втрачають людяності під час війни, здатності розуміти чуже горе. Гомер возвеличує людину, славить її чесноти, здібності, добрі вчинки, подвиги, розум, почуття справедливості, любов до вітчизни та рідних, вірність у дружбі та подружньому житті. Він розкриває повноту і красу життя, вчить добра і засуджує зло, допомагає людині стати людиною. Гомерівське питання. В античній літературірі є 9 біографій Гомера. Однак ці біографії сповнені фантастичним, казковим матеріалом, на основі якого дуже важко робити певні наукові висновки. Загальна думка всієї античності про Гомера зводилась до того, що це був старий та сліпий співак, котрий інспіруючись Музою, вів кочовий, мандрівний спосіб життя і сам створив багато поем. Такий образ народного співця зустрічається майже в усіх народах. До кінця 18ст. існувала загальна думка про те, що Гомер-це одноосібний автор “”Іліади” та “Одіссеї”. Наприкінці 18ст. нім вчений Ф.Вольф, довів чисто народне походження поем Гомера, а самого Гомера вважав одним з авторів, що найбільш плідно працював над створенням обох поем.

2. Зміст «Іліади» та «Одісеї» основна ідея, структура.

Поеми Гомера носять величний, монументальний характер, властивий героїчному епосу. Проте в "Одіссеї" багато рис побутових, казкових, фантастичних. Це й зрозуміло, адже "Іліада" присвячена війні, а "Одіссея"-примхам людського життя. Сюжет "Іліади" пов'язаний з міфом про викрадення троянським царевичем Парісом Єлени, дружини грецького царя Менелая, володаря Спарти. Починається "Іліада" з того моменту, коли в грецькому таборі на десятому році облоги почалася чума. Її наслав бог Аполлон, покровитель троянців, на прохання свого жерця, у якого грецький вождь Агамемнон відняв дочку. Довга мова жерця образна і яскрава. Він просить про помсту. Поема «Іліада» складається з 15 693 віршів, які поділені за кількістю букв грецького алфавіту на 24 пісні. «Одісея» складається з 12 110 віршів і поділена на 24 пісні. В "Одіссеї" зображуються події після руйнування Трої. Всі герої повернулися додому, крім Одіссея, царя острова Ітаки. Початок "Одіссеї" оповідає про останні події зі семи років мандрів Одіссея, коли він жив на острові німфи Каліпсо. Звідти за велінням богів він вирушає на батьківщину. Прибуває Одіссей на Ітаку в XIII пісні. Вдома його чекають дружина Пенелопа, осідає женихами, і став юнаків син Телемак. Одіссей зупиняється у свинопаса, потім під виглядом жебрака пробирається в палац і, нарешті, в союзі з вірними слугами винищує всіх претендентів на руку Пенелопи, придушує повстання родичів убитих і починає щасливе життя в колі своєї родини. Таким чином, в гомерівському епосі втілена не тільки сувора героїка війни, але і радість творчості, творчої праці і мирного життя, заснованої на повазі до людини, на пробудження в ній найкращих, гуманних почуттів. Тому-то гомерівський епос по праву вважається енциклопедією давньої життя.