Тема 9. Депозитні валютні операції

9.1. Суб'єкти та об'єкти операцій.

Депозитні операції — це операції банків із залучення грошо­вих коштів юридичних та фізичних осіб на вклади, на визначені строки або до запитання.

Суб'єкти депозитних операцій:

• Державні підприємства та організації

• Державні установи

• Кооперативи

• Акціонерні товариства

• Змішані підприємства за участю іноземного капіталу

• Партійні та громадські організації і фонди

• Фінансові та страхові компанії

• Інвестиційні та трастові компанії і фонди

• Окремі фізичні особи та їх об'єднання

• Банки та інші кредитні установи

Об'єкти депозитних операцій

Це — депозити, тобто суми грошових коштів, які суб'єкти де­позитних операцій вносять у банк на визначений час та які зали­шаються на рахунках у банках через діючий порядок здійснення банківських операцій.

Особливості депозитних операцій

• Функція депозитних операцій — залучення та розміщення вільних залишків в іноземній валюті.

• Операції мають короткостроковий характер (від 1 дня до року).

• Проводяться з метою отримання прибутку від різниці у процентах.

9.2. Види депозитів

Строкові депозити:

• до 3-х місяців;

• від 3 до 6 місяців;

• від 6 до 9 місяців;

• від 9 до 12 місяців;

• понад 12 місяців.

Депозити до запитання:

• кошти на розрахункових, поточних, бюджетних рахунках підприємств та організацій різних форм власності; і кошти на спеціальних рахунках по зберіганню різних (за цільовим економічним призначенням) фондів;

• власні кошти підприємств, призначені для капітальних вкладень;

• кошти підприємств та організацій у рахунках;

• кошти на кореспондентських рахунках по розрахунках з іншими банками;

• кошти місцевих бюджетів.

Ощадні вклади:

• строкові;

• строкові з додатковими вкладами;

• виграшні;

• виграшні грошово-речові;

• молодіжно-преміальні;

• умовні;

• на пред'явника;

• поточні рахунки;

• до запитання;

• ощадні сертифікати;

• пластикові картки.

9.3. Терміновість депозитів

Кожен депозит має визначену тривалість у часі або, інакше кажучи, терміновість. Дата розміщення (або залучення) депозиту називається датою валютування, а дата повернення – закінченням депозиту.

Для місячних термінів діє правило «кінця місяця», яке означає, що якщо дата розміщення депозиту при­падає на останній день місяця, то й дата закінчення депозиту та­кож припадатиме на останній робочий день другого місяця.

За термінами розрізняють депозити трьох видів.

Депозити до запитання, або онкольні депозити, — кошти розміщуються в банку на невизначений термін. Однак по­вернення (або зменшення суми) депозиту можливе лише за умови попереднього повідомлення (за 24 години, 2 дні і т. д.). Для онко­льних депозитів властива плаваюча процентна ставка, котра встановлюється за домовленістю сторін на основі визначеного періоду (наприклад, щотижня).

Короткострокові одноденні депозити. До цього типу депозитів належать одноденні депозити типу «овернайт», «том-некст», «спот-некст». Вони викорис­товуються для регулювання короткотермінової ліквідності банку по рахунках ностро.

Депозити на фіксовані терміни. Як правило, депозити розмі­щуються на стандартні терміни: 7 днів (1 тиждень), 1, 2, 3, 6 мі­сяців і рік. Ці терміни мають назву «прямих дат». У міжнародній практиці прийнято проводити відлік депозитного періоду від дати спот, хоча можливі також депозити, що розмі­щуються на умовах дати валютування «завтра» або навіть «сьогодні», наприклад: тижневий депозит із завтрашнього дня «том-уїк».

Вибір дати валютування залежить від:

• валюти депозиту;

• часу розміщення;

• кількості часових поясів між банком та країною валюти де­позиту.

Розглянемо умови розміщення депозитів на українському міжбанківському ринку для основних валют — долара США і ні­мецької марки.

Долар США

При розміщенні доларових депозитів на стандартні терміни характерні дати валютування «сьогодні» та «завтра».

Розміщувати депозити з датою валютування «сьогодні» можливо завдяки тому, що США «відстає» від України на 7 часових поясів. При укладанні такого депозиту є можливість організувати перера­хування коштів на рахунок позичальника — іншого банку — практично протягом усього робочого дня: до 18-00 за київсь­ким часом. Платіжний телекс з наказом про пе­рерахування коштів буде отриманий американським банком, в якому український банк тримає свій кореспондентський раху­нок, вранці за нью-йоркським часом, і платіж буде негайно ви­конано. Для депозитів, що розміщуються на умовах дати валю­тування «завтра», такий порядок тим паче прийнятніший.

Німецька марка

Для німецьких марок діє дещо інший порядок розміщення. Для розрахунків з датою валютування «сьогодні» існують часові межі: вони можуть виконуватись до 10-00 за франкфуртським ча­сом, що пов'язано з системою функціонування національної клі­рингової системи платежів Німеччини через земельні банки. Цей час називається «часом відсікання».

Проте, як правило, процентну ставку подають у вигляді рі­чної процентної ставки, тобто відношення процента, що нараховується один раз на рік, до початкової суми.

Формула простого процента дозволяє розрахувати суму про­центів, нарахованих по депозиту, що розміщений на конкретний період під певну процентну ставку:

Сума нарахованого процента = ((сума депозиту х процентна ставка х строк ) / (кількість днів у році х 100).

Сторони bid та offer і розмір маржі в котируванні процентних ставок

Bid — ліва сторона котирування, або ставка залучення. За цією ставкою банк залучає кошти в депозит на даний період. Оffer — права сторона котирування, або ставка розмі­щення. За ставкою offer банк пропонує до розміщення грошові кошти на даний період.

Іноді банки можуть котирувати лише одну сторону: та — у разі різкої потреби коштів у даній валюті на даний термін, і, як правило, це котирування вище за середньоринкове; offer — у разі наявності надлишкових коштів у даній валюті.

Якщо котирування запитує невеликий чи маловідомий банк, то розмір маржі буде ширшим. На статус контрагента також впливає ступінь ризику по операціях з ним. Так, західні банки ко­тирують українським та російським банкам тільки сторону bid по міжбанківських депозитах, а це означає, що вони тільки залуча­ють валютні кошти, але відмовляються їх розміщувати у зв'язку з високим «ризиком країни» українських і російських комерційних банків.

Середньоринковою сумою розміщуваних та залучених між­банківських депозитів є сума в 10 млн дол. США (або еквіва­лент). Для сум, менших за 1 млн дол. та більших за 100 млн дол., банки котируватимуть відповідно більш широку та менш широку маржу процентних ставок.