6.4. Типи, форми і види банківських гарантій

В банківській практиці відрізняють відзивні і безвідзивні типи гарантій.

Відзивна банківська гарантія означає, що вона може бути відізвана або її умови можуть бути змінені банком-гарантом без попереднього повідомлення бенефіціара. Така гарантія не містить твердого зобов'язання банку перед бенефіціаром і, отже, не є достатнім забезпеченням для бенефіціара.

Більш доцільне застосування безвідзивної банківської гарантії. Безвідзивна гарантія означає, що вона не може бути відізвана, а її умови не можуть бути змінені без згоди бенефіціара.

З погляду підстави для реалізації гарантії поділяються на бе­зумовні й умовні.

Виставлення безумовної гаранти розуміється, що банк-гарант виконує свої зобов'язання перед бенефіціаром (здійснює йому платіж) проти його простої першої вимоги, навіть якщо вона нічим не обумовлена і не підтверджена наданням будь-яких до­даткових документів. Такий тип гарантії найвигідніший бе-нєфіціарові, оскільки максимально захищає його інтереси, і не­вигідний принципалу. Реалізація безумювної гарантії відбу­вається в результаті одностороннього ухвалення рішення бе­нефіціаром, тобто виключається можливість виникнення будь-яких суперечок. Вимога бенефіціара повинна бути тільки заявле­на в межах суми і терміна гарантії. При виставленні безумовних гарантій банк-гарант використовує формулювання: «Безумовно гарантуємо», «Гарантуємо безумовний платіж на першу вимогу бенефіціара», «Гарантуємо безумовний платіж по першій простій вимозі бенефіціара незалежно від можливих заперечень з боку принципала» тощо. Як правило, безумовні гарантії виставляють­ся за дорученням; значних клієнтів банку, і за ними вимагається покриття.

Умовна гарантія менш вигідна бенефіціарові, оскільки її ре­алізація залежить від виконання певних умов, як наприклад:

• бенефіціар повинен зазначити причину заяви своєї вимоги по гарантії, наприклад приклад приклавши сертифікат про те, що він виконав свої зобов'язання за контрактом, а його кон­трагент не здійснив платіж у встановлені терміни;

• до вимоги бенефіціара на платіж в рахунок гарантії повинні бути прикладені документи, що підтверджують виконання ним своїх зобов'язань за контрактом (комерційні або інші до­кументи); такі гарантії, що передбачають надання комплекту вантажних документів, називаються документарними;

• вимога бенефіціара з рахунок гарантії повинна бути підтверд­жена спеціальним документом — свідченням повноважної третьої особи (наприклад, торгової або торгово-промислової палати, органами сертифікації товару, арбітражем) про те, що контрагент (принципал) не виконав своїх зобов'язань;

• згода принципала на здійснення платежу в рахунок гарантії — така умовна гарантія найменш вигідна для бенефіціара.

У міжнародній практиці застосовуються з основному прямі гарантії і контр гарантії.

Розрізняють такі види гарантій, які можна підрозділити на платіжні і договірні (контрактні) гарантії.

Платіжні гарантії застосовуються при розрахунках за відкри­тим рахунком й у формі інкасо, при розрахунках на умові ко­мерційного кредиту. Платіжні гарантії виставляються банками-гарантами в забезпечення платіжних зобов'язань покупців (борж­ників) стосовно продавців (кредиторів). Такі гарантії захищають інтереси експортерів. Вони можуть бути як безумовними (при роз­рахунках на умовах комерційного кредиту; при розрахунках у формі інкасо, особливо якщо покупець має можливість одержа­ти товар до його оплати), що передбачають платіж проти першої простої вимоги бенефіціара, так і умовними (при розрахунках банківським переказом), тобто передбачати надання визначених документів, які підтверджують відвантаження товару, проти яких здійснюється платіж по гарантії (документарна гарантія).

При виставленні документарних гарантій банки-гаранти про­сять виписувати товаророзпорядчі документи їх наказу. Остан­нім часом намітилася помітна тенденція проводити операції по документарних гарантіях аналогічно операціям по документар­них акредитивах, застосовуючи при цьому ряд положень Уніфікованих правил і звичаїв для документарних акредитивів.

Договірні {контрактні) гарантії виставляються банками в за­безпечення інтересів імпортера. Договірні гарантії, так само як і документарні акредитиви й інкасо, є предметом; уніфікації.

Проте застосування Уніфікованих правил до договірних га­рантій є факультативним. Цих Правил дотримуються тільки тоді, коли це прямо оговорено сторонами в зовнішньоторговель­ному контракті й у самій гарантії про це зазначено.

До договірних гарантій належать насамперед гарантії повер­нення авансу, гарантії належного виконання контракту, тендерні гарантії (гарантії участі в тендерних торгах), гарантії на тимчасо­ве ввезенню товару (гарантії митного очищення).

Одним із специфічних підвидів і варіацій розглянутих вище гарантій є гарантія утримань грошових коштів. За цілями і призначенням вона близька і може розглядатися в якості гарантії ви­конання: запобігання відмови покупця або його стримування від платежу за допомогою гарантії і здійснення оплати тільки у ви­падку повної впевненості, що продавець виконав свої зобов'язан­ня. Структура цієї гарантії може значно відрізнятися від інших, особливо якщо взяти до уваги те, що може відбутися під час пе­реговорного процесу. Тому завжди потрібно пам'ятати, що га­рантія утримання на противагу авансовій гарантії вступає в дію після того, як постачання здійснене повністю або ж частково і ви­конання контракту продовжуються:, через що гарантію утриман­ня можна вважати такою, що логічно випливає із авансових га­рантій.

Для кращого розуміння ідей, висловлених вище, розглянемо приклад, із якого буде ясно, як гарантії діють у конкретній ситуації.

Крім названих вище видів гарантій, що одержали найбільше поширення в міжнародних розрахунках, існують інші види, менш поширені і більш специфічні. Потреби в забезпеченні надійності можуть бути задоволені банківськими гарантіями, що забезпечу­ють не тільки постачання, але і платежі. Ці гарантії в широкому розумінні можуть бути поруками або платіжними зобов'язання­ми (у правовому відношенні).

Розмаїтість їхніх форм визначається не написом, що стоїть на документі, а його матеріальним змістом. Види гарантій, які часто застосовуються в операціях із закордонними країнами, корот­ко охарактеризовані нижче.

Митна гарантія (гарантія митного очищення, тимчасового ввозу). Вона видається банками за дорученням підрядчиків для забезпечення безмитного тимчасового ввезення устаткування або матеріалів, необхідних для будівництва або проведення інших робіт. Звичайно таке устаткування після закінчення робіт повин­но бути вивезене назад. Якщо воно не буде вивезено, гарантія митного очищення забезпечить отримання або виплату мита.

Гарантія якості. Вона за­безпечує бенефіціару гарантії при нестачах товарів, що виника­ють протягом визначеного періоду на випадок, якщо контрагент не усуне ці недоліки, а також служить свого роду страховкою ви­конання продавцем претензії покупця при виникненні дефектів, що виявляються після постачання. Сума: зазвичай вказується в самому контракті і складає від 5 до 20% вартості контракту. Термін дії: залежить від характеру діяльності, але зазвичай не більше одного року після постачання або комісіонерства.

Гарантія платежу. Вона складається банком імпортера на користь експортера і забезпечує узгоджене раніше (у контракті) проведення платежу по торговій угоді у виз­начений день. За допомогою платіжної гарантії експортер може забезпечити свою вимогу оплати купівельної ціни покупцем. Ба­за для такої гарантії — позики або інші зобов'язання. Своєю функцією забезпечення платежу дана гарантія відрізняється від банківської гарантії, яка класично забезпечує договірне зо­бов'язання. Сума гарантії відповідає контрактній ціні або її час­тині. Термін дії — до моменту повної сплати за товар.

Гарантія забезпечення кредиту. Кредит часто пов'язаний із визначеними гарантіями, які вида­ються самим одержувачем кредиту або третіми особами. Га­рантія банку дає кредитору можливість забезпечити собі повер­нення кредиту. Сума гарантії визначається як сума кредиту і мар­жа яка покриває очікувані відсотки і які-небудь разові видаткові статті. Термін дії — зазвичай до моменту повної оплати за кредит і відсотків по ньому.

Гарантія коносамента. Окремі коносаменти або їхній повний комплект, необхідні для одержання товару, можуть загубитися або запізнитися в ході поштової пересилки. Цей вид гарантії найчастіше застосовується в тих випадках, коли платіж забезпечується: акредитивом, а товар уже знаходиться в порту призначення. У такому випадку банк імпортера може дати га­рантію коносамента власнику пароплавства або експедитору, тобто обіцянку взяти на себе усі виникаючі витрати, якщо вия­виться, що приймальник товару не був правомірним одержува­чем. Таким чином, проти такої банківської гарантії можна вима­гати передачі товару одержувачу без пред'явлення коносамента, тому що банківська гарантія захищає перевізника у випадку ви­моги відшкодування збитків. Сума такої гарантії складає зазви­чай від 150 до 200% вартості вантажу. Термін дії не лімітований або до моменту надання оригінальних коносаментів.

Гарантія постачання. Вона є забезпеченням покупця, якщо продавець не поставить товар або не зробить послугу в узгодже­ний термін. (По своїй суті близька до гарантії виконання.)

Гарантія утримання засобів {грошей). Деякі контракти обумовлюють утримання відсотків із кожного платежу до повного завершення проекту і прийняття його замовником. Подібного роду гарантії дозволяють продав­цеві одержувати повну суму кожного платежу, у той же час га­рантуючи покупцю, що ці кошти можна повернути у випадку не­виконання умов контракту.

Гарантія обслуговування. Ця гарантія використовується при складанні контрактів на будівництво. Ціль — гарантувати, що після закінчення робіт будівельник виконає свої зобов'язання в період обслуговування об'єкта. Такі гарантії можуть використовувати­ся замість утримання грошей протягом періоду обслуговування.

Судова гарантія. Вона забезпечує витрати процесу і сторін у ході судових виробництв на користь судових інстанцій або сторін.

Гарантія накладення арешту на майно (або гарантія забезпе­чення позову). Якщо на майнові цінності дебітора накладається арешт, то він може виставити гарантію забезпечення позову (на­приклад, солідарна порука), після чого йому знову дається право розпорядження цими цінностями.

Гарантія ренти. Служить забезпеченням одержання ренти домовласником від орендаря у випадку неплатоспроможності ос­таннього.

Банківські гарантії вимог. Термін «банківські гарантії вимог» використовується для опису гарантій, що забезпечують виплату платежів:

• за першою вимогою (гарантії простої вимоги) або

• на першу вимогу, підкріплену документом або документами, визначеними в гарантії: заявою, підписаною покупцем і/або продавцем, або засвідченою копією арбітражного рішення (гарантія умовної вимоги).

Гарантії першої вимоги накладають на банк непрості зо­бов'язання, які юридично зв'язують його, компенсацію за які банк повинний бути спроможний одержати від продавця. Вони можуть передбачати виплату за «першою, або простою, вимогою», або «за першою, або простою, вимогою, підкріпленою документами, обговореними гарантією». Це значить, що, якщо банк одержить вимогу, яка відповідає обговореним гарантією умовам, він зо­бов'язаний заплатити і заплатить без усякого зобов'язання з боку клієнта. Така гарантія найвигідніша бенефіціару, оскільки максимально забезпечує його інтереси. Гарантія реалізується в резуль­таті одностороннього ухвалення рішення бенефіціаром, тобто ви­ключається можливість виникнення будь-яких суперечок. Звичай­но, вимога бенефіціара повинна бути заявлена в межах суми і терміна дії гарантії. При виставленні безумовних гарантій банки зазвичай використовують формулювання: «Безумовно гаран­туємо... »; «Гарантуємо безумовний платіж на першу вимогу бе­нефіціара ...»; «Гарантуємо безумовний платіж за першою про­стою вимогою бенефіціара незалежно від можливих заперечень із боку принципала» і т.п. Безумовні гарантії банки виставляють, як правило, за дорученням значних постійних клієнтів; за такими га­рантіями потрібне внесення забезпечення.

Гарантії, що потребують незалежно випущених документів, таких, як сертифікат арбітражного рішення, можуть розглядати­ся як умовні гарантії, але покупці рідко приймають їх.

Сьогодні необхідна незалежність банківської гарантії від відповідної фінансової операції підкреслюється шляхом викорис­тання статті «Виплатити за першою вимогою». Ця стаття розуміє і відмову від усіх заперечень і протестів у зв'язку з даною операцією. Недоречних претензій до гаранта можна запобігти своєчасни­ми угодами: у випадку контракту на, закупівлі, наприклад, при пред'явленні претензій до гаранта необхідно надати доку­ментальне свідчення порушення. Приймаються сертифікати уповноважених осіб, думки незалежних експертів, декларації, підписані покупцем і продавцем, рішення арбітражу й інші доку­менти подібного роду. Важливо, щоб один із цих документів був описаний так само докладно, як для документарного акредитива. Абстрактний характер гарантії не ставиться під погрозу про­стою умовою, що бенефіціар, пред'являючи претензії, повинний надати документи, адекватно і недвозначно визначені в гарантії. Платіж потім здійснюється на першу вимогу, але тільки якщо до­тримані всі умови, обговорені в гарантії.

Відповідно до національних законів деяких країн гарантії ви­мог банку, що випускаються на користь жителів даної країни, по­винні бути видані місцевим банком. Проте навіть там, де офіцій­но такого закону немає, закордонні покупці будуть наполягати, щоб гарантії на їхню користь були видані місцевим банком. Якщо з цій ситуації банк експортера одержує інструкцію організувати видачу банківської гарантії вимоги від і мені клієнта, він повинний проінструктувати відповідний закордонний банк-кореспондент про видачу гарантії, а самі зобов׳язаний забезпечити обоюдну га­рантію компенсації від імені клієнта. У даному випадку зо­бов'язання банку від імені клієнта можуть підпорядковуватися місцевому законодавству і вимогам, висунутим банком-кореспондентом.