5.2. Сутність та особливості міжнародного акредитива

Використання акредитивів у міжнародних розрахунках регулюється Уніфікованими правилами і звичаями для документних акредитивів, які розроблено Міжнародною торговельною палатою у Парижі. Нині діє редакція Правил від 1993 р. (публікація МТП№ 500).

Уніфіковані правила застосовуються до всіх документарних акредитів і визначають: поняття і види акредитів, способи та порядок їх виконання і передачі, зобов'язання та відповідальність банків, вимоги до поданих за акредитивами документів та порядок їх надання, тлумачення різних термінів та інші питання, що виникають у практиці розрахунків за акредитивами. Отже уніфіковані правила містять вичерпну інформацію про акредитив, але не мають законної сили у всіх відношеннях. Проте всі учасники акредитиву повинні бути ознайомлені і правильно застосовувати "Уніфіковані правила" при укладанні зовнішньоторговельного контракту. Уніфіковані правила є складовою частиною документарного акредитива, на що вказує примітка, яка обов'язково повинна міститися в акредитиві.

За визначенням МТП акредитив є письмовим зобов'язанням банку-емітента, яке виконується на вимогу і на основі інструкцій клієнта-наказодавця акредитива (імпортера) на користь бенефіціара (експортера):

• здійснити платіж бенефіціару чи на його вимогу третій особі;

• акцептувати та оплатити переказні векселі (тратти) оформлені на бенефіціара;

• уповноважити інший банк виконати оплату, акцептування чи негоціацію тратт бенефіціара (купівля тратти, виставленої бенефіціаром на наказодавця акредитива), за умови що бенефіціар відповідно до вимог акредитива своєчасно представить відповідні документи, а також виконає інші умови акредитива.

Форми і функції акредитива:

1. За способом використання акредитиви поділяються на документарні (товарні) та грошові (циркулярні);

а) документарні (товарні) використовуються для розрахунків за товари і послуги при наданні обумовлених в акредитиві документів;

б) грошові (циркулярні) — це такі акредитиви, виплата за якими не обумовлена наданням документів.

2. За формою акредитиви поділяються на документарні акредитиви та акредитивні листи.

У більшості країн терміни "документарний акредитив" та "комерційний акредитивний лист" — синоніми. Але, наприклад, у США, Великобританії та Китаї, а також у закордонних відділеннях найбільших банків Англії та США технологічні процеси та можливості акредитивних листів суттєво відрізняються від запропонованих документарними акредитивами. Розрахунки у формі акредитивних комерційних листів повинні бути погоджені сторонами у контракті купівлі-продажу.

Особливість акредитивних комерційних листів у тому, що вони направляються не банку в країні продавця, а безпосередньо бенефіціару. При цьому банк у країні продавця може залучатися лише як проміжна інстанція. Бенефіціар після відправлення товару та отримання усіх необхідних, передбачених у акредитивному листі документів може або передати їх банку, вибраному на свій розсуд, або направити для сплати безпосередньо банку, який виписав акредитивний лист.

Експортер, який погодився на розрахунки з використанням акредитивних листів, повинен узяти до уваги, що йому не буде відмовлено у негоціації тратт банком його країни лише у тому випадку, якщо акредитивний лист виписано солідним (першокласним) банком та його гарантія купити виставленні тратти вважатиметься іншим банком достатньою.

Документарний акредитив — розрахунковий документ, за яким банк (акредитивний банк) зобов'язується виплатити відповідно до інструкцій покупця певну суму коштів продавцеві (бенефіціару) після пред'явлення товаророзпорядчих документів.

Отже, банк-емітент відкриває акредитив на користь бенефіціара. Якщо його документи відповідають поставленим вимогам, то йому гарантується платіж незалежно від фінансових можливостей та бажання імпортера (платника). Термін та умови акредитива повинні погоджуватися сторонами до здійснення оплати (негоціації чи акцентування). Документарний акредитив передбачає наявність товаророзпорядчих документів таких як вексель, коносамент, рахунок-фактура, страховий поліс та інші комерційні папери. Всі вони мають бути в наявності і відповідати умовам акредитиву.

Акредитиви виставляються банками на підставі доручення або заяви клієнта (імпортера), які фактично повторюють усі умови розділу зовнішньоторговельного контракту, що стосується платежів.

Функції акредитиву. У міжнародному платіжному обороті документарний акредитив виконує такі функції:

1. Гарантійна функція забезпечує захист від можливих ризиків контрагентів зовнішньоторговельного контракту.

• Гарантія платежу для експортера. Ця функція означає, якщо умови акредитива будуть виконані експортером, то сума акредитиву буде виплачена йому без дозволу імпортера. Оплату експортеру гарантує акредитивний банк, або додатково інший банк, котрий підтвердив акредитив.

• Гарантія постачання товару для імпортера. Імпортер не може безпідставно визначати умови акредитива. Але він завжди вимагатиме представлення транспортно-супроводжуючих документів, які є доказом відправки товарів на адресу імпортера. Однак відносно якості товарів ризик зберігається.

2. Платіжна функція.

У зовнішній торгівлі документарний акредитив слугує універсальним інструментом забезпечення платежів. Акредитивом можна користуватися на основі платежу:

• за пред’явленням;

• шляхом відстроченого платежу.

Оплату за акредитивом може здійснити банк, котрий відкрив акредитив, або за дорученням — інший банк.

3. Функція кредитування і фінансування.

Функція кредитування виникає одразу в момент відкриття акредитива. У більшості випадків акредитивний банк не вимагає від імпортера негайного покриття акредитиву, а надає клієнту (імпортеру) гарантійний кредит до моменту платежу за акредитивом. До цього моменту імпортер зберігає свої ліквідні кошти.

При розрахунках за комерційним кредитом також можуть відкриватися акредитиви для акцепту та оплати строкових тратт бенефіціара, виставлених на акредитивний банк або на імпортера.