8. Лабораторна робота

Лабораторна робота — це вид навчальних занять, на яких студенти під керівництвом і контролем викладача са­мостійно здійснюють дослідну перевірку окремих теоре­тичних положень дисципліни, що вивчають, і здобувають практичні навички експериментальних досліджень

У процесі виконання лабораторної роботи спостерігають за досліджуваним об'єктом, явищем, записують результати певних вимірів, проводять контрольні розрахунки й фор­мулюють висновки.

Потім складають звіт, який має містити такі розділи:

1. завдання на виконання лабораторної роботи;

2. мета виконання;

3. предмет дослідження;

1. схема проведення дослідження, таблиці досліджува­них даних або графіки, що побудовано за результатами до­ слідження;

4. висновки.

9. Дипломний проект (робота) бакалавра — це курсовий проект зі спеціальності або навчальна науково-дослідна робота, виконуючи яку, студент вирішує комплекс взаємо­пов'язаних професійних задач.

Дипломний проект бакалавра студенти виконують у 8-му семестрі й захищають перед Державною екзаменацій­ною комісією (ДЕК). Вона за результатами захисту при­ймає рішення про відповідність знань студента освітньому рівню «базової вищої освіти» та присуджує йому кваліфі­кацію «бакалавра». Студент отримує документ (диплом) про вищу освіту за певним напрямком. Комісія також може рекомендувати певного студента для продовження підготовки за освітньо-професійними програмами спеціа­ліста або магістра.

Дипломний проект бакалавра містить такі документи:

• завдання;

• відомість документів проекту;

• пояснювальна записка;

• конструкторські документи (кресленики);

• плакати.

Для звичайного курсового проекту готують лише завдан­ня, пояснювальну записку й плакати.

Завдання.

Завдання на виконання дипломного проекту готує ке­рівник.

Відомість.

Відомість документів проекту складає студент-дипломник у вигляді таблиці, де позначено всі види документів:

• загальні (завдання, звіт);

• конструкторські (різні види креслеників деталей і ме­ханізмів та ін.);

• технологічні (кресленики налагодження певного чи пев­них інструментів, план устаткування ділянки цеху та ін.);

• програмні документи (текст програми, опис програ­ми, пояснювальна записка тощо);

• плакати (графіки, діаграми, таблиці).

10. Пояснювальна записка до дипломного проекту

Пояснювальна записка складається з трьох частин: вступної, основної та додатків.

Вступна частина містить титульний аркуш, реферат, зміст, перелік умовних позначень.

Реферат.

Реферат має містити таку інформацію:

• об'єкт розроблення чи дослідження;

• мета роботи;

• методи дослідження;

• обладнання;

• отримані результати;

• основні конструктивні, технологічні й техніко-експлуатаційні характеристики та показники;

• рекомендації щодо використання результатів проекту;

• економічна ефективність;

• висновки.

Після тексту реферату розташовують ключові слова (нау­ково-технічні терміни з тексту, що є основними).

Зміст.

Це перелік всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунк­тів основної частини пояснювальної записки; висновки; список джерел інформації, назви додатків.

Основна частина пояснювальної записки.

Основна частина починається вступом, в якому студент-дипломник стисло характеризує сучасний стан технічної (наукової) проблеми, яку він вирішує в дипломному про­екті; вказує мету й задачі, актуальність і новизну теми. Далі викладають основний зміст проекту:

• реферативний огляд вітчизняного й закордонного до­свіду вирішення проблеми;

• обґрунтування обраного (конструкторського, техно­логічного, програмного тощо) рішення;

• конструкторські, технологічні, програмні розрахунки;

• опис проведеного дослідження;

• економічна частина;

• охорона праці та навколишнього середовища.

Реферативний огляд джерел науково-технічної інфор­мації з певного напрямку складають за планом, що має міс­тити такі компоненти.

1. Мета й задачі дослідження.

2. Аналіз джерел за їх висвітленням найціннішої з точ­ки зору дипломника інформації.

3. Власна оцінка розглянутих проблем. .

4. Невирішені питання.

Основними джерелами для складання реферативного огляду можуть бути такі: підручники, навчальні посібники;

• статті в галузевих журналах;

• збірники наукових праць (Вісники вищих навчальних закладів, Матеріали науково-методичних і науково-прак­тичних конференцій);

• описи винаходів;

• монографії;

• дисертації тощо.

Вибір обраного рішення (конструкторського та ін.) обов’язково пояснюють.

Розрахунки.

Для розрахунків різних видів потрібні початкові дані або конструкційні характеристики певних апаратів, при­строїв, або параметри технологічних режимів, або відомос­ті про матеріали.

Дані для конструкційних розрахунків апаратів та ін. є в довідковій літературі та літературі з основ конструю­вання й розрахунків апаратів у певній галузі науки та тех­ніки.

Дані щодо технологічних режимів беруть з технологіч­них вказівок, регламентів, довідників тощо.

Дані про матеріали містяться в Державних стандартах на матеріали, сировину тощо.

Далі дипломник описує хід свого самостійного досліджен­ня, наводить економічні розрахунки й торкається питань охорони праці та захисту навколишнього середовища.

Наприкінці основної частини пояснювальної записки треба дійти висновку щодо можливого використання ре­зультатів роботи у певній галузі. Заключною частиною пояснювальної записки є список джерел інформації.