
- •1. Основні проблеми сучасної компаративістики.
- •2. Розкрийте роль міжнародних організацій (оон, Юнеско, юнісеф) та їх документів у виховній діяльності сучасної школи
- •3. Тенденції розвитку системи дошкільного виховання
- •5. Середня освіта: сучасний стан та перспективи розвитку
- •6. Тенденції розвитку системи вищої освіти
- •7. Тенденції розвитку і досвід реформування педагогічної освіти
- •8. Особливості підготовки педагогічних кадрів у країнах Зах. Європи та Укр.
- •9. Розкрийте сучасні пріоритети у розвитку інституту магістратури: зарубіжний і сучасний досвід.
- •11. Порівняйте зміст і об’єм понять «пор.Пед», «пед.», «зар.Пед.»
- •12. Охарактеризувати місце освіти у ціннісних орієнтаціях громадян провідних країнах світу
- •14. На прикладі конкретної країни проілюструйте як виявляються особливості менталітету цієї країни у системі шкільної освіти
- •15. Опишіть класичну модель університету
5. Середня освіта: сучасний стан та перспективи розвитку
Протягом багатьох століть середня освіта мала елітарний характер. Вона обслуговувала потреби верхівки суспільства і була спрямована, перш за все, на підготовку до вступу в елітарні вищі навчальні заклади, на розвиток розумових здібностей, лідерських вольових якостей, світських манер (у різних країнах наголос робився на певному, характерному для неї завданні), а не на підготовку до практичного життя.
Пріоритетними завданнями, притаманними для середньої освіти є надання системи наукових знань, розвиток особистості, її соціалізація.
Сучасна загальна освіта повинна навчити молодь функціональній, науковій та технологічній грамотності, загальній культурі. Головним завданням освіти є формування громадянина, його загальної культури. Саме навколо поняття "загальна культура" повинно відбуватись зближення двох рівнів середньої освіти - академічного та професійного
США: Середня освіта є децентралізованою (здійснюється на рівні штатів,кожен округ розробляє свої рекомендації щодо навчального процесу та фінансування). Види шкіл: державна загальноосвітня і приватна: конфесійні (71%) і «незалежні»(для еліти), школи-магніти (програма спрямована на залучення старшокласників до галузі проф. діяльності).
Структура середньої школи: початкова школа(1-6клас), неповна (молодша) середня школи(7-9класи), старша середня школа (10-12класи).
Змолодшоїшколи починається диференціація згідно з рівнем здібностей та бажанням учнів. У 9 класі вводяться елективні курси (предмети за вибором), що дозволяють вибрати профіль навчання у старшій середні йшколі.
Велика Британія: Середня освіта децентралізована і є обов’язковою до 15років.
Типи середніх шкіл: Середня граматична школа(дає повну середню освіту і право вступу до вузу, освіта має класичний характер і навчаються за індивідуальним планом); сучасна школа(є масовою, після закінчення довідка,що не дає право вступу до вузу, навчання роздільне і спрямоване на проф..навчання, загальноосвітня підготовка зведена до мінімуму), об’єднана школа(повинна об’єднувати всі типи середніх шкіл, навчання здійснюється у потоках та групах на різних рівнях складності), технологічна або коледж (дає широку загальну освіту з акцентом на природничі науки та технологію. Мета – підготовка спеціалістів високого рівня), елітні приватні школи «public schools»( інтернатного типу, з роздільною системою навчання).
Франція: Обов’язковими є класи з 6 по 3 – зворотна нумерація класів. Типи середніх закладів: Класичний та сучасний ліцей, загальноосвітній коледж, старші класи початкової школи. Повноцінну освіту дає тільки ліцей. Цикли у неповній середній школі: спостереження(6-5класи , навчаються за єдиною програмою) і орієнтації (4-3класи диференційовані програми та предмети).
Німеччина: після закінчення початкової школи учні отримують направлення-рекомендації до певного типу навчального закладу, де містяться відомості про дитину.
Типи закладів: гімназія(класична, соціально-економічна, прородничо-математична,музична, педагогічна, музично-педагогічна, спортивна, сучасних мов, та жіноча гімназія. У старших класах на профілюючі предмети відводиться третина навчального часу, з 11класу мають право вибору форм та змісту навчання), основна школа (дає неповну середню освіту, після 9 класу переходять у систему професійної освіти, після10 класу можна перейти до старшого ступеня гімназії ), реальна школа(5-6 річна освіта для отримання професії найвищої кваліфікації, навчання диференціюється за проф..ознакою), об’єднані школи та школи повного дня (до 1985р існували як експериментальні, активно застосовуються нові, прогресивні методики навчання та виховання, що сприяють максимальному розвитку здібностей дітей).
Японія: Молодша середня школа: в навчальний план входять предмети обов’язкові та за вибором, високе наповнення шкіл, Масове навчання у приватних додаткових курсах «дзюку», існує система компенсуючого навчання, діяльність якої не припиняється навіть в літку. Старша середня школа: вступні екзамени у вигляді тестів, навчання диференційоване з поділом на профілі та потоки, існує два відділення: загальноосвітнє, з поділом на академічний (гуманітарний та природничо-математичний) та загальні профілі, та професійне з профілями та циклами більш вузької спеціалізації.
Україна: Базова загальна середня освіта забезпечує досконале оволодіння рідною мовою, засвоєння знань з базових дисциплін, мотиваційну готовність переходу до трудової діяльності або набуття кваліфікації через різні форми проф..підготовки,формування високих громадянських якостей та світоглядних позицій – 5р
Повна загальна середня освіти забезпечує оволодіння систематизованими знаннями про природу,людину, суспільство, культуру та виробництво засобами пізнавальної і практичної діяльності. Її результатом повинен стати інтелектуальний, соціальний і фізичний розвиток особистості, що єосновою для подальшої освіти і трудової діяльності – 3р.