15. Опишіть класичну модель університету

Загального стандарту вищих навчальних закладів у США немає - таким вважається будь-яка школа, коледж або інститут, що здійснюють подальшу підготовку студента після курсу середньої школи. Університети діляться на приватні університети та університети штатів (частково фінансовані владою конкретних штатів).

Поняття «академічна група» не існує, так як кожен вчиться за індивідуальною програмою і відвідує лекції з вибором.

Ось деякі з вчених ступенів першого щабля, присуджуваних університетами Англії й Уельсу:

Назви ступенів у різних університетах іноді різні, існують і виключення із правил. У деяких шотландських університетах власник першого ступеня з гуманітарних наук - магістр (МА), а не бакалавр (ВА). У деяких університетах, включаючи Оксфорд і Кембридж, ВА привласнюється з гуманітарних і природничих наук, однак кваліфікації бакалавра природничих наук (BSc) у Кембриджі немає, а в Оксфорді це вищий учений ступінь.

Одним з найвідоміших прикладів французької вищої освіти є вузи типу Grandes Ecoles. Створені на початку 19 століття одночасно з університетською системою, вони славляться своїм відбором студентів та пропонують освіту дуже високого рівня і широкого спектру академічних дисциплін. Вимоги до вступників варіюються від інституту до інституту, хоча в цілому для вступу на магістратуру провідних університетів Франції вам буде необхідно мати ступінь бакалавра в суміжній галузі та значні академічні досягнення. Для вступу до аспірантури вам буде потрібен відмінний диплом магістра у відповідній сфері. Вам також буде необхідно представити дослідницьку пропозицію.

Класичний метод зарахування в один з французьких вузів типу Grandes Ecoles полягав у конкурсних іспитах після двох років підготовчих курсів, за якими слідував трирічний курс навчання. Але тепер це не так. Для іноземних студентів існує паралельний процес прийому на підставі вже отриманих ступенів та іспитів, з строком навчання від двох до п'яти років.

Вища освіта в Україні. Структура вищої освіти. Документи про вищу освіту. До структури вищої освіти входять освітні й освітньо-кваліфікаційні рівні: освітні рівні: неповна вища освіта; базова вища освіта; повна вища освіта; освітньо-кваліфікаційні рівні: молодший спеціаліст; бакалавр; спеціаліст, магістр.

Перший на Японських островах державний університет був створений в 1877 році в Токіо. У нього на правах коледжів включили гуманітарну та медичну школи. У Токійському університеті за прикладом США були створені чотири факультети : природничо-науковий, юридичний, літературний і медичний. Кожен факультет ділився на секції. Так, природничо факультет включав хімічну, фізико- математичну, біологічну, інженерну і геолого- мінералогічну секції. Літературний факультет складався з двох секцій : секції історії, філософії і політики та секції китайських і японських літературних пам’ятників. Медичний факультет також мав дві секції : лікувальну і фармакологічну. Юридичний факультет мав секцією юриспруденції. Навчання в університеті тривало вісім років (чотири роки в підготовчій школі і чотири роки на факультеті).

Сучасний японський університет першої категорії звичайно складається з десяти факультетів (загальноосвітній, юридичний, інженерний, природничо-науковий, сільськогосподарський, літературний, економічний, педагогічний, фармакологічний, медичний).