
Наукові методи Методи емпіричного дослідження
Спостереження - цілеспрямоване сприйняття явищ через органи чуттів за допомогою засобів спостереження (приладів) (опосередковані спостереження).
Може бути безпосереднє спостереження, тобто без приладів.
Наприклад, у біології можна безпосередньо спостерігати поведінку тварин або зростання рослин, але у фізиці мікрочастинки спостерігаються через сильні мікроскопи, світила в астрономії - через телескоп тощо.
Спостереження завжди пов'язане з описом.
Опис - фіксація результатів спостереження природними та штучними засобами вираження інформації: науковими поняттями, знаками, схемами, графіками тощо
Види описів
1) Кількісний вираження кількісного боку явища, його вимір.
Вимір - операція, що забезпечує числове вираження вимірюваних величин
2) Якісний - фіксація властивостей, які вказують на те, що являє собою об'єкт, які процеси характерні для нього тощо
Наприклад, кількісний опис - вимір: підрахунки, скільки коливань зробить маятник за визначений час у повітрі, що має різну щільність тощо,
якісний опис: при спостереженні за зростанням рослини описується, як змінюється колір листків, як діє на рослину сонце, холод тощо.
Порівняння - вираження властивостей об'єкта, що вивчається, з боку їх кількісних характеристик.
Наприклад, є дані про дві рослини Ці дані підставляються, порівнюються і робиться висновок про якісь однакові або різні властивості.
3.)Експеримент - такий метод, що передбачає зміни об'єкта, дію на нього отримання інформації про його властивості.
Наприклад, ставиться експеримент: як впливають поживні речовини води на врожайність овочів. У процесі експеримент овочі поливають водою з різною концентрацією поживних речовин і на підставі спостережень про зміни, що виникають у рослин, робляться певні висновки.
Методи теоретичного дослідження
1. Формалізація - метод побудови абстрактно-математичних моделей. Суть його становий, вивід одних формул з інших за правилами логіки Та математики.
Особливо широко цей метод застосовується у математиці, логіці та сучасній лінгвістиці.
2. Аксіоматичний метод - метод побудови теоретичного знання на підставі набору вихідних положень, що не потребують доведення аксіом або постулатів.
Потім з них за певними правилами будується система вивідних положень.
Сукупність вихідних аксіом та виведених на їх основі положень створює аксіоматично побудовану теорію
Наприклад, "Начала" Евкліда були створені із застосуванням аксіоматичного методу й отримали назву змістовної аксіоматики.
3. Гіпотетико-дедуктивний метод - метод створення системи гіпотез, що дедуктивно пов'язані одна з одною. який потім дослідним шляхом перевіряється, уточнюється та конкретизується.
Гіпотеза - знання. її основі якого лежить припущення.
Прикладом створення теорії гіпотетико-дедуктивним метолом є таблиця хімічних елементів Менделєєва. Його геніальний здогад, інтуїція стали геніальною гіпотезою, яка до цього часу продовжує підтверджуватися емпіричними фактами.
4. Метод сходження від абстрактного до конкретного - метод, коли спочатку знаходиться головний зв'язок (відношення) об'єкта, що вивчається, потім вивчаючи, як цей зв'язок змінюється у різних умовах, відкриваються нові зв'язки, встановлюється їх взаємодія і. таким чином. відображається суть об'єкта, що вивчається.
Наприклад, економісти до Маркса зафіксували окремі сторони та зв'язки, що характеризують капіталістичне виробництво, і вивели суть таких абстрактних понять, як "товар", "вартість", "гроші" тощо. Цілісного уявлення про суп, капіталістичного виробництва та про тенденції його розвитку не було Маркс виділив головні абстракції, а потім, поступово розкриваючи їх зміст, побудував цілісну систему понять, що визначають не тільки окремі зв'язки і сторони капіталістичного виробництва, а й конкретну взаємодію цих зв'язків.