Теоретичний рівень пізнання:

М етоди пізнання:

Аксіоматичний: виділення вихідних Форми пізнання

співвідношень сфери пізнання

та встановлення з їх допомогою - міркування

змісту і зв’язків цієї сфери . - інтелектуальне

теоретичного моделювання: споглядання;

конструювання предметних якостей - мислене костр.

за допомогою математики, теорії систем.

Гіпотетико – дедуктивний: формування

г іпотез, що пояснюють сукупність фактів

виведених з гіпотез часткових тверджень

та їх пояснення.

Сходження від абстрактного до конкрет -

ного: виділення елементарних характеристик результати пізнання

фактів та зведення їх в єдину систему тверд- - наукові теорії.

жень.

Поєднання історичного та логічного:

досліджують історичний процес певної

сфери, виділяють у ньому необхідні

зв’язки, які зводять в єдину систему тверджень

системно – структурний: вивчення об’єкта

як в цілісності його структури, так і його

с кладників.

Метод – це певний спосіб, прийом, шлях вирішення якоїсь проблеми чи задачі.

Загально логічні методи пізнання

Аналіз – розчленування цілого на складові частини (сторони, ознаки, властивості або відношення) з метою їх всебічного вивчення.

Наприклад, щоб визначити суть грошового обігу, спочатку визначається, що таке гроші, які функції вони виконують в економіці, досліджується кожна з функцій тощо.

Синтез - з'єднання частин, що були раніше виділені (сторін, ознак, властивостей або відношень) у єдине ціле.

Наприклад, дослідивши кожну з функцій грошей у процесі аналізу, далі визначають як вони взаємодіють (синтез) і визначають суть грошового обігу в цілому.

Абстрагування - особливий прийом мислення, за допомогою якого залишається осторонь, не приймається до уваги ряд властивостей і відношень явища, що вивчається, і в той же час виділяються ті властивості й відношення, які нас цікавлять у реальному житті.

Наприклад, п’яти пальцям руки людини можуть відповідати п'ять камінців, п'ять дерев і т.п.

Але у математиці ми не беремо до уваги, що саме може виражатися цифрою п'ять, ми абстрагуємося від дійсності, і цифра п'ять існує, сама собою, незалежно від того, які п'ять об'єктів ми зустрічаємо в реальності.

Узагальнення - це такий прийом мислення, у результаті якого встановлюються загальні властивості й ознаки об'єктів.

У процесі узагальнення здійснюється перехід від часткового або менш загального поняття і судження до більш загального поняття або судження.

Наприклад, такі часткові поняття, як "персональні комп'ютери", "калькулятори" можна, виділивши загальні властивості, об'єднати поняттям "електронно-обчислювальна техніка". Таке поняття як "клен", „липа" "береза" - це первинні узагальнення, від яких можна перейти до більш широких поняті, "дерево", "рослина", "живий організм"

Індукція - такий метод дослідження пі спосіб міркування, за яким загальний висновок будується на підставі часткових посилок.

У процесі використання цього методу збираються окремі факти. аналізуючи які встановлюються загальні риси явищ, що повторюються.

Наприклад, вивчаючи властивості води. спиртів. рідких масел, встановлюється, що всі вони мають властивості пружності.

Знаючи, що вода, спирти та рідкі масла належать до класу рідин. робиться висновок, що всі рідини пружні.

Дедукція - такий спосіб міркування, за допомогою якого із загальних посилок робиться висновок часткового характеру

Таким чином, спираючись на загальне знання, робиться висновок часткового характеру

Наприклад, якщо ми знаємо, що всі метали проводять електричний струм, а мідь належить до трупи металів, то з них двох посилок робиться висновок: мідь теж проводить електричний струм.

Аналогія - такий прийом пізнання, за яким на підставі схожості об'єктів у одних ознаках роблять висновок щодо їх схожості й у інших ознаках.

Наприклад, при вивченні природи світла були встановлені такі явища, як дифракція та інтерференція. Ці ж властивості були раніше відкриті у звука і випливали з його хвильової природи. На основі цієї схожості X. Гюйгенс робить висновок, що і світло мас хвильову природу.

Моделювання - це вивчення об'єкта (оригінала) шляхом створення і дослідження його копії (моделі), що замінює оригінал з певних сторін, які цікавлять науку.

Модель відповідає об'єкту - оригіналу - в тих властивостях, що підлягають вивченню, і в той же час не має тих властивостей, які суттєво не впливають на суть дослідження (тут використовується ще й абстрагування).

Наприклад, будується модель річки і досліджується, які характеристики може мати гідроелектростанція, яку можна побудувати на цій річці.