15.3. Ризик аудиторської діяльності, його види прогнозування та оптимізація.

Ризик аудиторської діяльності зв’язаний з помилками, які є наслідком відповідних технічних і методологічних заходів аналізу і дослідження даних бухгалтерського обліку, а найчастіше первинного обліку, коли обляг первинних документів великий,а час для їхньої перевірки і аналізу обмежений.В таких випадках аудитор може охопити перевіркою лише частину документів,використовуючи принцип репрезентативного вибіркового відбору документів, операцій первинного обліку, даних інвентарізації. При цьому об’єктивно виникає ризик помилок, величина якого вимірюється помилкою репрезентативності (помилкою вибірки).

Виходячи з того що величина вибірки залежить від кількості охоплених обстеженням первинних документів, їхньої долі в загальному обсязі документів, від ступеню однорідності даних, які попали в обстеження, і від способу групування і відбору документів, аудитор, регулюючи ці показники, завжди має можливість тримати під контролем величину ризику і порівнювати її з тими затратами часу і коштів, які необхідні для зведення ризику до нуля.

В спеціальній літературі приводяться розрахункові таблиці, за допомогою яких спрощується визначення помилок вибірки і тих наслідків, які виникають , коли реальні результати контролю виходять за допустимі інтервали їхньої оцінки.

Термін “помилка”відноситься до ненавмисних перекручень фінанссової інформації в результаті арифметичних або логічних помилок в облікових записах і розрахунках, а саме:

- невірне прийняття рішень з питань обліку (облікової політики) ;

- недогляду в дотриманні повноти обліку або невірне подання фактів;

156.

- арифметичні чи граматичні помилки в основних записах бухгалтерського обліку фактів господарської діяльності, наявності складу майна, вимог і зобов’язань.

Помилка вибірки - це випадкова помилка. Причинами її можуть бути не тільки та чи інша техніка проведення аудиту, но і технологічний збій в комп’ютері, іншими словами, все те, що не є злим наміром. Аудитор повинний визначити, скільки коштуватиме така випадкова помилка і які його зусилля неохідні для її стовідсоткового виключення.Вибір зумовлюється мінімальними витратами коштів і часу або їхнім співвідношенням.

Слід наголосити, що саме складне питання в аудиторському бізнесі - це визначення тих господарських чи фінансових ситуацій, при яких допущення випадкових помилок як міри аудиторського ризику не зустрічало б заперечень і суттево не впливало б на результати аудиту. Для наших фінансових, бухгалтерських і аудиторських кадрів відмова від 100%-го обстеження бухгалтерських даних пов’язана з умовами, далекими від економічних і статисти- чних оцінок результатів контролю.

Щоб перебороти такого роду психологічний бар’єр, аудиторам слід звернути увагу на інший бік стовідсоткового контролю, а саме - на девіації (несподіванt відхилення курсу ЦП під впливом якихось надзвичайних обставин). Якщо випадкові помилки приводять до відхилення результатів аудиту від їх ідеального значення на визначену запрогнозовану виличину, то девіація як відхилення від наданого напрямку є результатом навмисного перекручення або непередбаченого відхилення в системі контролю(внутрішнього аудиту). В протилежність випадковим помилкам девіація підпадає під категорію систематичних помилок(обдурення чи шахрайства) . Останні можуть існувати поряд з випадковими помилками і без них.

Виникнення девіації(шахрайства) пояснюється слідуючими причинами:

-навмисним використанням неправильних бухгалтерських проводок або сторнуючих записів з метою перекрученням даних фінансових звітів і бухгалтерського обліку;

- методологічними чи технологічними прорахунками аудитора;

- проведення незвичних(для замовника) операцій - угод і господарчих операцій , платежів, котрі, на розсуд аудитора, зайві або надмірні за певних обставин.

Щоб виявити навмисне перекручення облікових (звітних) даних, система аудиту

повинна бути більш вимогливою. Це проявляється в необхідності суцільної перевірки цілих розділів обліку, збільшення часу відведеного на перевірку, збільшення коштів на оплату аудиту. Але такі заходи, як показує практика, не гарантують аудитору повного усунення методологічних і технічних прорахунків.

Ризик невиявлення існуючого перекручення фінансової інформації в наслідок обману є більш значним, ніж ризик невиявлення помилок, тому що обман завжди

супроводиться діями, направленими на його приховання ( зговір, навмисне відобра--ження операцій в обліку, підроблені чи заздалегідь невірні дані, передані аудитору).

Виконання додаткової перевірки дозволить аудитору підтвердити або розвіяти підозру відносно обману чи помилки. Якщо обман чи помилки підтверджуються, аудитору необхідно впевнитись, що вплив обману вірно відображено в фінансовій звітності, а помилки виправлено.

Умови і події у замовника, які збільшують ризик обману чи помилок, визнаються міжнародними стандартами аудиту і національними нормативами аудиту .

Аудитор повинен спланувати та провести аудит, керуючись принципом професійного скептицизму. Він не може припускати, що керівництво замовника є нечесним, але і не може припускати, що помилок чи шахрайства не існує. Отже, аудитор повинний діяти за принципом “Довіряй і перевіряй”.

Виходячи з викладеного випливає ряд рекомендацій для аудитора:

157.

- скорочуючи обсяги перевірки, необхідно пов’язувати їх з репрезентативною вибіркою матеріалів по тих розділах обліку де допустима вибіркова перевірка;

- передбачення ризику і девіації є складовою частиною роботи аудитора і необхідною умовою страхових гарантій;

- памятати, що помилку вибірки можна звести до нуля лише при стовідсотковій перевірці документів за звітний період;

- випадкову помилку можна прогнозувати,также як і втрати, пов’язані з нею.

Питаня для самоперевірки

1. Страхова діяльність та її аудит в Україні..

2. Початкові основи організації аудиту страхових компаній.

3. Організаційно- договірні умови аудиту страхових компаній.

4.. Ризик аудиторської діяльності та його види.

5. Планування та програма проведення аудиту страхових компаній.

6. Правові основи аудиту діяльності страхових компаній.

7. Аудит доходів та витрат страхових компаній.

8. Аудит обліку основних засобів та нематеріальних активів.

9. Аудит фінансових результатів страхових компаній.

10. Аудит розрахунків по оподаткуванню страхових компаній

158.