
- •Міністерство аграрної політики та продовольства україни
- •Актуальні проблеми охорони земель в україні.
- •2. Необхідність раціонального використання землель і збереження для наступних поколінь
- •3. Випадки самовільного захоплення сільськогосподарських земель для ведення городництва, під різного роду будівництва, розробку поширених корисних копалин тощо.
- •4.Необхідність економії земель, зокрема земель сільськогосподарського призначення при відводі їх для різних несільськогосподарських цілей, а також при внутрішньогосподарському будівництві
- •Спеціальна визначеність кола суб’єктів сільськогосподарського землекористування та наявність спеціальних вимог щодо них.
- •4. Право приватної власності на землі сільськогосподарського призначення стало головним наслідком реалізації радикальної земельної реформи.
- •5. Раціональність — принцип сільськогосподарського землекористування.
- •6. Відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва.
- •Завдання щодо раціонального використання земель.
- •6. Значне погіршення земель (а також їх зменшення) в результаті ерозії ґрунтів, їх дефляції, неякісного проведення зрошувальної та осушної меліорації і інших негативних явищ антропогенної діяльності.
- •7. Надмірна концентрація шкідливих речовин в ґрунті і в сільськогосподарських продуктах.
- •Тема: система органів, які здійснюють державний контроль за використанням і охороною земель
- •1.Необхідність проведення державного контролю за використанням і охороною земель.
- •2. Визначення термінів що кваліфікують порушення земельного законодавства.
- •3. Завдання державного контролю за використанням та охороною земель, його основні принципи.
- •Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель
- •1. Методи здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.
- •2. Повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства україни про охорону земель
- •3. Види перевірок
- •4. Порядок проведення перевірок
- •Оформлення документів за результатами перевірок.
- •Провадження в справах про адміністративні правопорушення
- •Поняття адміністративного правопорушення і відповідальність за нього
- •Оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та припису
- •3. Оскарження та опротестування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
- •1. Розгляд справи про адміністративне правопорушення .
- •2.Контроль за виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення
- •Державшій контроль за використанням земель особливо важливих територій
- •1.Землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.
- •2.Землі оздоровчого призначення.
- •3. Землі рекреаційного призначення.
- •4. Землі історико-культурного призначення.
- •Водоохоронні зони та прибережні захисні смуги
- •6. Використання земель при добуванні корисних копалин
- •Звітність органів державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин
- •Звітність про виявлені порушення у розрізі статей куап управлінням контролю за використанням та охороною земель держсільгоспінспекції
- •1. Моніторинг земель
- •2. Основні завдання і структура системи моніторингу земель
- •3. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, при проведенні моніторингу родючості ґрунтів
- •4.Моніторинг земель, що зазнають ерозії.
- •1.Моніторинг земель пестицидного, техногенного та радіаційного забруднення.
- •2.Моніторинг меліорованих земель.
- •3. Моніторинг земель з аномальними явищами.
- •Література
- •18. Постанова «Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню» № 1279 від 17.11.1997;
- •Лекція 1
- •Лекція 2
- •Лекція 3
- •Лекція 4
- •Лекція 5
- •Лекція 6
- •Лекція 7
- •Лекція 8
- •Лекція 9
- •1.Моніторинг земель..........................................................................................63
- •Лекція 10
6. Використання земель при добуванні корисних копалин
При добуванні корисних копалин відкритим способом повністю знищуються ґрунтовий покрив, культурна і природна рослинність, а на зміну їм приходить "місячний ландшафт" — конусоподібні відвали, нерідко з токсичних порід, на яких нічого не росте.
Розвідування корисних копалин зумовлює забруднення ґрунтів сольовими глинистими розчинами, які використовують під час буріння свердловин. Ґрунти при цьому засолюються і зазнають осолонцювання. Але найнебезпечніше забруднення відбувається тоді, коли із свердловини фонтанують газ, нафта чи засолені підгрунтові води.
Підземне добування корисних копалин супроводжується створенням териконів і териконників, в які складають пусту породу. Під них відводять значні площі родючих ґрунтів. Водна та вітрова ерозії зміщують з них дрібнозем, нерідко забруднюючи навколишню територію токсичним пилом.
Терикони вугільних шахт самозагоряються і роками забруднюють повітря отруйними газами. Осідання вироблених штреків спричинює провали на поверхні ґрунту, що вилучають дану площу з сільськогосподарського використання. Але найбільше порушується ґрунт при добуванні корисних копалин відкритим способом. У такому разі під відвали йдуть великі площі сільгоспугідь.
З огляду на те, що землі, надані для користування надрами, здебільшого належать до земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони й іншого призначення (далі - землі спеціального призначення), на них поширюються загальні положення правового режиму цієї категорії земель. Правове регулювання використання зазначених земель характеризується також певними особливостями, що зумовлені своєрідністю їх цільового призначення. Наявність загальних та особливих ознак правового режиму земель, наданих для користування надрами, й є специфікою правового режиму цих земель.
Основною ознакою правового режиму земель спеціального призначення є забезпечення раціонального екологічно збалансованого використання землі при експлуатації різних несільськогосподарських об’єктів.
Суб’єктами прав на землі спеціального призначення є переважно підприємства, установи й організації, тобто юридичні особи.
Крім загальних ознак правового режиму земель спеціального призначення, правовому режиму земель, наданих для користування надрами, притаманні певні особливості. Важливою особливістю правового режиму земель, наданих для користування надрами, є те, що користування цими землями тісно пов’язане з правовим режимом надр, порядком їх надання, використання й охорони. Тому і правовий режим цих земель визначається не лише нормами земельного законодавства, а й нормами законодавства про надра.
Стаття 14 КУпН визначає види користування надрами. Визначаючи в ч. 4 ст. 66 ЗК України особливі умови надання земельних ділянок для потреб, пов’язаних з користуванням надрами, законодавець тим самим відносить ці землі до земель промисловості.
Видобуток таких корисних копалин здійснюється при дотриманні таких умов: відкритим способом, без застосування спеціальних технічних засобів (корисні копалини місцевого значення та торф), загальною глибиною розробки до двох метрів (корисні копалини місцевого значення та торф) і до 20 метрів (прісні підземні води) та лише для задоволення своїх господарських і побутових потреб. Користування надрами для інших цілей також здійснюється за умови, що вони використовуються для господарських і побутових потреб. До особливостей правового режиму земель, наданих для користування надрами, відносяться також спеціальні вимоги стосовно забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення. Вони полягають у тому, що:
• забороняється проектування та будівництво населених пунктів, промислових комплексів та інших об’єктів без попереднього геологічного вивчення ділянок надр, що підлягають забудові;
• забудова площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, а також будівництво на ділянках їх залягання споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, допускається у виняткових випадках лише за погодженням з відповідними територіальними геологічними підприємствами й органами державного гірничого нагляду та за умови забезпечення можливості видобування з надр корисних копалин;
• забудова площ залягання корисних копалин з порушенням установленого порядку припиняється без відшкодування понесених витрат і витрат з рекультивації території та демонтажу зведених об’єктів.
Особливістю правового режиму земель, наданих для користування надрами, є вимога привести земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві
Також нормативними приписами земельного законодавства передбачено, що землі, порушені в процесі надрокористування, підлягають рекультивації. Рекультивація порушених земель - це комплекс організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель.
Отже, особливості правового режиму земель, наданих для користування надрами, полягають у тому, що для них встановлений особливий порядок надання, використання й охорони.