2.Землі оздоровчого призначення.

До земель оздоровчого призначення належать землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватися для профілактики захворювань і лікування людей.

Законом визначається поняття лікувально-оздоровчої місцевості як природної території, що має мінеральні та термальні води, лікувальні грязі, озокерит, ропу лиманів та озер, кліматичні та інші умови, сприятливі для лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань. Ці землі не належать до складу земель природно-заповідного фонду чи інших земель природоохоронного призначення, але Загальнодержавною програмою формування національної екологічної мережі України на 2000—2015 роки курортні і лікувально-оздоровчі території віднесені до об'єктів, що підлягають особливій охороні.

Всі лікувальні ресурси на землях оздоровчого призначення поділяються на дві групи:

• особливо цінні та унікальні природні лікувальні ресурси — ресурси, які рідко (не часто) зустрічаються на території України, мають обмежене поширення або невеликі запаси у родовищах та є особливо сприятливими і ефективними для використання з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювання;

• загальнопоширені природно-лікувальні ресурси, які зустрічаються в різних регіонах України, мають значні запаси та придатні для використання з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань.

Залежно від характеру природних лікувальних ресурсів на землях оздоровчого призначення курорти України поділяються на курорти державного та місцевого значення.

Обмеження діяльності на землях оздоровчого призначення:

1. На землях оздоровчого призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню або може негативно вплинути на природні лікувальні властивості цих земель.

2. На територіях лікувально-оздоровчих місцевостей і курортів встановлюються округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони.

3. У межах округу санітарної (гірничо-санітарної) охорони забороняються передача земельних ділянок у власність і надання у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам для діяльності, несумісної з охороною природних лікувальних властивостей і відпочинком населення.

3. Землі рекреаційного призначення.

Землі рекреаційного призначення — землі, призначені для організованого масового відпочинку і туризму населення: земельні ділянки, відведені для будинків відпочинку, пансіонатів, кемпінгів, турист, баз, стаціонарних і наметових турист.-оздоров. таборів, будинків рибалок та мисливців, дит. турист, станцій, парків, зелених зон навколо міст та ін. нас. пунктів, навч.-турист, стежок, маркованих трас, дит. і спорт, таборів і розташовані поза землями оздоровчого призначення.

Правовий режим земель рекреаційного призначення регулюється Земельним кодексом України. Відповідно до нього ці землі можуть використовуватися на правах загального та спеціального землекористування. На окремих ділянках земель рекреаційного призначення проводиться внутрішнє функціональне територіальне зонування. Так, на землях національних природних парків виділяється зона регульованої рекреації для короткочасного відпочинку та оздоровлення населення, огляду мальовничих і пам'ятних місць та зона стаціонарної рекреації, де розміщуються об'єкти рекреаційного обслуговування населення.

Таке зонування може здійснюватися також на землях регіональних, ландшафтних парків. Рекреаційна зона може визначатися і на території зоопарків та деяких інших об'єктів природно-заповідного фонду. У таких випадках землі рекреаційного призначення використовуються з дотриманням вимог правового режиму відповідних об'єктів і територій природно-заповідного фонду.

На землях рекреаційного призначення забороняється господарська та інша діяльність, що може негативно вплинути на стан довкілля або перешкодити їх цільовому використанню, спричинити зміну природи, ландшафту, та будь-які інші дії, що суперечать рекреаційному призначенню цих земель. Контроль за дотриманням правового режиму земель рекреаційного призначення здійснюють органи Міністерствава охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, місцеві ради та державні адміністрації.