- •Міністерство аграрної політики та продовольства україни
- •Актуальні проблеми охорони земель в україні.
- •2. Необхідність раціонального використання землель і збереження для наступних поколінь
- •3. Випадки самовільного захоплення сільськогосподарських земель для ведення городництва, під різного роду будівництва, розробку поширених корисних копалин тощо.
- •4.Необхідність економії земель, зокрема земель сільськогосподарського призначення при відводі їх для різних несільськогосподарських цілей, а також при внутрішньогосподарському будівництві
- •Спеціальна визначеність кола суб’єктів сільськогосподарського землекористування та наявність спеціальних вимог щодо них.
- •4. Право приватної власності на землі сільськогосподарського призначення стало головним наслідком реалізації радикальної земельної реформи.
- •5. Раціональність — принцип сільськогосподарського землекористування.
- •6. Відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва.
- •Завдання щодо раціонального використання земель.
- •6. Значне погіршення земель (а також їх зменшення) в результаті ерозії ґрунтів, їх дефляції, неякісного проведення зрошувальної та осушної меліорації і інших негативних явищ антропогенної діяльності.
- •7. Надмірна концентрація шкідливих речовин в ґрунті і в сільськогосподарських продуктах.
- •Тема: система органів, які здійснюють державний контроль за використанням і охороною земель
- •1.Необхідність проведення державного контролю за використанням і охороною земель.
- •2. Визначення термінів що кваліфікують порушення земельного законодавства.
- •3. Завдання державного контролю за використанням та охороною земель, його основні принципи.
- •Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель
- •1. Методи здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.
- •2. Повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства україни про охорону земель
- •3. Види перевірок
- •4. Порядок проведення перевірок
- •Оформлення документів за результатами перевірок.
- •Провадження в справах про адміністративні правопорушення
- •Поняття адміністративного правопорушення і відповідальність за нього
- •Оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та припису
- •3. Оскарження та опротестування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
- •1. Розгляд справи про адміністративне правопорушення .
- •2.Контроль за виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення
- •Державшій контроль за використанням земель особливо важливих територій
- •1.Землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.
- •2.Землі оздоровчого призначення.
- •3. Землі рекреаційного призначення.
- •4. Землі історико-культурного призначення.
- •Водоохоронні зони та прибережні захисні смуги
- •6. Використання земель при добуванні корисних копалин
- •Звітність органів державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин
- •Звітність про виявлені порушення у розрізі статей куап управлінням контролю за використанням та охороною земель держсільгоспінспекції
- •1. Моніторинг земель
- •2. Основні завдання і структура системи моніторингу земель
- •3. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, при проведенні моніторингу родючості ґрунтів
- •4.Моніторинг земель, що зазнають ерозії.
- •1.Моніторинг земель пестицидного, техногенного та радіаційного забруднення.
- •2.Моніторинг меліорованих земель.
- •3. Моніторинг земель з аномальними явищами.
- •Література
- •18. Постанова «Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню» № 1279 від 17.11.1997;
- •Лекція 1
- •Лекція 2
- •Лекція 3
- •Лекція 4
- •Лекція 5
- •Лекція 6
- •Лекція 7
- •Лекція 8
- •Лекція 9
- •1.Моніторинг земель..........................................................................................63
- •Лекція 10
Державшій контроль за використанням земель особливо важливих територій
1.Землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.
Відповідно до З А К О НУ У К Р А Ї Н И « Про природно-заповідний фонд України», Природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.
У зв'язку з цим законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною.
До природно-заповідного фонду України належать:
природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища;
штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.
Залежно від походження, інших особливостей природних комплексів та об'єктів, що оголошуються заказниками чи пам'ятками природи, мети і необхідного режиму охорони:
заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні;
пам'ятки природи поділяються на комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні.
Згідно Статті 62. Державний контроль за додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, його органами на місцях, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, посадовими особами служби державної охорони природно-заповідного фонду України та іншими спеціально уповноваженими державними органами.
Порядок здійснення державного контролю за додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду визначається Кабінетом Міністрів України.
До земель іншого природоохоронного призначення належать земельні ділянки водно-болотних угідь. Що не віднесені до земель лісового і водного фонду, а також земельні ділянки, у межах яких є природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність (ст. 46 ЗК).
При цьому згідно з ч.1 ст. 164 ЗК України до охорони земель включено збереження природних водно-болотних угідь. Таким чином, законодавство України передбачає особливий правовий режим для деяких видів земель водно-болотних угідь, згідно з яким вони не віднесені ні до земель лісового або водного фондів, ні до земель природно-заповідного фонду. Цей особливий правовий режим земель природних водно-болотних угідь регулюється також міжнародними конвенціями, учасницею яких є Україна.
Землі водно-болотних угідь можуть бути як у державній, так і комунальній або приватній власності. Якщо на території водно-болотного угіддя створюється об'єкт природно-заповідного фонду, режим охорони такого угіддя і використання його земель передбачається такий самий, як і для земель цього фонду. Якщо на території водно-болотних угідь міжнародного значення не створено об'єкт природно-заповідного фонду, то на них поширюється особливий режим охорони. Охорона цих земель та контроль за їх використанням відбувається згідно зі ст. 6-8 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», яка передбачає, що території та об'єкти, що мають особливу наукову цінність, підлягають комплексній охороні.