- •V. Домашнє завдання
- •IV. Закріплення вивченого матеріалу
- •V. Домашнє завдання
- •IV.Закріплення вивченого матеріалу
- •V.Домашнє завдання
- •V. Закріплення вивченого матеріалу
- •V. Домашнє завдання
- •V. Закріплення вивченого матеріалу
- •Vі. Домашнє завдання
- •V. Закріплення вивченого матеріалу
- •Vі. Домашнє завдання
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Бесіда
Визначте, який вид влади має місце в пропонованих випадках:
1. Директор фабрики видав наказ про звільнення слюсаря з роботи.
2. Мати заборонила синові грати у футбол до повного видужання від застуди.
3. Лідер мусульман-шиїтів закликав своїх прибічників до стриманості.
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал підручника.
2. У засобах масової інформації знайти повідомлення про прийняття нових законів, указів тощо. Знайти або пригадати приклади використання влади різних видів.
3. Скласти таблицю «Форми держави».
Урок 4
Тема. Державний лад. Форми правління
Мета: вчити пояснювати основні ознаки ладу та правління, наводити приклади сучасного життя, розвивати пам'ять, мислення, вміння працювати в парах та висловлювати власну думку, виховувати повагу до держави
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: малюнки, таблиці, підручник.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація знань учнів
Перевірка таблиці «Форма держави».
Форма держави |
||
Форма державного правління |
Форма державного устрою |
Форма державного режиму |
Порядок утворення й організації вищих органів влади в державі |
Порядок поділу території держави на визначені складові частини і співвідношення влади між ними і державою в цілому |
Порядок здійснення державної влади, обумовлений центруванням вищого органу (парламент, президент, уряд) у державі |
Форма політичного режиму Порядок здійснення державної влади, обумовлений прийомами, що використосуються, способами, методами і засобами |
||
Запитання
1. Що таке держава?
2. Назвіть основні функції держави і наведіть приклади.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Учитель. Поняття «форма державного правління» — спосіб структурної організації вищої влади в державі, який визначає систему та правове становище її вищих органів, порядок їх формуван¬ня, та особливості розподілу повноважень між ними.
Основні ознаки форми державного правління:
виражає порядок формування вищих органів державної влади, їх структуру і межі здійснення;
характеризує зміст принципу поділу влади між вищими органами;
встановлює компетенцію вищих органів державної влади та характеризує взаємодії з іншими органами влади центрально¬го і місцевого значення та інститутами громадянського сус¬пільства.
Завдання
Наведіть з курсу всесвітньої історії приклади країн, де існува¬ла монархічна форма державного правління.
Види форм правління сучасних держав
Монархія— форма державного правління, за якої державна влада зосереджена ціл-ком чи частково в руках однієї особи — монарха, передається у спадщину, не залежить від народу (не затверджується ним) Республіка (лат. res publica) — форма державного правління, за якої вища державна влада здійснюється пред-ставницьким загальнонаціональним органом влади (парламентом), обра-ним народом на певний термін
Монархічна форма правління: поняття і види
Монархія (від грец. топасгНіа) — форма державного правлін¬ня, за якої державна влада фактично чи номінально зосереджена в руках однієї особи — монарха, зазвичай передається разом з титу¬лом у спадок, не делегується йому народом. Сьогодні шоста части¬на держав світу є монархіями.
Ознаки монархії:
довічне користування владою;
влада передається, як правило, у спадщину;
представництво у зовнішніх відносинах монарх здійснює за
власним правом;
монарх ні перед ким не несе відповідальності за свою діяльність.
Існує декілька різновидів монархії:
Деспотична монархія — ніким і нічим не обмежена влада мо-нарха поєднується з його обожненням, а монарх офіційно визнається намісником Бога на землі (рабовласницькі держави Стародавнього Сходу, ранні феодальні держави).
Абсолютна монархія — монарх не обмежений конституцією, здійснює законодавчу діяльність, керує урядом, який формує сам, контролює правосуддя (Катар, Бахрейн, Саудівська Аравія).
Завдання
Пригадайте з курсу всесвітньої історії, в яких європейських країнах у XIX ст. зберігалась абсолютна монархія.
Теократична монархія — монарх є главою як світської, так і релігійної влади (Ватикан).
Дуалістична монархія (подвійна) — юридично і фактично влада розділена між урядом, що формується монархом, і парламентом. Монарх вже не має законодавчої влади, вона перейшла до парламенту, але він ще зосереджує у своїх руках виконавчу владу і формує уряд, відповідальний перед ним, а не перед парламентом (Бутан, Йорданія, Кувейт, Монако, Лесото).
Парламентська монархія (обмежена) — влада монарха в зако-нодавчій, виконавчій і судовій сферах діяльності обмежена, симво-лічна. Монарх формально зберігає статус глави держави — винятково з представницькими повноваженнями. Він лише підписує законодавчі акти, прийняті парламентом. Фактично главою держави є прем’єр-міністр (Бельгія, Велика Британія, Данія, Іспанія, Норвегія, Канада, Австралія).
Завдання
1. Пригадайте, коли і внаслідок яких подій Велика Британія пе-ретворилась на парламентську монархію.
2. Наведіть приклади країн, де існувала республіканська форма правління за часів давньої та середньовічної історії.
Республіканська форма правління: поняття, ознаки й види
Республіка — форма державного правління, за якої вища державна влада здійснюється президентом чи представ-ницьким органом влади (парламентом), обраним народом на певний строк.
Основні ознаки республіки:
формування органів влади шляхом обрання (парламент, глава держави);
органи влади (законодавчі, виконавчі) діють протягом певного, зазначеного в законодавстві терміну;
відповідальність глави держави у випадках, передбачених за-конодавством ;
здійснення представництва інтересів держави главою держави;
обов’язковість рішень центральних органів влади для всіх інших державних органів;
звітність виборних органів перед населенням; взаємовідповідальність держави та особи.
Розрізняють такі види республік
Парламентська — верховна влада належить парламенту, що обирається населенням країни. Уряд формується парламен¬том, підзвітний та підконтрольний йому, залишається при владі доти, доки має підтримку парламентської більшості. Президент — глава держави, але не глава уряду. Повноважень у президента менше, ніж у прем’єр-міністра, який є главою уряду. Президент обирається парламентом або більш широкою колегією за участю парламенту (Болгарія, Угорщина, Індія, Чехія, Італія, Греція, Німеччина).
Президентська — президент звичайно обирається незалежно від парламенту (прямим чи непрямим голосуванням) і поєднує повноваження глави держави і глави уряду, який формує осо¬бисто або з подальшим схваленням верхньої палати парламенту. В руках парламенту — законодавча влада. Уряд, як правило, слабко впливає на парламент, не залежить від нього, несе відповідальність перед президентом. Посада прем’єр-міністра або відсутня, або відіграє допоміжну роль (США, Бразилія, Франція, Мексика, Єгипет).
Змішана форма правління — парламент і президент здійснюють контроль за діяльністю уряду. У парламентсько-президентській республіці (Польща, Франція) повноважень у президента менше, ніж у парламента, а в президентсько-парламентській — навпаки. Але за обох форм правління президент є верховним головно-командувачем, іноді може розпустити парламент. Різновиди змішаної форми правління: парламентсько-президентська (Австрія, Ірландія, Хорватія); президентсько-парламентська (Білорусь, Казахстан, Південна Корея, Росія та ін.).
Завдання
Назвіть країни, де вперше була запроваджена посада президента.
