Урок 2

Тема. Історичний аспект виникнення держави та права.

Мета: продовжити знайомити учнів із курсом «Правознавства», повторити аспекти виникнення держави та права з курсу «Історії», розвивати пам'ять, мислення, вміння працювати в парах та висловлювати власну думку, виховувати повагу до держави.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Основні поняття і терміни: «держава» і «право».

Обладнання: малюнки, таблиці, підручник.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Запитання

Пригадайте з курсу історії або висловіть власне припущення — чи завжди існували держава і право?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Бесіда

На основі знань, отриманих під час вивчення історії України та всесвітньої історії, учні мають дати визначення поняття «держава» та назвати час її появи в різних країнах.

Міні-лекція

Учитель. Зважаючи на різноманітність сфер відносин, суспільство з моменту свого виникнення вимагало регулювання та управління. Із виникненням класів, різних видів господарської та духовної діяльності потреба в унормуванні цих відносин відчутно зростає. З’являється інститут регулювання — держава та норми регулювання — право, що свідчило про більш високий ступінь суспільного розвитку. Держава забезпечувала панування одного класу над іншим, а також виконувала функцію захисту окремих груп чи особи; вона протидіяла виявам сваволі та анархії, сприяла розвиткові господарства, науки та культури. Право регулювало межі поведінки людей та захищало їх. Таким чином, держава і право стали універсальним інструментом регулювання суспільних відносин.

Завдання

Зробіть висновок про основну причину виникнення держави та права.

Робота з поняттями

Держава — це втілена в системі спеціальних органів політико- територіальна організація суверенної влади, покликана здійснювати управління суспільством.

Право — система загальнообов’язкових, формально визначених норм і принципів, встановлених або санкціонованих державою як регуляторів суспільних відносин.

Учитель. Загальними й основними причинами виникнення держави можна вважати:

необхідність удосконалення управління суспільством, пов’язане з його ускладненням, в результаті розвитку виробництва, поділу праці, зміни умов розподілу споживчої продукції, зростання чисельності населення, розшарування суспільства на соціально неоднорідні групи;

необхідність підтримання суспільного порядку, що забезпечує соціальну усталеність суспільства, яка досягається через запровадження в дію загальнообов’язкових соціальних норм; необхідність ліквідації опору експлуатації трудящих мас, який виник внаслідок майнового розшарування суспільства; необхідність захисту території та ведення війн; необхідність організації масштабних суспільних робіт, об’єднання з цією метою великої групи людей.

Виникнення держави стало закономірним наслідком процесу переходу суспільства від привласнюючої до виробничої економіки.

До чинників, які сприяли виникненню держави, можна віднести:

1. Демографічний фактор.

2. Інтелектуальний фактор (у процесі еволюції у людини виникла здатність мислити, яка сприяла переходу від привласнюючої до виробничої економіки).

3. Ідеологічний фактор (панівною формою ідеології в первісному суспільстві була релігія (язичництво). Поступово люди почали вклонятися одному богу (монотеїзм), тому вважається, що саме релігія сприяла консолідації суспільства, забезпечивши його стійку і непорушну єдність.

Завдання

Наведіть приклади причин виникнення держав на території Центральної Європи.

Запитання

1. Дайте визначення поняття « держава ».

2. Дайте визначення поняття « право ».

3. Назвіть основні причини виникнення держави та права.

Зміни в організації суспільних відносин

Учитель. Із виникненням держави змінюється система соціальних відносин. Влада перестає бути суспільною (країною, як правило, править одна людина, влада якої передається за спадком), вона спрямовується на підтримку панування однієї групи людей над іншими. Відносини регулюються системою правових норм та законів.

Оскільки держава та право є породженням суспільства, то вони постійно перебувають під впливом різних суспільних чинників та суперечностей: соціальних, етнічних, релігійних то що. Тому їх роль за різних часів та на різних територіях не завжди однакова.

Так, на сучасному етапі держави вирізняються соціальною спрямованістю діяльності. Її мета — за допомогою підвищення соціальних стандартів досягти примирення інтересів соціально сильних та соціально слабких верств населення. Це так званий тип соціальної держави.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

Запитання

1. Яке місце в суспільних відносинах посідають держава та право?

2. Як змінюються соціальні відносини з виникненням держави?

4. Про що свідчить виникнення соціальних держав?

5. Чи є Україна насправді соціальною державою?

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал підручника.

2. Підібрати в засобах масової інформації повідомлення про виконання державою певних функцій та визначити, до якої групи функцій держави вони належать.

Урок 3

Тема. Загальна характеристика держави та державної влади

Мета: вчити формулювати поняття, характеризувати джерела права, наводити приклади, розвивати пам'ять, мислення, вміння працювати в парах та висловлювати власну думку, виховувати повагу до держави.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: таблиці, підручник.

Основні поняття і терміни: «суспільство», «влада».

Хід уроку

І. Організація та актуалізація знань учнів

Завдання

1. Наведіть приклади виконання державою своїх функцій.

2. Спробуйте класифікувати функції держави.

3. Назвіть ознаки держави.

4. Складіть схему «Види функцій держави» {подано зразок схеми).

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Завдання

Як, на вашу думку, чи є в різних держав спільні та подібні ознаки? Наведіть відповідні приклади.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Учитель. У якому випадку люди можуть нав’язувати свою волю іншим?

Влада — це можливість особи (групи осіб) нав’язувати свою волю іншим людям (групі людей).

Влада — це авторитет, що має можливість і здатність здійснювати свою волю, підпорядковуючи їй суспільство, управляти та розпоряджатися діями його членів.

Існує чимало видів влади: сімейна, духовна, ідейна, економічна, державна тощо.

Особливості державної влади:

загальна обов’язковість;

можливість легального (законного) застосування примусу;

територіальна обмеженість.

Передумовою суспільства є людина. Між людьми в процесі їхньої життєдіяльності виникають різноманітні зв’язки і відносини. На певному етапі люди усвідомлюють, що в них є спільні потреби та інтереси і що для їх задоволення необхідні спільні зусилля, а також, що зв’язок між ними має постійний характер. Так окремі колективи перетворюються на суспільство.

У своєму розвиткові суспільство проходить два етапи:

1) бездержавний;

2) з появою потреби в регулюванні суспільних відносин виникають держави.

Учитель пропонує учням дати власне визначення поняття «суспільства», а потім пропонує для розгляду такі визначення. Суспільство — це сукупність людей та їх взаємовідносин. Суспільство — це сукупність форм суспільної діяльності людей, які склалися в процесі історичного розвитку людства. Суспільство — це відокремлена від природи, але тісно пов’язана з нею частина матеріального світу, що перебуває в стані постійного історичного розвитку, складається з індивідуумів і відображає способи взаємодії та форми об’єднання людей. Суспільство— це люди, пов’язані системою зв’язків і відно¬син, які складаються між ними в процесі їхньої життєдіяльності.

Суспільство — це система взаємодії людей, що пов’язані спільними інтересами у сфері виробництва, обміну і споживання життєвих благ і встановлюють межі поведінки у відносинах між собою за допомогою соціальних норм.

Запитання

Наведіть широке та вузьке визначення поняття «суспільство».

Учитель. Головними компонентами суспільства є люди та їхні взаємовідносини. Із розвитком суспільства вони також зазнавали змін.

Перший період в історії людства, коли існувало і розвивалося суспільство без держави і права, називають додержавним, або первісним, суспільством.

Бесіда

1. Чи доводилося вам стикатися з ситуацією, коли вам чи іншим людям нав'язували волю інші?

2. Завдяки чому люди могли нав'язувати свою волю іншим?

3. Які види влади, на вашу думку, можна виділити?