3.Кількісний та якісний аналіз ризиків інвестиційних проектів

Головний наслідок ризику-перевитрати часу й ресурсів на його виконання через перевищення обсягу робіт та збільшення тривалості виконання робіт за інвестиційним проектом.

Мета аналізу ризику-надати потенційним партнерам або учасникам проекту потрібні дані для прийняття рішення відносно доцільності участі у проекті та заходів захисту їх від можливих фінансових утрат. Тому аналіз може проводити кожен учасник інвестиційного проекту.

Розрізняють два основні види аналізу ризику:

1-якісний – визначення показників ризику, етапів робіт, за яких виникає ризик, визначення потенційних зон ризику та ідентифікація ризику;

2-кількісний-передбачає числове визначення розміру окремих ризиків, а також проекту в цілому.

До якісних методів ризику слід віднести експертний аналіз ризиків, який застосовується на початкових етапах роботи над проектами.

За невеликої кількості змінних і можливих сценаріїв розвитку проекту для аналізу ризику можна скористатися методом „дерева рішень”. Дерево рішень будується на сонові виділених робіт (подій), у яких відображаються життєвий цикл проекту, ключові події, що впливають на проект, час їх настання і можливі рішення з визначенням імовірності їх прийняття і вартості робіт.

За результатами побудови дерева рішень визначається ймовірність кожного сценарію розвитку проекту, ефективність по кожному сценарію, а також інтегральна ефективність проекту.

Також до складу методів аналізу ризиків включають: метод чутливості, метод сценаріїв та метод Монте-Карло.

Аналіз чутливості передбачає точну оцінку того, як змінитися ефективність проекту при зміні одного з вихідних його параметрів. Цей аналіз застосовується для визначення найважливіших чинників впливу на проект, а також для порівняльного аналізу проектів. Проведення аналізу чутливості передбачає розрахунок базової моделі на основі припустимих значень вхідних змінних проектів, для якої визначається величина чистої теперішньої вартості.

При аналізі сценаріїв експерт об’єднує всі можливості для невизначених змінних величин у більшу кількість сценаріїв, кожний із яких передбачає тільки одну комбінацію оцінки окремої змінної величини. Метою аналізу сценаріїв є розглянуті експериментальні результати та ймовірність розподілу чистої теперішньої вартості проекту. Його готують за трьома сценаріями: очікуваним (базовий випадок, що був основою проведення аналізу чутливості) та двома додатково розробленими –оптимістичними і песимістичним.

У випадку, коли визначення ймовірності настання нового сценарію реалізації проекту можна прорахувати за допомогою електронних таблиць, проводять аналіз ризику за методом імітаційного моделювання, або методом Монте-Карло. Він полягає в тому, що аналітик визначає вид і ймовірність проекту і методом відбору мір значущості невизначених змінних розраховує можливість розвитку кожної моделі.

Метод імітаційного моделювання дозволяє визначити ймовірність характеристик, що потрібні для аналізу проекту. Після визначення ймовірності настання заданих результатів проекту необхідно прийняти рішення, яке б дозволило збалансувати ризик, пов’язаний з проектом. Як правило, після такого аналізу ризику приймаються поправки, що дають змогу зменшити ризиковість специфічних дій і планів.

Організація робіт по аналізу ризиків може виконуватися у такій послідовності:

1-підбір досвідченої команди експертів;

2-підготовка спеціальних запитань та зустрічі з експертами;

3-вибір техніки аналізу ризику;

4-встанволення факторів ризику та їх значимості;

5-створення моделі механізму дії ризиків;

6-встановлення взаємозв’язку окремих ризиків та сукупного ефекту від їх дії;

7-розподіл ризиків між учасниками проекту;

8-розгляд результатів аналізу ризиків, частіше всього у вигляді звіту.