- •§10. Похідні вищих порядків
- •§11. Диференціал функції
- •11.1 Означення диференціала
- •11.2. Геометричний зміст диференціала
- •11.3. Основні властивості диференціала
- •11.4. Властивість інваріантності форми диференціала
- •11.5. Застосування диференціалів при наближених
- •§12.Основні теореми диференціального числення
- •12.1. Теорема Ферма
- •12.2.Теорема Ролля
- •12.3. Теорема Лагранжа
- •12.4. Теорема Коші
- •12.5. Правило Лопіталя
- •§13. Формула Тейлора
- •13.1. Формула Тейлора для многочлена
- •13.2. Формула Тейлора для довільної функції
- •13.3. Формула Маклорена
- •§14.Зростання і спадання функції на проміжку
- •14.1 Необхідна умова зростання та спадання функцій
- •14.2Достатні умови зростання і спадання функції
- •§15. Екстремум функції
- •15.1. Поняття екстремуму
- •15.2 Необхідні умови екстремуму
- •15.3. Достатні умови екстремуму
11.5. Застосування диференціалів при наближених
обчисленнях
Диференціали
використовують при наближених обчисленнях
значень функцій, застосовуючи приблизну
рівність
.
В розгорнутому вигляді маємо
.
Звідки
значення функції
.
Приклад
1. Обчислити
наближено
,02
з допомогою диференціалу.
Розв’язування.
Число ln1,02
є значення функції
при
х=1,02.
Взявши
,
0,02,
маємо
;
.
Отже,
ln
1,02= ln1+1
.
Приклад
2.
Обчислити
.
Розв’язування. Запишемо
у вигляді
.
Будемо розглядати дане число як значення
функції
при
Взявши
і врахувавши, що
маємо
,
,
і
тому
§12.Основні теореми диференціального числення
Похідна функції є важливим інструментом при дослідженні властивостей функції. Перш ніж займатись дослідженням властивостей функції, доведемо деякі важливі теореми.
12.1. Теорема Ферма
Незважаючи на те, що в час, коли жив відомий французький математик П’єр Ферма (1601-1665), поняття похідної не було відоме, суть того методу, який він застосовував при знаходженні найбільших і найменших значень функції виражає теорема, яку справедливо називають теоремою Ферма.
ТЕОРЕМА
ФЕРМА. Нехай функція
визначена в інтервалі
і в деякій внутрішній точці
цього інтервалу приймає найбільше чи
найменше значення. Тоді, якщо в цій точці
існує похідна, то вона дорівнює нулю,
тобто
.
Доведення.
Нехай в точці
функція
приймає найбільше значення, тобто
для будь-якого
Це значить, що
для
будь-якої точки
Тому при
буде
і
а при
маємо
і
Співставивши обидва співвідношення, одержуємо, що f′(x0)=0.
А
налогічно
доводиться, що
у випадку, коли функція
в точці
набуває найменшого значення.
Перетворення
в нуль похідної функції
геометрично означає, що в цій точці
дотична до графіка функції
паралельна осі
(мал. 5).
12.2.Теорема Ролля
ТЕОРЕМА.
Якщо
функція неперервна на замкнутому
проміжку
і
має похідну в кожній внутрішній точці
цього проміжку, а на кінцях його приймає
однакові значення
то
тоді принаймні в одній внутрішній точці
проміжку її похідна дорівнює нулю.
Доведення. Розглянемо дві можливості.
1.Функція
зберігає стале значення на всьому
проміжку
,
тобто
Тоді
для всіх х
є
і теорема доведена.
2
.Функція
не є сталою. Як неперервна функція на
замкненому проміжку, вона досягає свого
найбільшого М
і
свого найменшого m
значення за теоремою Вейєрштраса.
Принаймні одне з цих значень функція
приймає всередині проміжку, бо тільки
одне з них може прийматись на кінці
проміжку. Припустимо для визначеності,
що функція приймає всередині найбільше
значення М
в
точці
,
тобто
Через
те, що
є внутрішньою точкою проміжка
і функція
за умовою має похідну в ній, то за теоремою
Ферма похідна
Доведення
аналогічне для випадку, коли в точці
функція набуває найменшого значення.
Теорема
Ролля припускає просте геометричне
тлумачення. Якщо крива
є
графік функції
на
,
то існує точка, в якій дотична до кривої
паралельна осі
(мал.6).
