
- •§10. Похідні вищих порядків
- •§11. Диференціал функції
- •11.1 Означення диференціала
- •11.2. Геометричний зміст диференціала
- •11.3. Основні властивості диференціала
- •11.4. Властивість інваріантності форми диференціала
- •11.5. Застосування диференціалів при наближених
- •§12.Основні теореми диференціального числення
- •12.1. Теорема Ферма
- •12.2.Теорема Ролля
- •12.3. Теорема Лагранжа
- •12.4. Теорема Коші
- •12.5. Правило Лопіталя
- •§13. Формула Тейлора
- •13.1. Формула Тейлора для многочлена
- •13.2. Формула Тейлора для довільної функції
- •13.3. Формула Маклорена
- •§14.Зростання і спадання функції на проміжку
- •14.1 Необхідна умова зростання та спадання функцій
- •14.2Достатні умови зростання і спадання функції
- •§15. Екстремум функції
- •15.1. Поняття екстремуму
- •15.2 Необхідні умови екстремуму
- •15.3. Достатні умови екстремуму
в)
.
Розв’язування. Використавши формули (V) і (XVІІ), маємо
г)
Розв’язування.
Використавши
формули (VIІ) і (XVIa), одержимо
д)
Розв’язування. Використавши формули (IV,V,VII б ,XII),
одержимо
е)
(Розв’язати
самостійно).
Відповідь:
.
§10. Похідні вищих порядків
Похідна функції у=f(x) є також функцією: у′=f′(x).
Ця
функція також може мати похідну. Ця нова
похідна називається другою похідною
функції у=f(x)
або
похідною функції f(x)
другого
порядку і позначаться
або
.
Похідна
другої похідної, тобто функції
називається
третьою похідною або похідною третього
порядку і позначається символом
або
.
Так можна ввести похідні четвертого,
п’ятого і взагалі n
–
го порядку, які позначають
.
Приклад 1. Знайти похідну четвертого порядку функції
.
Розв’язування.
Маємо
Приклад 2. Знайти похідні n-го порядку від функцій:
а)
,
б)
,
в)
.
Розв’язування.
а)
,
,…,
;
б)
і
по індукції
в)
аналогічно знаходимо
.
§11. Диференціал функції
11.1 Означення диференціала
Якщо
функція
має в точці х
похідну , то
і приріст функції
можна
подати у вигляді
,
(4.3)
де
- нескінченно мала величина, яка прямує
до нуля разом з
.
В
формулі (4.3) другий доданок
є нескінченно мала вищого порядку, ніж
і тому головну частину суми складає
перший доданок
,
який має назву диференціала функції.
Означення.
Головна лінійна частина приросту
функції, яка дорівнює добутку похідної
на приріст незалежної змінної називається
диференціалом функції
.
Позначається
диференціал символом
або
.
Отже,
(4.4)
Приріст
незалежної змінної також позначають
так :
.
Це
пояснюють тим, що для функції
диференціал
.
Тому рівність (4.4) записують
.
Приклад1.
Знайти диференціал функції
.
Розв’язування.
.
Приклад 2. Знайти диференціал функції y=sin32x.
Розв’язування. Обчислимо спочатку похідну y′,
використавши
правило диференціювання складної
функції
Отже,
11.2. Геометричний зміст диференціала
Диференціал функції має просте геометричне тлумачення.
Нехай маємо графік функції y=f(x). Візьмемо на цій кривій
т
очку
М(х,у)
і проведемо в ній дотичну до кривої.
Нехай
-
кут нахилу дотичної з додатнім напрямом
осі ОХ.
Тоді
.
Надамо
х
деякого приросту
.
На мал. 4
.
Тоді ордината точки М
дістане приріст
,
а ордината точки М,
дотичної
- приріст СД.
Враховуючи,
що
ДМС=
,
маємо СД=МС
або
СД=
.
З
геометричної точки зору диференціал
функції
в
даній точці є приріст ординати дотичної
до графіка функції в цій точці, коли
дістає
приріст
11.3. Основні властивості диференціала
1). Диференціал сталої дорівнює нулю:
2).Диференціал алгебраїчної суми функцій дорівнює алгебраїчній сумі диференціалів цих функцій:
Диференціал добутку двох функцій дорівнює сумі добутків кожної з функцій на диференціал другої функції:
4) Диференціал частки знаходиться за формулою
.
Доведемо властивість 3):
11.4. Властивість інваріантності форми диференціала
Нехай
дана складна функція
,
де
.Тоді
а
.
Оскільки
, то можемо зробити висновок, якщо замість
незалежної змінної
х
підставити
довільну функцію від х,
то форма диференціала не змінюється.
Ця властивість носить назву інваріантності
форми диференціала.