РОЗДІЛ ІІ. ОСНОВНІ ВИСНОВКИ

Дане дослідження було спрямоване на виявлення факторів політичної активності жіночої частини населення міста Кіровограда. Було розподілено об’єкт дослідження на дві категорії – активності (беруть участь у громадських організаціях, об’єднаннях) та пасивності (беруть участь у голосуванні на виборах, люди аполітичні). Була розроблена анкета, котра допомогла виявити критерій активності та пасивності, та вплив факторів на залучення жінок до політичних процесів.

Було висунуто три гіпотези щодо можливих результатів дослідження. В першій гіпотезі зазначено вплив вікового фактору на зацікавленість політичними процесами. Представлено припущення, що чим молодший вік жінки, тим активніше вона цікавиться політичним життям. У другій гіпотезі було припущено, що на політичну активність впливає сімейний стан, розглядалось що незаміжні та розлучені жінки активніше долучаються до політичного життя. Щодо третьої гіпотези то було взято за основу фактор наявності та кількості дітей. Було припущено, що ті хто мають дітей є більш політично пасивними, ніж ті у кого їх немає.

Провівши анкетування та ретельно проаналізувавши отримані дані, було одержано такі результати дослідження:

Гіпотеза №1 була частково підтвердженою, оскільки дивлячись на показник зацікавленості у політичних процесах можемо побачити що жінки вікової групи 18-24 активності більше цікавляться політичним життям, ніж жінки інших вікових груп порівняно з віковою категорією 50-60: 29% та 15% відповідно. (див таблицю 5.1 та 5.2.)

Гіпотези дослідження:

1. Політична зацікавленість залежить від вікового фактору. Чим молодша жінка, тим активніше цікавиться політичним життям.

2. Політична залученість залежить від фактору сімейного стану. Незаміжні та розлучені жінки активніше долучаються до політичного процесу.

3. Політична участь жінок залежить від фактору наявності та кількості дітей. Ті хто мають дітей є більш політично активними, ніж ті хто їх не має.

Розділ і. Програма дослідження

Проблема дослідження: На сьогоднішній день актуальним є вивчення рівня активності жіночої частини населення у політичній сфері суспільства. Гендерний фактор в політиці України є однією із головних проблем сьогодення Чисельність представлення чоловічої статті в органах державної влади та в політичних організаціях значно переважає. На сьогодні частка представлення жінок у Верховній Раді України складає 9,4 % від всієї частини депутатського складу. Також нерівномірний розподіл за гендерними квотами у провідних політичних партіях. – серед провідних партій ця цифра приблизно 30 %. Тобто, навіть серед органів влади ми можемо помітити низький рівень залучення жінок до політики.

Виникає необхідність виявлення факторів, що впливають на політичну активність жіночої частини населення. За стереотипними уявленнями жінка є берегинею домашнього вогню, дружиною та матір’ю дітей, яка, до того ж, повинна бути домогосподаркою та не цікавитися суспільними справами, тим більше політикою. Але у сучасному світі цей стереотип подолано. На сьогодні 43 держави досягли рекомендованої ООН квоти представництва жінок у законодавчих органах, що становить 30%. Взагалі практично у всіх європейських країнах рівень представлення жінок та чоловіків в органах влади є практично рівномірним. І, відповідно, рівень залучення жінок до політичного життя є значно вищим. Тому можна говорити про те, що в нашому суспільстві існують стереотипні уявлення про жінок.

Також помітитним є те, що в нашому суспільстві за віковою характеристикою співіснують жінки з різних епох, котрі формують сучасне враження щодо залучення жінок у політичні процеси. Так, наймолодші жінки віком від 18-24 років, тільки но соціалізуються та прирівнюються до сучасних умов у політичній сфері суспільства. Це період життя молодих громадянок, котрі закінчують навчальні заклади, обирають свій життєвий шлях та закладають фундамент політичної сфери на майбутнє.

Щодо жінок вікової групи 25-49 років, то майже всі вони визначилися із життєвими пріоритетами, задачами, цілями, обрали власний життєвий шлях, сферу діяльності та сімейний стан. Переважно в цей віковий період виховуються неповнолітні діти і жінки визначають пріоритети щодо власних сфер життя. Відповідно, дана категорія і становить сучасне бачення про політичну ситуацію суспільства та ролі жінки в ній.

Зазначаючи жінок, вік яких становить 50 – 60 років, мова йде про тих, котрі застали епоху радянської влади та сьогодення. Вони мають усталені судження і чітко сформовану життєву позицію, це жінки переважно пенсійного віку, котрі практично не мають під опікою неповнолітніх дітей та долучаються до політичних процесів формуючи політичну активність жінок.

Тобто, сучасна політична сфера життя формується представницями різних вікових груп, що мають власні уявлення про політичний процес та залучення до нього.

Метою соціологічного дослідження є виявлення факторів політичної активності жінок міста Кіровограда.

Завданнями данного дослідження є

• Дослідити вплив факторів на політичну активність жінок.

• Опитати жінок 3-х вікових груп: 18-24 років; 25-49 років; 50-60 років.

• Зо основу взяти віковий фактор, фактор сімейного стану та наявності дітей.

• Розподілити об’єкт дослідження на 2 категорії – Активності та пасивності.

• До категорії активності віднести всіх респондентів, які є членами політичних партій або організацій, до категорії пасивності – всіх, хто до них не залучений.

• Порівняти вияв факторів впливу серед категорій активності та пасивності.

Об’єктом дослідження є жінки віком від 18 до 60 років міста Кіровограда.

Предметом дослідження виступають фактори, що впливають на залучення та участь жінок у політичних процесах.

Показники предмету дослідження

Віковий фактор

Фактор наявності та кількості дітей

Фактор сімейного стану

Фактор сімейного стану

Фактор сімейного стану

Фактор сімейного стану

м Фактор сімейного стану

м

Рівень залучення до політичного життя

Рівень задоволення діяльністю владних органів

Показники Предмету дослідження

Рівень зацікавленості у політичних процесах

Показник участі у політичних організаціях, об’єднаннях

Показник працевлаштування