3. Роботодавець як суб’єкт трудового права.

Важливим суб’єктом трудового права є власник або уповноважений ним орган, фізична особа ( підприємець) – роботодавці будь –якої форми власності, дозволеної чинним законодавством. Ними можуть бути підприємства, установі, організації. Підприємство повинно мати статус юридичної особи, фонд оплати праці та визначати чисельність і штат працівників. Правовий статус підприємств визначається ЗУ “Про підприємств в Україні” від 27.03.91р, в якому вказані особливості їх діяльності, регламентовані права та обов’язки, види підприємств, а також можливість здійснювати підготовку та підвищення кваліфікації працівників безпосередньо на виробництві, раціонально використовувати їх працю, створювати належні і безпечні умови праці.

Юридична особа повинна бути зареєстрована в порядку, встановленому діючим законодавством. Правове положення державних підприємств як суб’єктів трудового права дає певні права адміністрації, до складу якої входить керівник підприємства і всі посадові особи (головні спеціалісти, керівники структурних підрозділів та інші). Саме вона є посередником в організаційно – управлінських відносинах з трудовим колективом, профспілковим комітетом та іншими громадськими формуваннями.

Правовий статус роботодавця включає не лише його правосуб’єктність щодо надання роботи, а й основні трудові права і обов’язки стосовно кожного працівника і трудового колективу в цілому. Зокрема, це прийняття на роботу, в разі потреби – зміна трудових відносин чи припинення їх відповідно до чинного законодавства.

Роботодавцем є і фізична особа - підприємець, яка також повинна бути зареєстрована належним чином. Діючим законодавством розширені права фізичних осіб – підприємців щодо укладення трудових договорів. Трудовий договір повинен бути укладений в письмовій формі.

4. Трудовий колектив як суб’єкт трудового права.

Трудовий колектив як суб’єкт трудового права має реальний вплив на державних і колективних підприємствах. Його правовий статус визначається ЗУ “Про підприємства в Україні”, “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів).

Згідно їз законом трудовий колектив складають усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форма, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством (ст.15 Закону “Про підприємства в Україні”, ст.252-1 КЗпП України). В законах чітко відокремлюються два підходи щодо визначення трудового колективу. Згідно з першим підходом розрізняють:

1. єдиний трудовий колектив підприємства;

2. трудовий колектив цеху, відділу тощо.

Другій підхід характеризує повноваження самоврядування трудового колективу і поділяє їх на таки:

1. трудовий колектив підприємства з найманої робочої силою;

2. трудовий колектив, в якому частка державного майна перевищує 50% (повноваженнями такого колективу є внесення змін та доповнень до статуту підприємства, визначення умов наймання керівника підприємства, відокремлення зі складу підприємства структурних підрозділів для створення нового колективу та інше.

3. трудовий колектив на правах співвласника за умови часткового викупу майна підприємства;

4. трудовий колектив як колективний власник після повного викупу майна підприємства.

Правовий статус трудового колективу, крім вказаних вище законів , визначається і статутом підприємства чи положенням, де закріплюються його повноваження й органи , що іх здійснюють. Наприклад, до органів трудового колективу належать:

• загальні збори (конференція);

• рада трудового колективу як постійно діючий орган.

Відповідно до повноважень і завдань трудовий колектив виконую такі основні функції:

• економічну (організація сумісної праці, поліпшення її умов);

• соціальну;

• політичну;

• виховну.

5. Профспілковий орган як суб’єкт трудового права.

Громадяни можуть створювати громадські організації для захисту свої інтересів. Професійна спілка є громадською організацією, що об’єднує громадян по інтересам своєї діяльності. Діяльність профспілок регулюється ЗУ “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” від 15.09.99р. Профспілки та їх об’єднання здійснюють представництво та захист трудових, соціально - економічних прав та інтересів членів профспілок в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцем, а також з іншими об”єданнями громадян.

Профспілкам надано право на ведення колективних переговорів та укладення колективних договорів, галузевих, регіональних, міжгалузевих, генеральної угод від імені працівників у порядку, встановленому чинним законодавством. Профспілки та їх об’єднання здійснюють контроль за виконанням вказаних вище договорів. В разі порушення роботодавцем умов колективного договору, спілки та їх об’єднання мають право направляти їм подання про усунення порушень, оскаржувати неправомірні дії посадових осіб до суду.

Профспілки та їх об’єднання захищають право громадян на працю. Беруть участь в розробленні та здійсненні державної політики у галузі трудових правовідносин, оплаті праці, охороні праці, соціального захисту. Проекти законів, які стосуються соціально – економічних відносин, подаються відповідним органам виконавчої влади з урахуванням пропозиції всеукраїнських профспілок та їх об’єднань.

Профспілки та їх об’єднання мають право вносити пропозиції суб’єктам права законодавчої ініціативи про прийняття або внесення змін до законів, інших нормативно – правових актів, які стосуються соціально – трудової сфери.

Форми та системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються з додержанням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими угодами. У разі, якщо колективній договір на підприємстві не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний погодити це питання з профспілковим органом. Графіки відпусток на підприємствах також погоджуються із профспілковими органами.

Профспілки здійснюють контроль :

• за виплатою заробітної плати;

• за додержанням законодавства про охорону праці;

• за забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами колективного та індивідуального захисту.

Вони мають право на проведення незалежної експертизі умов праці, об’єктів виробничого призначення на відповідність їх нормативно – правовим актам з питань охорони праці, брати участь в розслідування причин нещасних випадків та професійних захворювань.

Вони беруть участь в розробленні державної політики зайнятості населення, державних та територіальних програмах зайнятості, проводять спільні консультації з проблем зайнятості з роботодавцями та органами місцевої влади.

Профспілки беруть участь і в вирішенні питань щодо соціального захисту та забезпечення достатнього життєвого рівня громадян.

Профспілки та їх об’єднання мають право на організацію та проведення страйків, зборів, мітингів, демонстрацій на захист трудових і соціальних прав та інтересів працівників відповідно до закону.

Контрольні запитання:

1. Класифікація суб’єктів трудового права.

2. Громадяни як суб’єкти трудового права.

3. Роботодавець як суб’єкт трудового права.

4. Трудовий колектив як суб’єкт трудового права.

5. Профспілковий орган як суб’єкт трудового права.

Література:

1. Конституція України.

2. КЗпП України.

3. Закон України “ Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” від 15.09.99р. (УК №187. 1999р.)

4. Закон України “Про підприємства в Україні”.

5. Прокопенко В.І. Трудове право. Підручник.,Х-1998р.

6. Карпенко Д.О. Трудове право України. К.,-1999р.

7. Трудове право України. Підручник за ред. Н.Б.Болотіної,

8. Г.І.Чанишевої.

Лекції 6,7.

Тема: Колективний договір.

План:

1. Поняття колективного договору та колективної угоди.

2. Зміст колективних угод, договорів.

3. Зміст колективних угод .

4. Переговори по укладенню колективного договору.

5. Порядок укладення колективного договору.

6. Контроль за виконанням колективного договору, угод.