- •1.Поняття предмету трудового права.
- •2. Методи правового регулювання праці.
- •3. Основні функції трудового права.
- •Трудове право як система галузі права.
- •Основні функції трудового права.
- •Поняття джерел трудового права та їх класифікація.
- •Конституція України , кЗпП України та інші законодавчі акти України як джерело трудового права.
- •Підзаконні та локальні акти, що регулюють трудові відносини.
- •Міжнародні правові акти про працю.
- •1.Поняття основних принципів трудового права.
- •3.Зміст основних принципів трудового права.
- •Поняття суб’єктів трудового права.
- •Працівники як суб’єкти трудового права.
- •Роботодавець як суб’єкт трудового права.
- •1.Поняття колективного договору.
- •Зміст колективних угод.
- •Переговори по укладенню колективного договору.
- •Поняття трудових правовідносин.
- •2.Умови виникнення трудових правовідносин.
- •4.Зміст трудових правовідносин.
- •Поняття зайнятості населення. Правове регулювання пра-
- •Поняття зайнятого населення.
- •1. Поняття зайнятості населення. Правове регулювання пра-
- •1.Поняття безробітного та порядок виплати допомоги по безробіттю
- •2.Підстави відкладення та припинення допомоги по безробіттю.
- •2.Зміст трудового договору.
- •3.Загальний порядок прийняття на роботу.
- •2.Контракт як особлива форма трудового договору.
- •3.Випробувалиний строк.
- •4.Переведення на іншу роботу.
- •Юридичними фактами, що впливають на припинення трудового договору є таки: - вольові дії сторін трудового договору або третьої сторони;
- •2.Припинення трудового договору по п.1,2 ст.36кЗпП України.
- •3.Припинення трудового договору по п.3 та 5 ст.36кЗпП України.
- •4.Припинення трудового договору по п.7,8 ст.36кЗпП України.
- •2.Припинення трудового договору по п.1,2 ст.36кЗпП України.
- •3.Припинення трудового договору по п.3 та 5 ст.36 кЗпП України.
- •2.Інші підстави припинення трудового договору.
- •4.Розірвання трудового договору , укладеного на невизначений строк, з ініціативі працівника.
- •Лекція № 16 Тема : Трудовий договір План:
- •3.Розірвання трудового договору по п.5 ст.40 кЗпП України.
- •Лекція № 17 Тема : Трудовий договір План:
- •2.Розірвання трудового договору по п.8 ст.40 кЗпП України.
- •3.Розірвання трудового договору по п.1 ,п.2 ст.41 кЗпП України.
- •3.Розірвання трудового договору по п.3 ст.41 кЗпП України.
- •1.Розірвання трудового договору по п.6 ст.40 кЗпП України.
- •2.Розірвання трудового договору по п.8 ст.40 кЗпП України.
- •3.Розірвання трудового договору по п.1,2 ст.41 кЗпП України.
- •Лекція № 18 Тема : Трудовий договір/
- •1.Розірвання трудового договору по ст.45 кЗпП України.
- •2.Порядок звільнення і проведення розрахунків, відсторонення від роботи.
- •2.Порядок звільнення і проведення розрахунків.
- •1.Розірвання трудового договору по ст.45 кЗпП України.
- •2.Порядок звільнення і проведення розрахунків, відсторонення від роботи.
- •2.Режим робочого часу.
- •2.Чергування.
- •3.Право на відпустку.
- •4.Види відпусток.
- •4. Соціальна відпустка:
- •5.Щорічна основна відпустка.
- •3.Порядок надання відпусток.
- •1.Додаткові відпустки у зв’язку з навчанням.
- •4.Відпустка без збереження заробітної плати.
- •4. Пільги для працівників, які навчаються у вищих закладах освітита аспірантурі.
- •1.Надання відпустки без збереження заробітної плати.
- •2.Надання додаткової оплачуваної відпустки.
- •3. Надання вільних від роботи днів.
- •4. Встановлення іншої тривалості відпусток в зв’язку з навчанням.
- •6.Оплата проїзду до місця знаходження вищого закладу освіти.
Поняття суб’єктів трудового права.
В законодавчому порядку поняття суб’єкта трудового права як конкретної особи не дається. Юридична наука виробила загальне поняття суб’єкта трудового права як конкретної особи або організації, наділеної здатністю мати суб’єктивні права та юридичні обов’язки.
Суб’єктами трудового права є учасники суспільних відносин, визначені трудовим законодавством, які можуть володіти трудовими правами й обов’язками та реалізовувати їх.
В основу класифікації всіх можливих суб’єктів трудового права можна покласти різні ознаки. Як види осіб, суб’єкти трудового права класифікуються на 2 види:
фізичні особи;
юридичні особи.
Кожний їз цих видів має як спільні так і особливі риси.
Їх можна класифікувати і більш детальніше:
працівники (робітники та службовці);
роботодавці (юр. Особи та фізичні особи);
трудові колективі;
професійні спілки;
правоохоронні органи (КТС, суд);
трудовий арбітраж та інші.
Усі названі суб’єкти мають певний правовий статус:
наявність правосуб’єктності (трудової);
визначеність основних прав і обов’язків;
юридичні гарантії трудових прав і обов2язків;
відповідальність за порушення трудових обов’язків.
Працівники як суб’єкти трудового права.
Громадянин , реалізувавши своє право на працю шляхом укладення трудового договору, набуває статусу працівника. Правовий статус працівників переважно єдиний для всіх працівників, де б вони не працювали. Винятком є лише 3 категорії працівників: жінки, неповнолітні, працівники з пониженою працездатністю (інваліди, пенсіонери, ветерани праці).Їх правовий статус відображає підвищені гарантії права на працю, підвищений захист їх організму від шкідливих факторів, пов’язаних з виробництвом. Такий захист починається з моменту прийняття цих працівників на роботу, проявляючись у забороні застосування їх праці на шкідливих, важких і підземних роботах.
Основа правового положення працівників визначені в ст. ст.43- 45 Конституції України та ст.23,ст. 24 КЗпП України, де встановлені найголовніші трудові права й обов’язки працівників. Держава забезпечує рівність трудових прав працівників незалежно від походження, соціального , майнового стану, расової та національної приналежності. Працівник може реалізувати право на працю з досягненням 16 річного віку, а в окремих випадках –15 річного і навіть 14 річного віку, але лише з дозволу одного з батьків або особи, що їх замінює.
Право займатися трудовою діяльністю мають і іноземці, які постійно проживають в Україні, вони можуть працювати на підприємствах, в організаціях, установах наривні з громадянами України, мати рівні з ними права. Іноземці, що іммігрували в Україну для працевлаштування на визначений термін, можуть займатися трудовою діяльністю відповідно до одержаного дозволу на працевлаштування. Такий дозвіл оформлюється за умови, коли в країні чи певному регіоні відсутні працівники, спроможні виконувати цей вид роботи, або є достатньо обґрунтування доцільності використання праці іноземних фахівців. Дозвіл видається Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України. Право іноземців займатися трудової діяльністю регулюється ЗУ “Про правовий статус іноземців” від 04.02.94р.