3. Підзаконні та локальні акти, що регулюють трудові відносини.

Поряд з законами трудові відносини регулюються цілою системою підзаконних нормативних актів. Головна роль у створенні системи підзаконних актів різних питань регулювання трудових відносин. Наприклад, Укази Президента “Про заходи щодо вдосконалення роботи належить Президенту України. Укази і розпорядження можуть відноситися до з кадрами в органах виконавчої влади, з керівниками підприємств, установ, організацій”, “Про впровадження на території України регіональних графіків початку робочого дня” та інші.

Іншим органом, що видає підзаконні акти є Кабінет Міністрів України (розпорядження, постанови). Його акти відносяться до різних питань трудових відносин. Наприклад, постановою від 8.02.95р. №100 затверджений Порядок обчислення середньої заробітної плати, постановою від 24.06.91р. затверджено Положення про державну службу зайнятості населення та інші. Міністри, керівники інших центральних органів виконавчої влади наділені правом видавати нормативно правові акти (накази, розпорядження, інструкції. Їх акти мають правовій характер і підлягають обов”язковой реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Основним локальним документом на підприємствах, в установах, організаціях є колективний договір. Другим таким актом є правила внутрішнього трудового розпорядку, ними встановлюється певний режим праці на підприємствах. До локальних актів відносяться також і положення про преміювання працівників. Локальні акти приймаються власником (власниками) підприємства, установи, організації спільно з трудовим колективом або за погодженням з профспілковим органом. Такі норми є складовою частиною системи трудового права.

4. Значення роз’яснень Верховного Суду України для однакового засто

сування судами чинного законодавства про працю.

Розгляд трудових спорів судовими органами є особливою формою контролю за правильністю додержання власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю. При цьому накопичуються значна кількість випадків. При узагальненні яких створюється відповідна практика. Постанови Пленуму Верховного Суду, якими даються керівні роз’яснення, містять аналіз

судової практики, визначають конкретні її помилки і недоліки, орієнтують суди на їх усунення і таким шляхом сприяють удосконаленню судової діяльності. Прикладом широкого тлумачення може бути постанова Пленуму ВС України від 1.11.96р. №9 “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя. Тлумачення закону може бути адресовано не тільки судовим органам . Наприклад, постанова Пленуму ВС України від 6.11.92р. №9 “ Про практику розгляду судами трудових спорів” роз’яснює підстави звільнення працівників по ст.40КЗпП України. Керівні роз’яснення Пленуму ВС України носять загальний характер, розраховані на багаторазове застосування, що характерно саме для джерел права. Вони носять допоміжний характер, але не є джерелом трудового права.

4. Міжнародні правові акти про працю.

Ст. 8-1 КЗпП України визначила співвідношення міжнародних договорів про працю і законодавства України. Якщо міжнародним договором або угодою, в яких бере участь України, встановлено інші правила ніж ті, що їх містить законодавство України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або угоди. До таких договорів відноситься належним чином ратифіковані або схвалені конвенції та рекомендації МОП (міжнародної організації праці), офіційно опубліковані в Україні. МОП була створена в 1919 р. Україна є членом цей організації.

МОП приймає рекомендації по питаннях праці, ратифікує конвенції. Конвенція – це правовий акт, який набуває сили міжнародного зобов’язання після ратифікації ії не менш як 2 країнами – членами МОП.

Прийнято вважати, що в своєї сукупності конвенції і рекомендації створюють Міжнародний Кодекс праці. Кодекс охоплює такі питання, як тривалість робочого часу, охорона праці, нічна праця жінок та інші питання.

Багато міжнародних актів МОП присвячено забезпеченню прав працівників щодо охорони здоров’я на виробництві. Ці акти вимагають від держав – членів МОП проведення державної політики в галузі безпеки, гігієни праці. Рекомендації МОП “Про добровільне примирення і арбітраж” (1952р.), “Про розгляд скарг” (1967р.) регулюють питання мирних способів вирішення трудових конфліктів.

Важливе місце в галузі захисту, зміцнення і розвитку соціального страхування займає Міжнародна асоціація соціального забезпечення – автономна організація, що співпрацює с Міжнародним бюро праці.

Джерелом трудового права є і двосторонні і багатосторонні договори, що мають за мету регулювання питань в галузі трудового права. Україна є учасницею значного числа двосторонніх угод, щодо регулювання відносин в галузі праці й соціальній сфері. Так, у 1993 році укладена угода “Про трудову діяльність і соціальний захист громадян Російської Федерації і України, що працюють за межами своїх держав” та інші.

Контрольні запитання:

1. Дати поняття “Джерел трудового права”.

2. Як класифікуються джерела трудового права.

3. КЗпП України як джерело трудового права.

4. Конституція України як джерело трудового права.

5. Закони України як джерело трудового права.

6. Підзаконні акти як джерело трудового права.

7. Локальні правові норми.

8. Значення роз’яснень Пленуму ВС України для однакового застосування судами чинного законодавства про працю.

9. Міжнародно – правові акти про працю.

Література:

1. Конституція України.

2. Прокопенко В.І. Трудове право. Підручник.,Х-1998р.

3. Карпенко Д.О. Трудове право України. К.,-1999р.

4. Трудове право України. Підручник за ред. Н.Б.Болотіної,

Г.І.Чанишевої.

Лекція №3.

Тема: Основні принципи трудового права України.

План:

1. Поняття основних принципів трудового права.

2. Система принципів трудового права.

3. Зміст принципів трудового права.