2.Режим робочого часу.

Режим робочого часу – це розподіл норми робочого часу протягом конкретного календарного періоду.

Елементами режиму виступають:

1. час початку і закінчення роботи;

2. час і тривалість перерв;

3. тривалість і правила чергування змін.

Початок і закінчення щоденної роботи передбачається правилами ВТР і графіком змінності.

При режимі змінної роботи працівники чергуються в змінах рівномірно. Перехід з однієї зміни в іншу. Як правило. Проводиться через кожний робочий тиждень у години, встановлені графіками змінності (ст.58 КЗпП). Тривалість перерв у роботі між змінами у відповідності до ст.58 повинна бути не менше подвійної тривалості роботи в попередній зміні ( включаючи і час перерви на обід). Недопустиме призначення працівника на роботу протягом 2 змін підряд.

Режим роботи з роздробленим робочим днем – на роботах з таким режимом день може бути поділений на частини з умовою, що загальна тривалість роботи повинна перевищувати встановленої тривалості робочого дня ( ст.60 КЗпП ).так працюють водії міського транспорту, у сільському господарстві.

Гнучкий графік роботи - це така форма організації робочого часу, при який для працівників допускається саморегулювання початку , закінчення і загальної тривалості робочого дня. При цьому потрібно повне відпрацювання сумарної кількості робочих годин протягом облікового періоду ( дня, тижня, місяця). У перше такий режим роботи був передбачений Положенням про порядок і умови застосування гнучкого (змінного) графіка роботи для жінок, що мають дітей в 1984році.

Режим з вахтовим методом організації робіт – це використання трудових ресурсів поза місцем їх постійного проживання за умови. Коли щоденна доставка працівників до місця роботи і назад неможлива. Вахтовий метод організовується за допомогою підсумованого обліку робочого часу. А між вахтовий відпочинок надається працівникам за місцем їх постійного проживання. Обліковий період охоплює весь робочий час, час у дорозі та час відпочинку. Який припадає на цей календарний відрізок часу. Робочий час і час відпочинку регламентується графіком змінності, затверджується власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим комітетом і доводиться до відому працівників не пізніш ніж за 1 місяць до введення їх в дію. Тривалість вахти не може перевищувати 1 місяця., а в окремих випадках з дозволу міністерства та відповідної профспілки – 2 місяця. Тривалість робочого дня не повинна перевищувати 10 годин. Робота по вахтовому методу регулюється Основними положеннями про вахтовий метод організації робіт, затвердженими постановою Держкомітета СрСр з праці і соціальних питань, Секретаріату ВЦСПС, Мінохорони здоров’я СРСР від 31.12.87р. №794/33-82 в редакції від 17.01.90 та тимчасовим положенням про вахтовий метод роботи на підприємствах Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, затв. Наказом МНС України від 20.05.99 №147 ( Праця і зарплата №33 1999р.)

Режим ненормованого робочого дня встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу . Міра праці таких працівників визначається не тільки тривалістю робочого дня, але і колом його обов’язків і обсягом виконаних робіт . У разі необхідності ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу.. Власник або уповноважений ним орган не має права систематично залучати працівників до роботи понад встановлену тривалість робочого часу.

Такий режим роботи може застосовуватися для керівників, фахівців, робітників, праця яких не піддається точному обліку та інших, а саме:

• для осіб . праця яких не піддається точному обліку в часі;

• для осіб, робочий час яких за характером роботи поділяються на частини невизначеної тривалості (сільське господарство);

• для осіб, які розподіляють час для роботи на свій розсуд.

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади за погодженням з відповідними галузевими профспілками можуть затверджувати орієнтовані переліки робіт, професій . посад з ненормованим робочим днем. На підприємствах, в установах, організаціях це визначається у колективному договорі. Компенсацією за таку роботу є додаткова відпустка до 7 календарних днів, яка надається пропорційно часу, відпрацьованому на роботі. Посаді, що дають право на таку відпустку.

Контрольні запитання:

1. Поняття робочого часу.

2. Види робочого часу.

3. Норма робочого часу. Робочий день, робочий тиждень.

4. Скорочений робочий час.

5. Неповний робочий час.

6. Змінна робота.

7. Роздроблений робочий день.

8. Вахтовий метод організації праці.

9. Ненормований робочий час.

Література.

1.В.І. Прокопенко “Трудове право”, підручник, Х.- 1998.

2.Карпенко Д.О. Трудове право України. К.,-1999р.

3.Трудове право України. Підручник за ред. Н.Б.Болотіної, Г.І.Чанишевої.

4. Венедиктова В. регулювання ненормованого робочого часу в умовах ринкової економикі. / Право України –1999 -№7. С.104-106,131./

5. Гинцбург Л.Я. Регулювання робочого времени в СССР. М. 1966.

Лекція № 20.

Тема: Робочий час і час відпочинку.

План лекції:

1.Надурочна робота.

2.Чергування.

3.Облік робочого часу.

4. Поняття та види часу відпочинку.

1.Надурочна робота.

Надурочними роботами вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня (ст.52,53,61 КЗпП України). Як правило, застосування таких робіт не допускається . Проведення їх можливе лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством і ст.62 КЗпП України. ЦЕ:

1. при проведенні робіт , необхідних для оборони країни, а також для відвернення стихійного лиха. Виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків;

2. при проведенні громадсько – необхідних робіт по водо , газопостачанню, опаленню, освітленню, каналізації, транспорту, зв’язку – для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правила їх функціонування;

3. при необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час, коли припинення її може привести до псування або загибелі державного чи громадського майна. А також у разі необхідності невідкладного ремонту машин, верстатів або іншого устаткування. Коли несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості трудящих;

4. при необхідності виконання вантажно – розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.

5. для продовження роботи при нез2явленні працівника, який заступає на зміну. Коли робота не допускає перерви; в цих випадках власник або уповноважений ним орган зобов’язаний негайно вжити заходів до заміни іншим працівником, оскільки забороняється залучення працівника до роботи протягом 2 змін підряд.

Закон встановлює і заборону на залучення до таких робіт :

• вагітних жінок, жінок які мають дітей віком до 3 років;

• осіб молодше 18 років;

• працівників, що навчаються в загальноосвітніх школах і ПТУ без відриву від виробництва, в дні занять .

Жінок, що мають дітей віком від 3 –14 років, або дитину інваліда до таких робіт можна залучати тільки за їх згодою. Те ж умови залучення і інвалідів. за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.

Для проведення надурочних робіт необхідна згода профспілкового комітету і наказ ( розпорядження) власника або уповноваженого ним органу.

Надурочна робота компенсується підвищеною оплатою. Такі роботи не провинні перевищувати для кожного працівника 4 годин протягом 2 днів підряд і 120 годин на рік.