2.Розірвання трудового договору по п.8 ст.40 кЗпП України.

П.8 ст.40 КЗпП України передбачено право власника або уповноваженого ним органу розірвати трудовий договір з працівником у випадку вчинення за місцем роботи розкрадання . в т.ч. дрібного, майна власника. Встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу. Таке звільнення можливе незалежно від того , чи застосовувалися до працівника раніше заходи дисциплінарного стягнення. У робочий чи неробочий час вчинено розкрадання.

Пленум ВС України в п.26 постанови від 6.11.92 роз’яснив, що до вказаних в п.8 ст.40 КЗпП України випадків вчинення розкрадання майна власника відноситься як розкрадання його в організації з якою працівник перебуває в трудових відносинах, так і розкрадання його в організації, в який він виконує роботу внаслідок даних трудових відносин.

Міра покарання не має значення для вирішення питання про звільнення працівника, наявність самого факту є підставою для розірвання трудового договору.

Підтвердженням цього факту може бути постанова компетентного органу про накладення за це адміністративного стягнення (ст.26 КпАП України, дрібне розкрадання).

Звільнення за цією підставою може мати місце з додержанням загальних правил про порядок накладення дисциплінарних стягнень. При цьому трудовий договір може бути розірваний протягом 1 місяця від дня набрання вироком суду чинності, від дня винесення постанови органом, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення, а не від дня розкрадання майна працівником.

3.Розірвання трудового договору по п.1 ,п.2 ст.41 кЗпП України.

Ст. 41 КЗпП України передбачає додаткові підстави розірвання договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників.

За п.1 ст.41 КЗпП України трудовий договір може бути розірваний у випадку одноразового грубого порушення трудових обов2язків керівником підприємства, установи, організації ( філії, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступником, головним бухгалтером підприємства, установи організаціях, його заступником, а також службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональне звання, службовим особам державної контрольно – ревізійної служби та органів державного контролю за цінами.

Пленум ВС України від 6.11.92р роз’яснив судам, що вирішуючи питання , чи є порушення трудових обов’язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним або могло бути завдано шкоду. При звільненні за цією підставою згоди профспілкового органу не потрібно. Звільнення проводиться за одно порушення.

По п. 2 ст.40 КЗпП України трудовий договір може бути розірваний у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності. Якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

Під терміном “обслуговує грошові або товарні цінності” слід розуміти широке коло операцій по експедиції чи відпусканню цінностей, їх зберіганню , розподілом тощо. В кожному конкретному випадку необхідно ознайомитися з колом його обов’язків. Не можуть бути звільнені за цією підставою бухгалтера, тому що вони не займаються безпосередньо обслуговуванням товаро – матеріальних цінностей, контролери.

Звільнення може мати місце при вчиненні винних дій. При цьому не має значення, в який формі були вчинені незаконні дії: навмисно чи в формі необережного ставлення до своїх обов’язків, чи передбачав працівник або повинен був передбачати негативні наслідки своїх дій. Провина працівника має бути доведена власником або уповноваженим ним органом фактами і об’єктивними обставинами, що свідчать про винні дії працівника, наприклад, систематична нестача довірених йому матеріальних цінностей, халатне ставлення до своїх трудових обов’язків, порушення правил торгівлі та інші.

Втрата довір’я може бути наслідком вчинення й такого проступку, що дає підстави зробити висновок, що подальше залишення такого працівника на роботі може призвести до втрати цих цінностей.

Для звільнення по п.2 ст.41 КЗпП України не обов’язково, щоб працівник своїми протиправними діями завдав шкоду. Достатньо, щоб цими діями створювалася загроза завдання такої шкоди. Таке звільнення не є заходом дисциплінарного стягнення, тому воно може бути здійснено незалежно від притягнення особи до дисциплінарної відповідальності. Система не обов2язкова, достатньо одного порушення.

За цією підставою можуть бути звільнені головні бухгалтера тільки відповідно до п. 23 Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності, тому що він підписує разом з керівником документи, що є підставою для приймання і відання товаро – матеріальних цінностей та коштів, а також розрахункові, кредитні і фінансові зобов’язання.