
- •2. Поняття парадигми
- •4. Типи праворозуміння
- •6. Основні ознаки релігії
- •7.Варіанти співвідношення Божественного начала..Теократична доктрина
- •8. Варіанти..Доктрина чистої теократії
- •Суть моноперсональної версії
- •Розуміння права у філософії Давнього Єгипту
- •14. Мета ідеальної держави Конфуція.
- •15. Уявлення про походження держави у вченнях китайських мислителів давнини.
- •19. Походження і мета держави у Лао-цзи.
- •20. Походження і причини виникнення держави у Мо-цзи.
- •23. Суть договірної теорії походження держави.
- •24. Основні цінності західно-правової традиції, вироблені у Давній Греції.
- •25. Основні політико-правові проблеми, які розглядали школи у Давній Греції.
- •26. Періоди розвитку греції (мислителі, їх ідеї).
- •27. Характеристика основих напрямів еллінізму
- •28. Уявлення про справедливість
- •29. Основні ідеї софістів. Приватне право у софістів
- •30. Суть принципу панування права у вченнях античної греції.
- •31. Основні відмінності в уявленні Платона про закон у працях «Держава» і «Закон»
- •32,Походження держави за Арістотелем.
- •33. Суть цинізму в іппв. Вплив його ідей на розвиток правових вчень.
- •34. Суть свободи у стоїків
- •35. Космополітизм та індивідуалізм у стоїків
- •36. Природне право та його співвідношення з позитивним правом у стоїцизмі
- •37. Вплив стоїцьких ідей на подальший розвиток політико правових вчень
- •38. Суть епікуреїзму .Справедливість і договір в концепції епікура
- •39. Скептицизм
- •40. Ідеальна держава . Рим і антична греція
- •42. Суть ідеї циклічного розвитку держави за Полібієм
- •43. Суть ідеї Полібія про внутрішню рівновагу і стабільність мішаного устрою.
- •44. Суть визнання держави у концепції Ціцерона
- •46. Суть ідеї мішаного устрою Ціцерона.
- •48. Суть уявлення римських юристів про волю народу, яка творить право.
- •49. Християнські вчення про державу. Роль правителя. Суть представництва.
- •50. Становище особи в християнстві
- •51. Мета покарання за християнським вченням
23. Суть договірної теорії походження держави.
Основні цінності західної правовової традиції західній традиції переважають цінності індивідуальної свободи, матеріального добробуту, автономії особи, раціоналізму тощо. Загалом, можна підсумувати, що розвиток політико-правової думки давньої Греції характеризується: пошуком ідеальної моделі держави, здатної забезпечити справедливість і порядок; розглядом політики як єдиної форми цивілізованого буття людини, що припускала нерозчленованість держави, суспільства й окремого індивіда; відсутністю чіткої межі між філософією, етикою і політикою, що визначило моралізаторський, повчальний характер робіт з політичної проблематики; обмеженим раціоналізмом політичної думки, обумовленим помітним впливом релігії.
24. Основні цінності західно-правової традиції, вироблені у Давній Греції.
Основні проблематики в Греції Загалом, можна підсумувати, що розвиток політико-правової думки давньої Греції характеризується: пошуком ідеальної моделі держави, здатної забезпечити справедливість і порядок; розглядом політики як єдиної форми цивілізованого буття людини, що припускала нерозчленованість держави, суспільства й окремого індивіда; відсутністю чіткої межі між філософією, етикою і політикою, що визначило моралізаторський, повчальний характер робіт з політичної проблематики; обмеженим раціоналізмом політичної думки, обумовленим помітним впливом релігії.
25. Основні політико-правові проблеми, які розглядали школи у Давній Греції.
Грецька культура формувалась у взаємовідносинах з іншими культурами Середземномор’я. Зокрема з орієнтальною цивілізацією. Греки узагальнили тогочасні здобутки людства і їх культура стала вже новим кроком в його розвитку.
На відміну від держав Давнього Сходу, де правова і політична ідеологія мала прикладний характер і була у вигляді міфів, повчань, настанов, то у Давній Греції виступає у вигляді теорій і мала ознаки раціональності.
Як і в країнах Давнього Сходу правові і політичні погляди у Давній Греції ще не були самостійною формою суспільної свідомості, але у Греції вони були складовою філософії і тому володіли раціональним способом пояснення права, держави та явищ, з ними пов’язаних.
Філософська свідомість прагне виявити закономірності виникнення і функціонування права і держави, їх форми та описати їх за допомогою системи понять (категорій). До сьогодні політична наука використовує понятійний апарат, закладений ще грецькими філософами (зокрема, визначення права і держави, режимів, політики, влади).
Становлення античної держави викликало увагу до питань ідеальної держави, яка б гармонізувала інтереси, забезпечила загальне благо та справедливість. Тому мають місце концепції, де значної уваги надано формам правління, виділення їх переваг та недоліків, закономірностей їх зміни.
У Греції мислителі акцентують увагу на індивідуальній моралі, оспівують цінності свободи, а не цінності общинної моралі як у країнах Давнього Сходу.
Плюралізм підходів до розуміння права, держави, політики, який не дає змоги виділити єдиний критерій для їх класифікації.
Стоїцизм протягом своєї історії підпадав під різні впливи, зазнавав змін, але був домінуючим напрямом протягом восьми століть. Під впливом філософії стоїків у Спарті була зроблена спроба суспільно-господарської реформи; правителі епохи еллінізму використовували доктрину для обґрунтування своєї божественності; завойовницька політика Римської Республіки прикривалася засадами стоїків; у період імперії римська духовно-розумова еліта самоусунулась від політичного життя, що теж обґрунтовувала цією доктриною; у зміненому вигляді стоїцизм став частиною християнської доктрини.
Загалом, для правової і політичної думки давньої Греції характерна особлива увага до питань державного устрою, кола осіб, які беруть участь у політичній діяльності. Відтак, майже у кожного із грецьких мислителів, шкіл чи напрямків знаходимо відповіді на питання про критерії класифікації та види форм держави, причини їх зміни, про закономірності переходу від однієї форми правління до іншої, про конструкцію ідеальної держави тощо.
Тут ще можна говорити про стоїків, софістів та епікуреїзм, але про це йтиметься в наступних питаннях.