Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЕКОНОМІКА.СЕМІНАР1_оновлене.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
75.08 Кб
Скачать

Зміст економічних законів

Економічна теорія спирається на уза­гальнення досвіду, суспільної практики, що відображають об'єктивні суттєві еко­номічні зв'язки економічного життя; тобто економічні закони. Економічні закони існують об'єктивно, тобто не залежать від волі, свідомості та намірів окремих людей, їхній об'єктивний характер не применшує ролі суб'єктивного фактора у розвитку еко­номіки, не приречує людину на пасивність в економічній діяльності. Глибоке пізнання економічних законів дає змогу вести господар­ство на науковій основі, прискорювати темпи і підвищувати ефек­тивність суспільного виробництва. Будь-який економічний закон насамперед відбиває причинно-наслідковий зв'язок процесів, що постійно повторюється. Отже, в цьому зв'язку один процес є причиною, інший — наслідком. Причинно-наслідковий зв'язок дає якісну характеристику закону, яка є визначальною у розкритті його змісту. В економічному законі перехід від процесу-причини до процесу-наслідку треба розглядати як особливу форму руху, де один еконо­мічний процес породжує інший, а внутрішнім імпульсом є об'єк­тивне економічне протиріччя. У кожному такому .протиріччі є дві сторони (або протилежнос­ті). В об'єктивному протиріччі економічного закону однією його стороною є процес-причина. Вона є прогресивним фактором, а це, як правило,— результат певного економічного розвитку, економічна необхідність поступального розвитку суспільства. Другою стороною протиріччя економічного закону є економічний процес, що висту­пає як фактор, що протидіє процесу-причині. Він виникає як на­слідок розвитку продуктивних сил, кількісних змін у процесі ви­робництва. Важливо зазначити, що саме по собі протиріччя економічного закону автоматично не розв'язується. Воно може бути подолане через суспільні дії людей. Подолання протиріччя за сприятливих умов завершує перехід до процесу-наслідку, який виявляється у різних формах. Отже, форми вияву закону — це результат дії причинно-наслідкового зв'язку економічного закону. Це те, що можна спостерігати на поверхні розвитку економічних явищ. Форми вияву економічного закону впливають на економічні про­цеси, на розвиток економіки. І цей вплив неминуче призводить до різних соціально-економічних наслідків, що залежать від умов дії закону. Оптимальні умови функціонування зумовлюють раціональні форми вияву економічного закону. Проте економічний закон може реалізуватися в умовах, що відхиляються від нормальних. Тоді виникають форми вияву закону, що призводять до негативних соціально-економічних наслідків. Зміст економічного закону містить його кількісне вираження, або, іншими словами, математичну модель закону. Економічні зако­ни математично виявляються у різних формах функціональної за­лежності. Визначення кількісного вираження економічного закону має дуже важливе значення. Воно дає можливість наочно побачити, як розвиваються економічні процеси, своєчасно виявити недоліки і прийняти відповідні заходи щодо усунення їх.

Пізнання економічних законів

Процес пізнання економічних законів — це відкриття певного економічного закону, виявлення механізму його дії. Існує два види пізнання економічних законів: через виявлення нових за­конів і через поглиблення розкриття змісту, механізму дії та взає­модії законів.

Науковий шлях пізнання економічних законів включає кілька ступенів.

На першому ступені пізнання економічні закони слід розгляда­ти як закони об'єктивно існуючого реального життя суспільства, виробничих відносин. На цьому ступені пізнання з багатьох тисяч економічних зв'язків виявляють істотні, що мають стійкий ха­рактер.

Другий ступінь пізнання економічних законів спирається на перший і реалізується у процесі наукової діяльності людей. На цьому ступені пізнання відбувається теоретичне відображення ре­ально існуючих об'єктивних законів. Це відображення може бути більш або менш повним і дістає вираження в законах науки (зако­нах політичної економії). Отже, економічний закон, що діє в систе­мі виробничих відносин, треба відрізняти від закону науки. Остан­ній є економічною категорією (більш складною порівняно з звичайними категоріями). Ця відмінність нагадує відмінність між лю­диною та відображенням її у дзеркалі. Як це відображення зале­жить від якості дзеркала, так і закон науки залежить від якості наукових досліджень.

Третій ступінь пізнання економічних законів полягає в апроба­ції законів науки в дії, виявленні того, що себе виправдало і дало позитивні результати, і того, що не витримало перевірки часом. Через вивчення практики господарювання роблять певні висновки і узагальнення, потім вносять доповнення і зміни в наукові визна­чення і опис економічних законів. Поряд з цим удосконалюється і механізм використання їх.