Процес пізнання предмета економічної теорії передбачає розгляд різних законів і категорій.

Економічний закон виявляє загальні, об'єктивні, необхідні, сталі причинно-наслідкові зв'язки між економічними категоріями, явищами та процесами. Як і закони природи, економічні закони мають об'єктивний характер. Але вони виникають, розвиваються і діють лише у процесі економічної діяльності людей, тобто мають історичний характер.

Розрізняють економічні закони найзагальніші, загальні та специфічні, які діють разом і створюють цілісну систему економічних законів. Найзагальніші економічні закони діють у всіх економічних системах (закон економії часу, підвищення потреб); загальні закони — лише у кількох економічних системах (закони товарного виробництва). Специфічні закони є характерними для певної економічної системи та окремої її сфери (закони додаткової вартості, монопольного прибутку).

Поняття, які відображають в узагальненому вигляді умови або сторони економічного життя суспільства, називають економічними категоріями (товар, гроші, вартість, прибуток, заробітна плата, витрати). Економічні категорії більш мінливі, ніж економічні закони, тобто з розвитком виробничих відносин, продуктивних сил відбувається процес трансформації кожної категорії та всього категоріального апарату економічної теорії.

3. Економічні категорії і економічні закони.

Сутність економічної теорії

Кожна наука спирається на свої специ­фічні поняття. Економічна теорія вико­ристовує поняття, в яких відображаються економічні ознаки пред­метів, явищ, процесів, що дають можливість відрізняти їх одне від одного. Серед понять центральне місце належить економічним категоріям. Отже, будь-яка економічна категорія є поняттям, але не завжди будь-яке поняття стає економічною категорією. Економічні категорії відбивають виробничі (економічні) відно­сини. Проте в практиці господарювання існують поняття, пов'язані з економічною політикою, з надбудовними явищами. Вони також використовуються в економічній науці, але не є економічними категоріями за своєю сутністю. Для з'ясування сутності економічної категорії слід враховува­ти такі вимоги:

• економічні категорії мають відображати не природні властивості речей і предметів, а суспільні виробничі відносини як головний предмет економічної теорії;

• категорії економічної теорії мають об'єктивний характер, через те що вони відбивають об'єктивну дійсність, відносини, що іс­нують поза нашою свідомістю;

значна частина категорій економічної теорії має історичний характер. Це означає, що вони відповідають певним історич­ним умовам і відображають різні ступені економічного життя люд­ства. Економічна категорія як теоретична абстракція повинна мати певну структуру наукового опису: головна функція виробничих (економічних) відносин, які відокремлюються в певну якісно ви­значену категорію; основні специфічні ознаки категорії; форма і зміст категорії; місце категорії в системі суспільного відтворення.

Види економічних категорій

Економічні категорії неоднорідні за своїм значенням, часом: дії та роллю у системі відтворення. У зв'язку з цим об'єктивно існує можливість класифікації категорій за видами. Для цього слід визначити критерії групування. Передусім треба розрізняти економічні категорії, властиві всім суспільно-економічним типам господарювання — загально-еконо­мічні категорії, й такі, що існують лише в межах цього типу гос­подарства (специфічні економічні категорії). Як правило, специ­фічні категорії — це форми існування виробничих відносин, поро­джених відповідною формою власності на засоби виробництва. На­приклад, господарювання, що грунтується на приватній власності, зумовлює одні категорії, а на колективній—зовсім інші. За аналогією з економічними законами слід розрізняти й особ­ливі категорії, що існують у системі товарно-грошових відносин — товар, гроші, вартість тощо.

Класифікацію економічних категорій можна здійснити залеж­но від їхнього значення. Наприклад, категорії відносин власності зумовлюють головну визначеність, внутрішню сутність історично конкретного типу виробництва, його соціальний зміст і мають про­відне значення в системі економічних відносин.

Розглядаючи виробничі відносини у просторі, тобто у процесі руху продукту за фазами відтворення, виходимо на новий вид кла­сифікації економічних категорій: їх уже можна поділити на економічні категорії власне виробництва, розподілу, обміну і споживан­ня. Вирішальне значення у цьому групуванні категорій належить категоріям власне виробництва, які є визначальними для тих, які відображають зміст відносин інших фаз відтворення.