Кооперування
Кооперування являє собою виробничі зв’язки між підприємствами, які беруть участь у виробництві певної продукції. Кооперовані підприємства поділяють на головні і підприємства-суміжники. Кооперування – це тісна взаємодія головного підприємства, де закінчується процес випуску готової продукції, та суміжних підприємств, які забезпечують його необхідними напівфабрикатами. Головне підприємство може мати сотні підприємств-суміжників (наприклад, КРАЗ отримував продукцію від 135 підприємств для збирання автомобілів). Економічно ефективним є взаємна близькість підприємств, які кооперуються, що скорочує транспортні та ін. види витрат.
Оскільки кооперування тісно пов'язане із спеціалізацією виробництва, то форми його такі ж (предметне, подетальне, технологічне).
Кооперування буває внутрішньогалузевим та міжгалузевим, внутрішньорайонним та міжрайонним, внутрішньодержавним та міждержавним (один із видів зовнішньоекономічних зв’язків країни).
Кооперування потребує широкої стандартизації технологічних процесів та окремих видів продукції (деталей, вузлів, приладів, інструментів тощо). Стандартизація виробництва забезпечує взаємозамінність деталей та можливість механізованої зборки машин.
В Україні на час отримання незалежності лише 1/3 виробництв були завершені. Порушення зв'язків кооперування – одна з причин різкого падіння рівня виробництва в Україні у 1990-х рр. В сучасних умовах на ринковій основі заново налагоджується система кооперування в межах України та її районів, а також з закордонними партнерами.
Комбінування виробництва
Комбінування – форма організації суспільного виробництва, яка полягає у технологічному і адміністративному поєднанні на одному підприємстві (комбінаті) кількох виробництв різних галузей в умовах безперервності і постійності технологічних зв'язків і процесів. Кінцевий продукт одного виробництва (цеху) є сировиною для іншого, і так до виготовлення основної продукції. Комбінування призводить до формування різних промислових поєднань на базі використання одних і тих самих джерел сировини, палива, енергії, відходів виробництва.
Форми комбінування:
- на основі послідовної обробки сировини (наприклад, у чорній металургії: чавун - сталь - прокат);
- на основі комплексної переробки сировини (з нафти отримують бензин, газ, солярку, мастила);
- на основі використання відходів основного виробництва (наприклад, отримання сірчаної кислоти як продукту використання відходів чорної металургії і виробництва коксу).
Рівень комбінування виробництва відрізняється за галузями промисловості. Найбільш високий рівень комбінування в текстильній, хімічній та лісохімічній промисловості, металургії.
Галузі господарства також відрізняються за переважанням певного виду комбінування. Для кольорової металургії характерне комплексне використання сировини (збагачення сировини – рафінування – використання відходів), для чорної металургії – послідовна обробка сировини, для хімічної промисловості – утилізація відходів.