2.1. Міжнародні відносини як суспільно-політичний феномен

Міжнародні відносини - це особлива сфера суспільних відносин, що охоплює всю сукупність публічних і приватних відносин, які передбачають перетинання людьми, товарами, капіталами або ідеями державних кордонів. Як форма соц взаємодії вони розвиваються в результаті взаємо переплетіння інтересів людей. MB в цілому мають об'єктивний хар-р, однак у них відображаються різні суб'єктивні фактори, особливо суб'єктивні оцінки цілей учасників відносин. В основі MB лежить взаємодія суверенних держав на міжнародній арені. Цим зумовлена наявність у MB поняття „кордону" як лінії, що відділяє „нас" від „них". Кордон наочно визначає певні обмеження сфери MB як об'єкта Теорії MB. Ці обмеження спричинені відмінностями між внутр та зовн процесами, що дедалі більше стираються під впливом процесів глобалізації, зокрема посилення транспарентності та взаємозалежності суспільств.

Оскільки держави за своєю природою є пол. спільнотами, то MB - це переважно політичні відносини, і навіть взаємодія неполіт суб'єктів, які переслідують приватні, і на перший погляд, неполіт цілі, набуває через це політ забарвлення, оцінюється через призму політ настанов та інтересів. Проте MB не можна звести до відносин між державами, що стало особливо зрозумілим в останні десятиліття, коли спостерігається підрив традиційної монополії держав на міжн, світову політику, подолання кордонів національних держав, порушення їх територіального суверенітету внаслідок взаємозалежних процесів глобалізації, активізації транснаціональних сил. Поряд із державами у MB беруть участь інші міжн актори - ТНК, міжнародні та національні організації, політ партії, релігійні рухи, громадські об'єднання, регіональні адміністрації, органи місцевого самоврядування, сепаратистські сили, світові клани. Поступово виникають світові транснаціональні відносини між „акторами поза суверенітетом", що зменшує ефективність компетенції урядів, робить держави уразливішими. Тому зростає роль особистості на всіх рівнях MB. Наслідком змін у MB стало створення міжнародного континууму, символічним продовженням якого є турист і терорист. MB розрізняють за такими ознаками:

- сферами суспільного життя (політ, екон, військ-стратегічні, соціо-культурні, ідеологічні)

- хар-ром взаємодіючих об'єктів (міждерж і транс-нац відн, які підтримуються між міжн акторами й існують незалежно від MB)

- складом взаємодіючих суб'єктів (дво- та багаторонніми)

- просторовим масштабом або рівнем (універсальні (глобальні), континентальні, регіональні, локальні)

- природою взаємодій (відносини панування та підкорення, співробітництва та взаємодопомоги, перехідні відносини)

MB хар-ся відсутністю центрального ядра влади та правління, поліцентризмом, істотною роллю стихійних процесів. Тому вони з одного боку можуть бути визначені, як відносини між внутрішньо організованими соціально-територіальними системами у зовнішніх, щодо них слабко оформлених і владно-організаційному відношенні, середовищі. З іншого боку MB можна також розглядати як сукупність міжнародних політик, суб'єктів у конкретний історичний період.

В MB є тенденція до встановлення співпраці і співробітництва на умовах, які повинні задовольнити усі сторони цих відносин.