Тема 20 аналіз матеріальних витрат, витрат на оплату праці план

1.Аналіз матеріальних витрат

2.Аналіз витрат на оплату праці

1. Аналіз матеріальних витрат.

Виробництво та реалізація продукції потребують матеріальних трудових, та грошових витратах. Ці витрати складають собівартість

продукції.

При аналізі матеріальних витрат потрібно враховувати, до якої галузі належить підприємство, що досліджується. Це зумовлює різний вміст матеріалів і сировини у собівартості і продукції, тобто матеріаломісткість продукції. Взагалі в обробних галузях виробництва частка цих витрат дуже велика. Особливо це стосується легкої й харчової промисловості.

Після цього слід також встановити, які технологічні процеси використовуються і наскільки вони досконалі та сучасні, тобто безвідходні. Сьогодні слід звертати особливу увагу на витрати палива та електроенергії у зв'язку з їх дефіцитністю і великою вартістю. У деяких галузях промисловості і аналіз використання енергетичних ресурсів має пріоритетний характер (енергомісткості виробництва).

Матеріальні витрати наведені в статті «Матеріальні витрати» у формі №5-С, яка включає: сировину та матеріали; зворотні відхо­ди; покупні вироби; напівфабрикати; послуги інших підприємств та організацій виробничого напрямку; паливо та енергію на техно­логічні цілі.

Матеріальні витрати за одноелементними статтями оцінюють шля­хом співставлення фактичних витрат з плановими та плановими, пе­рерахованими на фактичний обсяг виробленої продукції.

Аналіз матеріальних витрат полягає в порівнянні фактичного обсягу їх з плановим чи базовим і в обчисленні дії окремих факторів на виявлені відхилення. Специфіка цих факторів і конкретна методика їх дослідження залежать від особливостей технології, а також від видів сировини, матеріалів і енергоносіїв, які використовуються.

Проте завжди слід виявляти вплив двох таких факторів:

1. Зміни питомих витрат сировини й матеріалів на одиницю продукції — фактор "норм".

2. Зміни собівартості заготівлі одиниці сировини та матеріалів — фактор "цін",

Останній фактор складається з таких трьох під факторів:

а) зміни купівельних цін з урахуванням усіх доплат і знижок;

б) транспортних витрат, до яких належать і вантажно-роз­вантажувальні витрати;

в) заготівельних витрат.

Зміна питомих витрат сировини й матеріалів може також відбуватися під впливом причин:

а) пов'язаних із виконанням плану технічного розвитку в заходах, спрямованих на зниження норм витрачання;

б) зумовлених різними іншими відхиленнями від поточних норм витрат.

На зміну величини матеріальних витрат впливає обсяг виробни­цтва, асортимент продукції, рівень витрат на одиницю кожного виду продукції.

Вплив обсягу виробництва на зміну матеріальних витрат в со­бівартості продукції визначають множенням суми планових матері­альних витрат на процент виконання плану випуску продукції; різниці між фактичною і плановою структурою на фактичний випуск про­дукції; різниці між фактичними і плановими витратами на фактич­ний випуск продукції.

Рівень матеріальних витрат у собівартості одиниці продукції за­лежить від; зміни норм витрат і цін придбання одиниці кожного виду матеріальних ресурсів. Де зміни норм витрат вираховують мно­женням різниці між фактичними і плановими витратами кожного виду матеріальних ресурсів на планову ціну одиниці цих ресурсів, а вплив зміни цін — добутком різниці між фактичною і плановою ціною одиниці матеріальних ресурсів кожного виду на фактичну їх витрату. В резерв записуються перевитрати за кількістю і ціною (зі знаком «плюс»).

Причини відхилення від норм витрат матеріальних ресурсів ви­являють за зведеннями чи машинограмами відхилень від норм, по­відомленнями про зміну норм, про брак розкрійних листів та за іншою інформацією.

При аналізі слід пам'ятати, що економію оцінюють позитивно, якщо вона досягнута не за рахунок цінових факторів, застосування застарілих норм, завищених планових витрат.

Понадпланові зворотні відходи свідчать про погіршення вико­ристання матеріальних ресурсів і викликають додаткові невиробничі втрати, скорочення яких слугує резервом зниження собівартості. Невиробничі витрати матеріальних ресурсів у відходах визначають різницею у вартості зворотніх відходів за початковою ціною сирови­ни і ціною можливого її використання.

Перевитрата покупних виробів та напівфабрикатів, що виникає внаслідок позапланової заміни деталей і вузлів власного виробни­цтва купленими, цілком виправдана, свідчить про розширення коо­перативних зв'язків. Перевитрата через нераціональне використання куплених виробів та зростання транспортно-заготівельних витрат розцінюється негативно.

Ціна матеріальних ресурсів складається із прейскурантної (договірної) оптової ціни, тарифів на перевезення вантажів і заготівельно-складських витрат. Оптові ціни і тарифи є зовнішнім фактором і мало залежать від підприємства.

Безпосередньо від підприємства залежать транспортно-заготівельні витрати, по яким складають кошторис і ведуть окремий облік (за видами, групами і балансовими рахунками матеріальних ресурсів). Виконання кошторису аналізують шляхом порівняння фактичних транспортно-заготівельних, витрат з плановими, перерахованими на фактичний обсяг виробництва за змінними статтями витрат; визна­чають абсолютну та відносну економію чи перевитрату.

Інформацію щодо транспортно-заготівельних витрат черпають із первинних документів, та зведень відхилень, складених на підставі первинних документів.

Аналіз витрат підприємства закінчують підрахуванням резервів зниження собівартості продукції і відпрацюванням заходів для їх використання.

Для використання виявлених резервів необхідно поліпшити матеріально-технічне забезпечення, удосконалити систему кооперованих поставок, технологію, конструкторську документацію, використання транспортних засобів, механізацію вантажно-розвантажувальних робіт, тощо.

Приклад розрахунку впливу факторів «цін» і «норм»:

Табл. 1 Матеріальні витрати на виріб «А» (20 000 шт)

Матеріали	За планом			Фактично			Відхилення (+/-)
	Норма витрат,кг	Ціна, грн	Сума, грн	Норма витрат,кг	Ціна, грн	Сума, грн
1. Литво	2	1,5	3,0	1,8	2,0	3,6	+0,6
2. Прокат чорних металів	10	2,5	25,0	11	2	22	-3,0
3. Латунь листова	0,5	3	1,5	0,6	4	2,4	+0,9
4. Інші матеріали	-	-	15	-	-	14	-1
РАЗОМ	-	-	44,5	-	-	42	-2,5

1. Етап деталізації відхилення

При загальній економії матеріалів 2,5 грн на один виріб перевитрати з 2 видів матеріалів склали 1,5 грн. (0,6+0,9). Це і буде резерв зниження матеріальних затрат у розрахунку на 1 виріб.

2. Етап деталізації відхилення

Литво

Фактор «норм»: (1,8-2)*1,5= -0,3 грн

Фактор «цін»: (2-1,5)*1,8= +0,9 грн

Разом +0,6 грн

Прокат чорних металів

Фактор «норм»: (11-10)*2,5= +2,5 грн

Фактор «цін»: (2-2,5)*11= -5,5 грн

Разом - 3,0 грн

Латунь листова

Фактор «норм»: (0,6-0,5)*3= +0,3 грн

Фактор «цін»: (4-3)*0,6= +0,6 грн

Разом +0,9 грн

Резерв економії становить 4,3 (0,9+2,5+0,3+0,6), тоді як на першому етапі деталізації показників ці резерви були лише 1,5 грн. для визначення загальних сум впливу факторів і резервів слід помножити одержані результати на обсяг випуску виробу «А» (20 000 шт)