Катаклізми.
Термін "катаклізм" (від грец. катаклизмос - повінь, потоп, загибель) стосовно рослинного покриву означає раптовий переворот, руйнівні переміни, катастрофа. В геоботанічній літературі найбільш уживаним є саме цей термін. Катастрофічні зміни настають під впливом різкої зміни зовнішніх факторів, внаслідок чого фітоценоз зазнає повного або часткового руйнування, тобто відбуваються певні зміни в його видовому складі, структурі, пов'язані зі зміною едифікатора, втрачається здатність до відновлення тощо. Причини цих змін можуть бути природні й антропогенні; до перших належать зсуви, обвали, повені, провалля, лавини, розмиви, землетруси, виверження вулканів тощо, до других - рубки лісу, меліорація, зрошення, спорудження греблі, підтоплення, розорювання цілини, викорчовування чагарників, випасання тварин тощо.
Відмінною рисою катастрофічних змін є їхня раптовість, катастрофічність. Часто вони протікають протягом короткого часу, але не мають велику руйнівну силу. Так, на місці вирубки лісу за два-три роки з'являється молодий фітоценоз з домінуванням хамерію вузьколистого, куничника наземного або різнотрав'я; степовий фітоценоз змінюється угрупованням, утвореним із живих зачатків діаспор, що залишилися в розораному грунті.
Катастрофічні зміни бувають еволюційні й екологічні. Перші з них спричинені відносно раптовими в геологічному розумінні змінами і виявляються у зникненні великої кількості рослин та їхніх фітоценозів. Палеоботаніки за знахідками викопних решток рослин у пластах земної кори навіть визначають строки цих змін, що характеризували появу інших груп рослин на місці зниклих
Вважають, що перші наземні рослини - ринієфіти — з'явилися в масовій кількості 410-420 млн. років тому, більш, високоорганізовані види рослин - плауноподібні, хвощеподібні й папоротеподібні запанували 330-340 млн. років тому, голонасінні досягли розквіту 195 млн. р., а квіткові - 25 млн. років тому, тобто еволюція цих груп рослин обумовлена катастрофічними орографічними і кліматичними змінами, які сталися на земній кулі в різні геологічні епохи. Так у процесі флоро- та ценогенезу на місці зниклої рослинності утворилася нова.
Екологічна катастрофа з особливою силою виявляється в сучасний період, і відбувається вона під впливом природних та антропогенних факторів. За походженням та причинами виникнення можна виділити п'ять категорій катаклізмів.
1. Природні, спричинені змінами природних факторів; за їхнім походженням П.Д. Ярошенко розрізняє кліматогенні, едафогенні та біогенні. Це зокрема тривала посуха, яка призводить до масового всихання і відмирання мезофільної та гідрофільної рослинності. Так, на території південної та західної частини Африки, що примикає до пустелі Сахари, в результаті жорстокої посухи в 70-80-ті роки значно розширилася площа пустелі Сахари за рахунок саван.
2. Антропогенні, спричинені техногенними аваріями. Прикладом такої аварії може служити аварія на Чорнобильській АЕС, внаслідок якої на значній території відбулося забруднення радіонуклідами повітря, води, ґрунту, що унеможливило господарювання на ній і привело до істотних змін рослинності. При аварії нафтоналивних танкерів нафтою, що витікає з них, забруднюються водойми і відбувається масова загибель водоростей водної рослинності й водоплавних тварин.
Геологічні короткочасні та хронічні зміни, які охоплюють всю планету, наприклад космогонічні глобальні зміни (підсихання клімату, виникнення озонових дірок в атмосфері тощо).
Катастрофи екологічні пов'язані з ядерними катастрофами (наприклад, глобальна ядерна катастрофа). Зміни, спричинені ними необоротні або дуже важко усуваються.
Регіональні екологічні катастрофи (наприклад, висихання Аральського моря, Мічманського озера, виверження вулкану, землетрус тощо) призводять до істотних змін не тільки рослинності, але фауни, викликають порушення екологічної рівноваги в біосфері, а отже, й до погіршення умов життєдіяльності людини на Землі.