2. Аспективність фітоценозу.

Аспект - це зовнішній вигляд фітоценозу у певний період розвитку. Він зумовлений зовнішнім виглядом рослин у тій чи ін­шій фенологічній фазі, а тому й змінюється за с езонами, виявляючи певну ритміку цих змін, зумовлену фенологічною ритмікою видів, які утворюють даний фітоценоз. Отже, аспект чітко виявляється як у просторі, так і в часі. Оскільки види не рівномірно розподіляються на території й кращі там, де знаходять оптимальні умови для їх росту і розвитку, то й відповідний аспект вони створюватимуть саме в тому місцезростанні. Наприклад, незабудка болотна, приурочена до зволожених знижень рельєфу, в певних просторово відокремлених місцях буде створювати під час цвітіння голубий аспект фітоценозу, а на менш зволожених ділянках, заселених коронарією зозулячою ,під час її цвітіння рослинне угруповання матиме рожевий аспект.

У часі кожний з видів фітоценозу за оптимальних умов місцезростання повторюватиме проходження фенологічних фаз (вегета­ція, бутонізація, плодоношення тощо) з року в рік, характеризуючи специфіку розвитку фітоценозу.

Таким чином, аспект має чітко виражену динаміку, що збігається з фенологічними фазами в цілому.

Динаміка аспекту пов'язана з рядом факторів.

По-перше, її визначає флористичне багатство рослинного угруповання: ритміка аспекта залежить від ритміки різних видів, і чим багатший видовий склад фітоценозу, тим тривалішим та різноманітнішим буде і його аспект.

По-друге, динаміка аспекту пов'язана з динамікою фенофаз ярусів фітоценозу: якщо в кожному ярусі аспект визначається тільки одним видом.то, зрозуміло, в п'ятиярусному фітоценозі він буде більш динамічний, ніжу двох'ярусному.

По-третє, динаміка аспекту визначається роз­поділом видів по території фітоценозу; по-четверте, відміни в умовах місцезростання також відбиваються на динаміці рослин­ного угрупованням отже,й на динаміці його аспекту.

Динаміка аспекту рослинності певною мірою залежить від фази вегетації рослин: один вигляд має, наприклад, яблуневий сад ранньою весною, коли його аспект визначають стовбури та без­листі гілки, інший - в той час, коли дерева покриті листям, або в період повного цвітіння чи плодоношення. Навіть у листопокритому стані відтінки забарвлення листків надають саду певного зов­нішнього вигляду залежно від сезону (навесні, влітку, восени).

Динаміка аспекту властива всім типам рослинності, але найчіт­кіше вона виявляється на луках і в степу.

Зміни аспекту(на прикладі степу):

1. Початок квітня. Аспект бурий від торішніх відмерлих рос­лин.

2. Середина квітня. На бурому фоні торішніх трав з'являють­ся бузкові квітки сон-трави широколистої, світло-жовті – осоки низької.

3. Друга половина квітня. Аспект створюють золотаво-жовті квітки горицвіту весняного і ніжно-голубі - гіацинтика блідого . Зелений килим трав ще ма­лопомітний.

4. Перша половина травня. На зеленому фоні численних трав, що з'явилися на поверхні землі, блідо-жовтий аспект створюють квітки первоцвіту лікарського.

5. Друга половина травня. Аспект створюють білі квітки ане­мони лісової, чини різнобарвної та лілові квітки півників угорських.

6. Кінець травня. Степ рясно покритий густою травою. На зе­леному фоні степу купинами розкидані блакитні квітки незабудки лісової та жовті плями жовтозілля лучного.

7. Перша половина червня. Ліловий аспект степу створюють квітки шавлії лучної та ясно-жовті квітки козельців східних.

8. Друга половина червня. Аспект переважно білий від квіток конюшини гірської, королиці звичайної, гадючника шестипелюсткового.

9. Початок липня. Рожево-жовтий аспект степу створюють ро­жеві квітки еспарцету піщаного і жовті - під­маренника справжнього.

10. Середина липня. Барвистість степу блякне. На загальному буруватому фоні з'являються сині суцвіття дельфініума клиновидного.

11. Кінець липня. Аспект ще більше блякне і буріє. Тільки де-не-де виділяються темно-червоні квітки черемиці чорної.

12. Від серпня і до снігопаду. Наземні органи трав засихають і буріють. У цей час аспект степу одноманітний - бурий.

В інших типах рослинності виділяють різну кількість стадій зміни аспекту: у дібровах А.Г. Воронов (1973) розрізняє п'ять ста­дій зміни аспекту, а О.П. Шенніков (1928) для лучних фітоценозів - вісім змін і т. д.

Аспекти бувають сталі і несталі.

Сталими або постійними на­зивають аспекти, які повторюються у фітоценозах щороку. Зрозу­міло,що такі аспекти властиві для багаторічних фітоценозів – лісових, степових, болотних, лучних тощо.

Несталі або нестійкі аспек­ти - це аспекти, які в окремі роки не повторюються внаслідок випадання із фітоценозу деяких видів. Прикладом можуть служити степові фітоценози, з яких у посушливі роки випадають групи од­норічних трав, або болотні фітоценози зі складу яких через періо­дичне підсихання випадають сфагнові мохи або пухівка піхвова.

Види, які створюють загальний аспект фітоценозу протягом веге­таційного періоду, називають аспектними видами.

За своєю природою аспекти бувають фенологічні і хронологічні.

Фенологічна зміна аспекту зумовлена проходженням феноло­гічних фаз розвитку домінантними видами чи групами їх. Така зміна аспекту фітоценозів повторюється з року в рік.

Хронологічна зміна аспекту спостерігається лише в окремі роки, її може спричинити періодичність плодоношення, зміна погоних умов, розлив річок, поява у фітоценозі нових груп рослин.