Стаття 17. Гірничий відвід

Гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробкиродовищ корисних копалин та цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється.

Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, будівництва і експлуатації підземних споруд та інших цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, надаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Гірничі відводи для розробкиродовищ корисних копалин місцевого значеннянадаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами і підлягають реєстрації в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

При наданні гірничих відводів вирішуються питання щодо правильності поділу родовищ корисних копалин на окремі гірничі відводи з метою запобігання залишенню поза гірничими відводами менш цінних ділянок родовищ та не придатних для самостійної розробки, дотримання вимог безпеки під час проведення гірничих іпідривних робіт при розробці родовищ корисних копалин та при використанні надрдля інших цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, відвернення небезпеки для людей, майна та навколишнього природного середовища.

Порядок надання гірничих відводів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Надання гірничих відводів інвесторам, з якими укладено угоду про розподіл продукції, здійснюється на підставі укладеної угоди про розподіл продукції шляхом оформлення відповідного акта, форма і зміст якого визначаються законодавством України.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із  законами України від 23.09.2010 р. N 2562-VI,  від 16.06.2011 р. N 3530-VI,  від 16.10.2012 р. N 5456-VI)

10.6. Державне сільськогосподарське підприємство “Прогрес” у рахунок державного плану закупівель здало до м’ясокомбінату 50 голів великої рогатої худоби та 30 свиней.

М’ясокомбінат відмовився прийняти худобу, мотивуючи свої дії відсутністю ветеринарних документів, які б засвідчували стан здоров’я тварин.

Підприємство, вважаючи відмову безпідставною, звернулося до суду з позовом про стягнення з м’ясокомбінату вартості перевезення тварин і сплати неустойки, посилаючись на норму Закону України “Про безпечність та якість харчової продукції”, згідно з яким м’ясні продукти можуть продаватися на агропродовольчих ринках за умови їх перевірки на придатність для споживання перед їх продажем, тобто після забою.

Які вимоги ставляться до виробництва харчових продуктів? Які документи засвідчують їх придатність до споживання людиною?

N 2289-VI, 01.06.2010, Закон, Верховна Рада України  Про здійснення державних закупівель ст.1

3) державна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти у порядку, встановленому цим Законом;