Знічев'я, а не від нічого робити

В одній із газет читаємо: «Нісенітниці в голову лізуть від нічого робити». Замість цього перелицьованого російського вислову краще було б ужити українське знічев'я, як робили й роблять майстри українського слова: «— Знічев'я спо­чиваєш? — Прийшовши під вікно, Бровко озвавсь» (Л. Глібов); «Матюха знічев'я грався наганом» (А. Головко).

Квартира з усіма вигодами (не зручностями)

Невмотивовані кальки з російської мови особливо неприємно вражають у словосполученнях фразеологічного й нефразеологічного типу. Тут слова начебто й українські, а поєднані всупереч семантико-фразеологічним нормам нашої мови. У засобах масової інформації досить часто використовують вислів «квартира з усіма «зручностями». Російське слово удобство перекладається в нас зручність (сприятливість, приємність у користуванні) та вигода (комфортність; обладнання, що створює певні зручності для побуту людини). Напр.: «Голубенко перейшов на другий борт і сів, приємно відчувши велику зручність білих пароплавових крісел» (Словник української мови. Т. 3. С. 718); «Є думка розпочати будівництво нового села. І спершу хоч одну вулицю опорядити з будинками на кілька поверхів, з вигодами» (Словник української мови. Т. 1. С. 375). Тож нормативний вислів української літературної мови — квартира з усіма вигодами.

Мати рацію, а не бути правим

В Україні є чимало людей, які через життєві обставини не могли ознайомитися з тонкощами рідної мови. За бажання цю прогалину зможуть заповнити всі. Але нерідко буває так, що носій мови задовольняється тим лексичним запасом, на який спромігся, а решту слів оголошує незрозумілими, штучними, а то й непотрібними, вартими глузування. Під обстріл таких «цілувальників» час від часу потрапляє вислів мати рацію. «Хай з раціями ходять полісмени, а коли людина права, то так і треба казати», — заявляють «дотепники».

Слово рація (у полісмена) — це запозичення з росій­ської мови радянського часу, скорочений варіант слова радіостанція. А рація в розумінні «підстава, обґрунтування, причина, слушність, вітальна промова» походить від лат. ratio і свідчить про широку обізнаність українського суспільства з класичними мовами вже в далекому минуло­му. У радянську добу особливо не полюбляли тих запо­зичень, які були в українській мові і яких не було в російській. Лексична картотека Інституту української мови містить чимало ілюстрацій до цього словосполучення з творів митців українського слова. Напр.: «Ви шукаєте рації, аргументації й т. ін. на кожнісінький свій вчинок» (А. Кримський); «Дядько уважав, що Вам нема жадної рації давати гроші ворожим до Вас людям» (Леся Українка); «Тікати не було рації. Хутір був оточений» (З. Тулуб); «Посли к Латину приступились, Три рази низько покло­нились, А старший рацію сказав» (І. Котляревський). Коли йдеться про визнання слушності чиїхось міркувань або дій, українська мова використовує фразеологічний зворот мати рацію: «Ех ви, ясновельможні дикуни! Боїтеся Кармелюка — і маєте рацію!» (С. Васильченко). Цей зворот наявний у творах багатьох класиків української літератури минулого й сучасного. Його синонім — ваша (твоя) прав­да: «А чванитесь, що ми Польщу Колись завалили! Правда ваша: Польща впала Та й вас роздавила!» (Т. Шевченко).

Натомість прихильники зближення мов обстоювали та обстоюють калькований російський вислів ви праві, хоч основними значеннями слова правий у нашій мові є «спра­ведливий, праведний, безгрішний, невинний», а не «слушний». Ще менше пасують до згаданого фразеологізму омонім правий (протилежне поняття до лівий) та омограф правий «рівний, прямий»: «Рубайся, дерево, криве і праве» (Номис).

Отже, повноцінними українськими відповідниками російського вислову Вы (ты) правы (прав) є Ви (ти) маєте (маєш) рацію; Ваша (твоя) правда. Варіантові Ви (ти) праві (правий) віддають перевагу ті, які дякують Вас (замість вам), заключають (замість укладають) угоди, голосують за змішану (замість мішану) виборчу систему, вимовляють свої прізвища Алексєєнко, Кравець, Логвін, Пєхота, Кутовой (замість нормальних Олексієнко, Кравець, Логвин, Піхота, Кутовий).