4.4. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

Якщо в магістерській роботі вжита специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік повинен бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.

Перелік треба друкувати двома колонками (не обмежуючи їх рамками таблиці), в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа – їх детальну розшифровку.

Приклад:

ВЛС – внутрішньовиробнича логістична система

ВТО − Всесвітня туристська організація

див. − дивись

ін. – інше

ЛС – логістична система

МТБ – матеріально-технічна база

р., рр. − рік, роки

рис. − рисунок

ст. – стаття

США − Сполучені Штати Америки

табл. − таблиця

т.д. – так далі

ТМР – товарно-матеріальний ресурс

т.п. − тому подібне

т.ч. – тому числі

% − відсоток

4.5. Зміст

Зміст подають на початку пояснювальної записки. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, загальних висновків, переліку посилань та додатків.

Зразок змісту наведено у додатку Д.

4.6. Вступ

Вступ розташовують на окремій сторінці.

Вступ являє собою найбільш відповідальну частину роботи, оскільки містить в зжатій формі всі фундаментальні положення, обґрунтуванню яких присвячена магістерська робота.

Писати вступ методологічно краще не на початку, а по закінченню дослідження, коли основна частина роботи вже повністю готова. Інакше навряд чи вдасться уникнути неточностей і повторної роботи.

Вступ починається з невеликої преамбули, де згадується суть і стан досліджуваної проблеми, її значущість в сучасних умовах, вказується на необхідність наукового дослідження. Далі вступ складається в наступному порядку:

1. Актуальність теми.

2. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, які автори вже розглядали цю проблему.

3. Мета та задачі дослідження.

4. Об’єкт та предмет дослідження.

5. Методи дослідження.

6. Наукова новизна отриманих результатів.

7. Практична значимість отриманих результатів.

8. Апробація результатів магістерської роботи.

9. Публікації за темою магістерської роботи.

10. Структура магістерської роботи.

Розглянемо всі пункти по порядку.

1. Актуальність дослідження містить положення і доводи, що свідчать на користь наукової і прикладної значущості виконаної роботи. Правильно сформульована актуальність теми свідчить про наукову зрілість і професіоналізм студента. Актуальність знаходиться в тісному зв’язку з вирішуваною в роботі науковою проблемою. Студенту-магістру слід показати, що до проведеного їм наукового дослідження в науці існував пролом, який необхідно було заповнити з погляду вирішення проблем науки і практики. Для обгрунтування актуальності слід також дати короткий аналіз літератури, де показати, що дана тема в даному аспекті до проведення даного дослідження не була вивчена.

2. У цій частині вступу стисло висловлюється зв’язок проведеного наукового дослідження з науковими планами і програмами учбового закладу, а також з галузевими (державними, міжнародними) планами і програмами розвитку науки.

3. Мета і завдання дослідження містять формулювання головної мети, яка полягає у вирішенні основної проблеми магістерської, що забезпечує внесення значного внеску до теорії і практики. Конкретний опис суті вирішення проблеми і внеску, що вноситься в результаті, і представляє формулювання головної мети роботи. Відповідно до основної мети слід виділити три-чотири цільові завдання в магістерській роботі, які необхідно вирішити для досягнення головної мети дослідження.

4. Опис об’єкту і предмету дослідження носить досить лаконічний характер і за об’ємом не перевищує півсторінки тексту. Об’єкт дослідження представляє область наукових досліджень, в межах якої виявлена і існує досліджувана проблема. Це система закономірностей, зв’язків, відносин, видів діяльності, в рамках якої зароджується проблема. Предмет дослідження вужчий і конкретніший; завдяки його формулюванню в магістерській із загальної системи, що представляє об’єкт дослідження, виділяється частина системи або процес, що протікає в системі, є безпосереднім предметом дослідження.

5. У методах дослідження студентом подається перелік методів, використаних в даному науковому дослідженні. Методів дослідження існує в науковій практиці достатньо багато; їх перелік (з поясненнями) займає в спеціальних посібниках і методичних вказівках об’єм до 10 сторінок і більш. Якщо є утруднення з формулюванням цієї частини введення – варто прочитати спеціальну методичну літературу.

6. Наукова новизна – особливо важлива частина вступу, на яку завжди звернуть увагу при захисті роботи. Тим часом, студентами часто даються нечіткі, розпливчаті визначення новизни, що, звичайно ж, знижує загальне враження від роботи. Зокрема, новизна іноді, по суті, підміняється актуальністю теми, її практичною або теоретичною значущістю; приводяться бездоказові твердження, що дане питання вивчається вперше (або досягнуті нові результати, дані нові формулювання) в той час, як це насправді не зовсім так.

Слід розуміти, що до ознак, що дозволяють стверджувати про наукову новизну роботи, зокрема відносяться:

– постановка нової наукової проблеми;

– введення нових наукових категорій і понять;

– розкриття нових закономірностей протікання природних і суспільних процесів;

– застосування нових методів, інструментів, апарату дослідження;

– розробка і наукове обґрунтування пропозицій про оновлення об’єктів, процесів і технологій, використовуваних в економіці і управлінні;

– розвиток нових наукових уявлень про навколишній світ, природу, суспільство.

Наукова новизна не повинна зводитися до простого перерахування встановлених фактів, ідей, закономірностей; вона повинна розкривати головну наукову концепцію автора, давати наукове пояснення суті його досліджень в якісному і кількісному аспектах. Ось деякі шаблонні фрази, які можна використовувати при формулюванні наукової новизни:

– здійснене комплексне…;

– формалізовано…;

– створена концепція, що забезпечує…;

– розроблена нова система…;

– досліджені специфічні зв’язки…;

– визначена ефективність…;

– розроблений метод, який відрізняється від…;

– доведена залежність між…;

– досліджена поведінка і показано…;

– допрацьований метод… у частині… і поширений на новий клас систем…;

– досліджений новий ефект…

Недоречним є використання поняття «вперше», адже нововведень студенти не вносять, а лише обґрунтовують та аналізують вже існуючи вислови вчених.

7. У частині плану «Практична значимість» прийнято перераховувати в яких областях прикладної діяльності, якими органами і організаціями, в якій формі використовуються і можуть бути використані результати виконаного дослідження і рекомендації, висловлені в роботі.

Для надання ваги зробленим твердженням, в додатках дуже добре помістити акти-свідоцтва про впровадження або про практичне використання результатів дослідження, про отриманий ефект (економічний, науково-технічний, соціальний).

8. Підрозділ «Апробація результатів» повинен містити зведення про практичну перевірку основних положень і результатів магістерської роботи, а також областях наукової, прикладної, учбової діяльності, в якій результати магістерської роботи знайшли застосування. Тут же вказується, де і коли докладалися результати досліджень (на яких наукових з’їздах, конференціях, симпозіумах, нарадах).

9. Обов’язково вказуються публікації студента-магістра. Вказується, в скількох журналах, статтях, збірках, матеріалах конференцій опубліковані результати наукової роботи, а також вказується загальний об’єм публікацій. Якщо у магістра є авторські свідоцтва за темою дослідження – про їх наявність також слід згадати.

10. Наприкінці вступ слід привести структуру магістерської роботи: кількість сторінок, рисунків, таблиць, перелік використаних літературних джерел.

Текстова частина вступу не повинна перевищувати 3 повних листів. Приклад вступу подано в додатку Ж.