6.3.1.Порядок проведення перевірок

Державні інспектори проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків.

При проведенні перевірки державний інспектор:

• установлює особу, яка є власником земельної ділянки чи землекористувачем;

• при встановленні факту зміни власника чи користувача об’єкта нерухомості уживає заходів для з’ясування особи фактичного власника чи користувача;

• установлює правомірність використання земельних ділянок іншими землекористувачами, яким вони не надані у власність чи користування;

• перевіряє наявність документів, що посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою;

• перевіряє дотримання режиму використання земельної ділянки відповідно до цільового призначення;

• уточнює відповідність місця розташування та меж земельної ділянки, мір ліній, визначених у документах, які посвідчують право користування земельною ділянкою, фактичним мірам ліній на місцевості.

При виявленні порушення земельного законодавства державний інспектор:

• з’ясовує обставини та суть скоєного порушення земельного законодавства;

• установлює особу, яка здійснила порушення земельного законодавства;

• установлює, чи є в діях чи бездіяльності особи, яка вчинила порушення земельного законодавства, ознаки адміністративного правопорушення або склад злочину;

• обстежує земельну ділянку і встановлює, чи завдана юридичними чи фізичними особами шкода земельним ресурсам унаслідок їхньої господарської та іншої діяльності.

6.3.2. Оформлення документів за результатами перевірок

При проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства.

Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства (далі – акт) складається за результатами перевірки:

1. якщо виявлено чи не виявлено порушення земельного законодавства;

2. при усуненні чи не усуненні раніше виявлених порушень у строк, установлений у приписах (у тому числі і в повторно виданих приписах);

3. при неможливості встановити особу порушника.

Акт складається у двох примірниках. Перший примірник акта залишається у державного інспектора, який проводить перевірку, другий – вручається або надсилається керівникові юридичної особи чи фізичній особі, які перевірялись. При проведенні спільних перевірок з іншими органами контролю копія акта надається цим органам.

При врученні акта юридичній чи фізичній особі особисто в примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відмітка про дату вручення акта та ставиться підпис особи, яка його отримує. У разі надсилання акта поштою на примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відповідна відмітка. Акт надсилається з повідомленням про вручення.

Копія акта може бути надана іншим зацікавленим державним органам, громадянам чи громадським організаціям на їх запит.

В акті державний інспектор зазначає: дату та місце складання акта; посаду та прізвище інспектора (інспекторів), який (які) проводив (проводили) перевірку; посади та прізвища осіб, які були залучені до перевірки; посаду та прізвище представника юридичної особи чи прізвище фізичної особи, які були присутні при перевірці; місцезнаходження юридичної чи фізичної особи, які перевіряються; місце розташування земельної ділянки, її площу згідно із земельно-кадастровою документацією та фактичну площу, яка використовується; категорію земель та склад угідь; цільове призначення та фактичний стан використання (освоєння) земельної ділянки; наявність документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою; обставини порушення земельного законодавства; суть порушення з посиланням на акти чинного законодавства, вимоги яких порушені.

Акт підписується державним інспектором (інспекторами), який (які) проводить (проводять) перевірку, представником юридичної особи чи фізичною особою, що використовують земельні ділянки, свідками (за їх наявності).

В акті наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив’язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо).