- •Українська література хх століття Рекомендована література
- •Модуль 1. Література “Розстріляного відродження” Лекція 1. Суспільно-політичні умови формування українських письменників 20-30-х хх століття План:
- •2. Ідейно-естетична боротьба в українській літературі 20-х років хх століття
- •3. Літературні угруповання
- •Лекція 2. Ідейно-художні пошуки
- •5. Літературна дискусія
- •6. Стильова різноманітність
- •7. Представники “Розстріляного відродження”
- •Лекція 3. Жанрово-стильове розмаїття План
- •Процес творчих пошуків у прозі
- •2. Поетичних напрямів та естетичних теорій у поезії
- •Формування нового українського театру
- •Глосарій
- •Питання для самоконтролю
- •Творчі пошукові завдання
- •Література до теми
- •Модуль 2. Повоєнна література Лекція 1. Літературний процес 30−40 рр. Хх століття План
- •1. Теорія безконфліктності
- •2. Морально-етичні погляди
- •3. Повоєнне покоління письменників
- •Лекція 2. Своєрідність літературного доробку План
- •5. Тематика та образи літератури 40-50-х років
- •Глосарій
- •Питання для самоконтролю
- •Творчі пошукові завдання
- •Література до теми
- •Модуль 3. “Українська література за межами України” Лекція 1. Чинники формування План
- •1. Поняття “діаспорна література” та “еміграційна література”
- •2. Хвилі масової української еміграції
- •3. Літературні угруповання та об’єднання
- •1. Стильове розмаїття поетів української діаспори
- •2. Тематика та проблематика прозових творів письменників української діаспори
- •6. Драматургія української діаспори
- •Глосарій
- •Питання для самоконтролю
- •Творчі пошукові завдання
- •Література до теми
- •2. Здобутки української культури за часів правління Микити Хрущова
- •3. Світоглядні засади
- •4. Морально-етичні погляди
- •Лекція 2. Джерела впливу на письменників-шістдесятників План
- •1. Культурництво
- •2. Покоління шістдесятників
- •Глосарій
- •Питання для самоконтролю
- •Творчі пошукові завдання
- •Література до теми
- •Лекція 1. Літературний процес постепохи План
- •1. Загальний огляд
- •2. Відновлення української літератури на кінець хх – ххі століття
- •3. Постмодерні віяння. Художні форми.
- •Лекція 2. Різномантість сучасного літературного доробку План
- •1. Специфіка сучасної української літератури
- •2. Сучасна українська поезія
- •3. Сучасна українська проза
- •4. Сучасна літературознавча періодика
- •Глосарій
- •Питання для самоконтролю
- •Творчі пошукові завдання
- •Література до теми
3. Літературні угруповання
- “Плуг” – спілка селянських письменників (перше організаційне об’єднання письменників було утворене 3 квітня 1922 року, голова – С.Пилипенко);
- “Гарт” – літературна організація пролетарських письменників (досить неоднорідна за своїм складом, засновується на початку 1923 року в Харкові, на чолі стояв В.Блакитний);
- футуристичні угруповання на підставі однієї з помітних літературних течій 20-х років, незмінний лідер – Михайль Семенко, який був основним “генератором ідей” авангардистської тенденції: кверофутуризм, панфутуризм, мав свої осередки “Фламінго”, “Ударна група поетів-футуристів”, “Комкос”, “Аспанфут” тощо;
- АСПИС – “Асоціація письменників” (до складу входили Л.Старицька-Черняхівська, Н.Романович-Ткаченко, М.Рильський, М.Зеров, В.Підмогильний, Б.Антоненко-Давидович, Г.Косинка та ін.) існувала протягом 1923-1924 років, обстоювались принципи мистецтва за високими естетичними критеріями, шанували талант, свободу творчості, „аристократизм духу”;
- “Неокласики” – умовна назва естетичної платформи невеликого кола київських поетів, науковців, перекладачів 20-х – початку 30-х років (до складу входили М.Зеров, М.Рильський, П.Филипович, М.Драй-Хмара, О.Бургардт (Ю.Клен), близькими до них за своєю позицією були В.Петров, М.Могилянський, Д.Тась), протистояли офіційному ідеологічному курсу, шанували талант, поціновували літературу за іманентними художніми критеріями;
- “Ланка” – об’єднання київських літераторів (В.Підмогильний, М.Івченко, Б.Антоненко-Давидович, Г.Косинка, Т.Осьмачка, Я.Качура, Є.Плужник та ін.) утворилося 1924 року з АСПИСу, у 1926 році перейменувалася в МАРС (Майстерня революційного слова) відкидали політичне пристосування, не піддавалися тиску з боку компартійних органів;
- ВАПЛІТЕ – Вільна академія пролетарської літератури (М.Хвильовий, М.Куліш, М.Яловий, П.Тичина, М.Йогансен, М.Бажан, А.Любченко, О.Слісаренко, І.Дніпровський, П.Панч, О.Копиленко, Г.Епік, Г.Коцюба, Я.Савченко, О.Досвітній, В.Вражливий, М.Майський та ін) естетично-орієнтована група утворена наприкінці 1925 року як альтернатива “масовізму” та футуризму;
- “Молодняк” – організація комсомольських письменників (існувала протягом 1926-1932, зробили немало для активізації літературної творчості молоді, виявлення талантів, але водночас і деморалізації українського письменства своєю агресивною ортодоксальністю та брутальними наскоками на інакодумців;
- ВУСПП – Всеукраїнська Спілка Пролетарських Письменників (організована 1927 року, з наміром об’єднати всіх прихильних до режиму митців у протидію тим, кого партія вважала носіями буржуазно-націоналістичної чи буржуазно-естетської небезпеки).
Лекція 2. Ідейно-художні пошуки
План
1. Літературна дискусія
2. Стильова різноманітність
3. Представники “Розстріляного відродження”
20-ті роки позначені напруженими ідейно-художніми пошуками. У цей час розбудовується, формується і національний український стиль, і зароджується основа нової псевдоестетики, яка згодом визначиться як “естетика соціалістичного реалізму”.