- •Українська література хх століття Рекомендована література
- •Модуль 1. Література “Розстріляного відродження” Лекція 1. Суспільно-політичні умови формування українських письменників 20-30-х хх століття План:
- •2. Ідейно-естетична боротьба в українській літературі 20-х років хх століття
- •3. Літературні угруповання
- •Лекція 2. Ідейно-художні пошуки
- •5. Літературна дискусія
- •6. Стильова різноманітність
- •7. Представники “Розстріляного відродження”
- •Лекція 3. Жанрово-стильове розмаїття План
- •Процес творчих пошуків у прозі
- •2. Поетичних напрямів та естетичних теорій у поезії
- •Формування нового українського театру
- •Глосарій
- •Питання для самоконтролю
- •Творчі пошукові завдання
- •Література до теми
- •Модуль 2. Повоєнна література Лекція 1. Літературний процес 30−40 рр. Хх століття План
- •1. Теорія безконфліктності
- •2. Морально-етичні погляди
- •3. Повоєнне покоління письменників
- •Лекція 2. Своєрідність літературного доробку План
- •5. Тематика та образи літератури 40-50-х років
- •Глосарій
- •Питання для самоконтролю
- •Творчі пошукові завдання
- •Література до теми
- •Модуль 3. “Українська література за межами України” Лекція 1. Чинники формування План
- •1. Поняття “діаспорна література” та “еміграційна література”
- •2. Хвилі масової української еміграції
- •3. Літературні угруповання та об’єднання
- •1. Стильове розмаїття поетів української діаспори
- •2. Тематика та проблематика прозових творів письменників української діаспори
- •6. Драматургія української діаспори
- •Глосарій
- •Питання для самоконтролю
- •Творчі пошукові завдання
- •Література до теми
- •2. Здобутки української культури за часів правління Микити Хрущова
- •3. Світоглядні засади
- •4. Морально-етичні погляди
- •Лекція 2. Джерела впливу на письменників-шістдесятників План
- •1. Культурництво
- •2. Покоління шістдесятників
- •Глосарій
- •Питання для самоконтролю
- •Творчі пошукові завдання
- •Література до теми
- •Лекція 1. Літературний процес постепохи План
- •1. Загальний огляд
- •2. Відновлення української літератури на кінець хх – ххі століття
- •3. Постмодерні віяння. Художні форми.
- •Лекція 2. Різномантість сучасного літературного доробку План
- •1. Специфіка сучасної української літератури
- •2. Сучасна українська поезія
- •3. Сучасна українська проза
- •4. Сучасна літературознавча періодика
- •Глосарій
- •Питання для самоконтролю
- •Творчі пошукові завдання
- •Література до теми
1. Загальний огляд
Сучасне художнє життя в Україні чимдалі окреслюється як природничий процес, без штучних обмежень чи ідеологічних флюсів: це не лише творена вільно, за власним вибором митців різножанрова й різностильова література теперішнього дня, а й, наприклад, здобутки письменників-емігрантів, письменників української діаспори Європи, Америки, Австралії та автохтонів Польщі, Румунії, Словаччини, Хорватії.
Друга половина 80- початок 90-х років ХХ століття – це час “повернення” з літературного вигнання або появи на українських літературних обріях вельми помітної й оригінальної когорти митців, передусім поетів, яка щодалі дужала на силі, засвідчувала в більшості своїй переваги самодостатньої, духовно здорової творчості, не затиснутої в лещатах примусової чи добровільної заідеологізованості. Всіляко розширюється загальний художній, жанровий, стильовий, інформаційний спектр української поезії і прози, у яких оживає й діє традиція, однак поряд з цим відбуваються модерністські, постмодерністські віяння.
2. Відновлення української літератури на кінець хх – ххі століття
Покоління кінця ХХ – початку ХХІ століття можна визначити як покоління постепохи: пострадянське, постколоніальне, постчорнобильське, постхристиянське, постмодерне. Нинішнє письменство перебуває у стані постмодерну такою мірою, якою почувається інтегрованим у спільноту більшу, ніж власна національномовна. Проте з постмодернізмом як естетичною практикою складніше: щоб творити в дусі цієї практики, треба органічно сприймати світовий стан. Нове покоління формувало й вибирало власний стиль не тільки в літературі, а й у практичному житті. Нові ідеї спонукали покоління постепохи до нового стилю поведінки.
Тепер у літературі й літературознавстві нові умови і обставини, нові випробування. Стало очевидним, що так звана марксистсько-ленінська естетика спрямувала теоретичну й історико-літературну думку на шлях вульгаризації й спекуляції, “перекрила кисень” усім (крім соцреалістичної) школам і напрямам у науковому літературознавстві, зруйнувала саме уявлення про специфіку художньої творчості. Щоб відродитись і йти далі, потрібне було звільнення від подібних деформацій. Таким чином з’явилися нові імена, нові твори, значні культурні явища.
3. Постмодерні віяння. Художні форми.
В українській літературі 90-х рр. ХХ століття на перший план вийшли герменевтична традиція, традиція інтелектуального письма й іронії. Це означає, що найпродуктивніша і центральна в минулій українській літературі традиційна історична проза та патентний, поетично-романтичний стиль відтепер залишилися на узбіччі маргінальними. У наш час актуальними стали традиція і стиль, який можна назвати одним словом – текст. Текст кардинально змінив як саму літературу, так і спосіб її прочитання. З появою тексту критики вже не аналізують твори, а інтерпретують тексти. А саме поняття текст виникло з появою формалізму й структуралізму. Текстом може бути окремий твір, і його частина, жанр, і ціла література, а також в поняття тексту входить комунікація: стосунки між автором і аудиторією.
Сучасна літературна практика свідчить про окреслення в єдиній площині жанрів провідних художньо-філософських напрямів, а синхронний розвиток й взаємодія є умовою й чинником природного саморозвитку поезії та прози.