2.4 Розміщення і густота населення . Урбанізація. Темпи урбанізації і типи урбанізованих територій. Головні міста країни.

Густота населення: 102 осіб/км

Рівень урбанізації: 76%. Найбільші міста: Сантьяго-де-Куба (426 тис. осіб), Камагуей (290 тис. осіб), Гуантанамо (245 тис. осіб), Санта-Клара (227 тис. осіб)

Столиця: Гавана (2,4 млн. осіб, 2008)

В провінціях Ольгин(8.46%від загальної площі) та Сантьяго-де-Куба(5.6% загальної площі)) проживають понад 1 мільйона осіб в кожній. В інших 12 провінціях ,включно з Гаваною, проживає від 400до 800 тис осіб. Столицю виділяють як окрему адмін. одиницю в якій проживає 2.2млн людей. Дані за переписом населення 2002 року.

2.5 Соціальна структура населення. Міське і сільське населення. Трудоресурсний потенціал. Зайнятість населення. Якісні показники умов проживання (середня тривалість життя, обсяги ВВП на одну особу, освіта та охорона здоров’я, сервісне обслуговування)

Чисельність міського населення (% від заг.кількості)	2010	75	% від заг.кількості
Чисельність сільського населення	2010	25	% від заг.кількості

Середня тривалість життя (років) – 77 чоловіки в середньому живуть 74,38 року, а жінки - 79,36 років).

.ВВП на душу населення становить 5,565 тис.$ станом на 2008 рік за Світовим банком.

На Кубі - загалом безкоштовна середня освіта. Дітей віддають до школи з п'яти років. Перший клас називається «знайомство зі школою». З шостого по дванадцятий клас всі діти живуть в школах-інтернатах всі п'ять днів в тиждень, їдучи додому тільки на вихідні. Літо і канікули школярі проводять у трудових таборах. На Кубі викладачі виїжджають в село і навчають навіть одну дитину, якщо там більше немає дітей шкільного віку. Заробітна плата на Кубі невелика (якщо не сказати - мізерна). Все необхідне видає держава: рис, борошно, цукор, хліб, крупи. Одяг і взуття продають на талони за невеликі гроші. Кубинцеві без спеціального дозволу влади не можна купити будинок, машину, відеомагнітофон, стільниковий телефон. Це важко пояснити середньому європейцю або американцю.

Медичне обслуговування - одне з найпрогресивніших у світі - для кубинців безкоштовне. На кожні 120 сімей є свій сімейний лікар. Його двері відкриті в будь-який час доби для будь-якого з хворих членів сім'ї. Поряд із традиційною медициною широко поширена і народна. Кубинці, що живуть в єднанні з природою, - відмінні природні лікарі, знають безліч лікарських трав і корисних рослин, які використовують у повсякденному житті практично з дитячого віку.

Загальна кількість трудових ресурсів на Кубі збільшилася з 1,7 млн. осіб у 1960 р. до 4,55 млн. у 2004 р. У промисловості зайнято 25% працездатного населення, у сільському господарстві — 24%, у сфері послуг — 51%. Економічна криза на початку 90-х років призвела до різкого зростання безробіття (4% у 2004 р.).

3.Мовно-культурна та демографічна політика держави

3.1Мовно-культурна політика держави.

Державною мовою у країні проголошено іспанську. 99% населення вважає рідною мовою іспанську. Особливих заходів, політики що до впливу на мовні процеси не відбувається.