Міністерство охорони здоров’я України Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова

«ЗАТВЕРДЖЕНО»

на методичній нараді кафедри

внутрішньої медицини №1

Завідувач кафедри

____________ проф. Станіславчук М.А.

«______»_______________ 20___ р.

Методичні рекомендації для викладачів

Навчальна дисципліна	Основи внутрішньої медицини
Модуль №2	Основи внутрішньої медицини
Змістовний модуль №2	Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб кістково-м’язової системи та сполучної тканини
Тема заняття	Подагра
Курс	5
Факультет	Медичний

Методичні рекомендації складено відповідно освітньо-кваліфікаційних характеристик та освітньо-професійних програм підготовки спеціалістів, що затверджені Наказом МОН України від 16.05.2003 р. № 239 та експериментально-учбового плану, що розроблений на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS) та затвердженої Наказом МОЗ України від 31.01.2005 р. № 52.

Вінниця 2012 р.

1.Актуальність теми: Серед хвороб, які суттєво впливають на стан захворюваності населення та часто призводять до інвалідності, втрати працездатності являється патологія кістково-м’язової системи та сполучної тканини. Вивчення етіопатогенезу цих захворювань та удосконалення методів лікування на сьогодні є загальною медичною проблемою. Серед захворювань кістково-м’язової системи особливе місце займають артропатії, серед яких знаходиться подагра.

Подагра - (в перекладі з грецької - «капкан для ніг») - хронічне захворювання, яке виникає внаслідок порушення обміну речовин (пуринового обміну). При цьому в організмі відбувається підвищене накопичення сечової кислоти та зменшується її виділення нирками. Це призводить до надмірного накопичення сечової кислоти в крові. Солі сечової кислоти (урати) проникають у суглоби (хрящі, синовіальні мембрани), навколосуглобові тканини (сухожилля, зв'язки, синовіальні сумки), нирки, внаслідок чого розвивається подагра і подагричний артрит з можливим утворенням подагричних вузлів (тофусів).

Тобто, основною причиною подагри є перевищення в організмі концентрації сечової кислоти - продукту розпаду пуринів, що містяться в клітинах і надходять в організм разом з їжею. Надлишок кислоти виникає через порушення метаболізму білків або внаслідок недостатньої роботи нирок, які не виводять сечову кислоту з організму. В результаті чого вона починає відкладатися в суглобах, і випадає у великій кількості у вигляді кристалів солей в сечі, що в подальшому призводить до утворення каменів. До факторів ризику відносяться артеріальна гіпертонія, цукровий діабет, похибки харчування й зловживання алкоголем, обтяжена спадковість. У позаминулому столітті подагру називали «хворобою гурманів», або «панською хворобою».

2.Конкретні цілі:

• Виявляти симптоми при подагрі;

• Аналізувати отримані дані анамнезу;

• Вміти самостійно проводити клінічне обстеження хворихп з подагричним артритом;

• Трактувати результати дослідження біохімічного аналізу крові, синовіальної рідини, рентгенологічного обстеження суглобів за даними рентгенограм;

• Вміти скласти план обстеження та призначення лікування конкретному хворому.

1. Базовий рівень підготовки:

Назви попередніх дисциплін	Отримані навички
Нормальна анатомія	Знання будови суглоба. Вміння визначити типи суглобів та їх види в залежності від анатомічної будови та функції суглоба
Нормальна фізіологія	Володіння знаннями з фізіології та нормальної функції суглобів. Фізіологічна функція хряща та синовіальної рідини
Гістологія	Знання морфологічної будови кісткової тканини, хряща та капсули суглоба. Складові елементи фіброзної тканини та синовіальної оболонки
Фармакологія	Вміти призначати урикодепресивні, урикозуричні та НПЗП хворим з подагрою

2. Організація змісту навчального матеріалу:

Основні симптоми, що дозволяють запідозрити враження опорно-рухової системи при подагрі.

Клінічне обстеження хворого

І. Опитування-суб’єктивні ознаки:

1. Скарги хворого: болі в суглобах, набряклість суглобів, зміна форми суглоба.

ІІ. Огляд хворого-об’єктивні ознаки:

1. Загальний огляд: проводиться оцінка загального стану хворого (важкий, середньої важкості, задовільний), підраховують частоту пульсу, вимірють АТ, визначають межі серця, проводять пальпацію та аускультацію серця, що деє змогу виключити чи підтвердити враження серцево-судинної системи. Проводиться детальне обстеження органів дихання, шлунково-кишкового тракту, видільної системи (з метою виключення системних захворювань сполучної тканини).

2. Місцевий огляд: проводиться огляд суглобів та м’яких тканин. Визначають наявність змін кольору шкіри, наявність тофусів. Визначають зміни форми суглоба, відхилення від нормальної осі. Вражений суглоб порівнюють зі здоровим.

ІІІ. Пальпація:

Пальпацію проводять при повному розслабленні м’язів, обережно, щоб не спричинити больової реакції. За допомогою пальпації шкіри, сухожилків, м’язів суглобів і кісток встановлюють локалізацію процеса, характер змін в тканинах. Визначають наявність підвищення температури над суглобом. Дослідження функції суглоба проводять при виконанні спочатку активних,а потім пасивних рухів в лежачому положенні. Для виміру амплітуди рухів використовують кутомір – транспортир з браншами (гоніометр). Об’єм рухів визначають в градусах кута в межах якого вони виконуються з врахуванням «нульового» (анатомічного) стану суглоба в вертикальному положенні суглоба людини. Для більшості суглобів ця позиція складає 180⁰, для гомілково-ступневих - 90⁰.