Дата перерахунку іноземної валюти у гривні залежить від змісту

• реалізація продукції і товарів іноземному партнеру - дата митного оформлення;

• імпорт сировини, матеріалів, робіт і послуг - дата митного оформлення;

• банківські операції - дата зарахування чи списання іноземної валюти;

• касові операції - дата оприбуткування чи видачі грошей;

• погашення заборгованості, виданої під звіт - дата затвердження авансового звіту;

• формування статутного фонду - дата установчого договору;

• складання бухгалтерського звіту - останній курс котирування у звітному періоді.

Коливання курсу іноземних валют по відношенню до гривні викликають курсові різниці, які потрібно відображати в обліку за всіма активами і пасивами балансу.

Курсові різниці, що виникають при перерахунку грошових коштів в іноземній валюті відображаються у складі інших доходів або витрат операційної діяльності.

У бухгалтерському обліку нарахування курсової різниці при збільшення курсу відображається таким чином:

1) на рахунках активів:

Дт 16 «Довгострокова дебіторська заборгованість»

Дт 302 «Каса в іноземній валюті»

Дт 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті»

Дт 362 «Розрахунки з іноземними покупцями»

Кт 714 «Дохід від операційної курсової різниці»

або

Кт 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці

2) на рахунках зобов’язань:

Дт 945 «Втрати від операційної курсової різниці

або

Дт 974 «Втрати від неопераційних курсових різниць»

Кт 502 «Довгострокові кредити банків в іноземній валюті»

Кт 55 «Інші довгострокові зобов’язання»

КТ 602 «Короткострокові кредити банків в іноземній валюті»

Кт 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками

Зменшення курсу іноземної валюти відображається зворотними проводками: для рахунків активів з використанням субрахунка 945 «Втрати від операційної діяльності», для рахунків зобов’язань — з використанням субрахунка 714 «Дохід від операційної курсової різниці».

У таблиці 4 наведено приклад відображення в обліку операції по розрахунках іноземною валютою:

Таблиця 4

Відображення в бухгалтерському обліку операції в іноземній валюті

Зміст господарських операцій	Проводка		Сума
	Д-т	К-т
Перераховано гроші для купівлі 300 USD	333	311	1755
(курс НБУ — 5, 71 грн. за 1 долар США)
Перераховано збір на обов’язкове державне пенсійне страхування за операцію з купівлі валюти (300х5,71х1%)	651/2	311	17,13
Включено до витрат суму збору на обов’язкове державне страхування	84	6512	17,13
	92	84	17,13
Нараховано і включено до витрат суму комісійної винагороди	84	685	34,26
(300х5,71х2%)	92	84	34,26
	685	333	34,26
Зараховано іноземну валюту на рахунок			300$
(курс НБУ на момент зарахування — 5,65 грн. за 1 долар США)	312	333	1695
Відображено курсову різницю у зв’язку зі зміною курсу НБУ	84	333	18
	92	84	18
Повернено не використані грошові кошти	311	333	25,7

Для відображення операцій, здійснених в іноземній валюті, використовується журнал 1 і відомості до нього, які заповнюються у валюті здійснення операції. Для кожної іноземної валюти ведеться журнал 1 і відповідні відомості до нього, в яких зазначається назва іноземної валюти. Аналітичний облік в іноземній валюті ведеться у гривнях і, одночасно, у тій валюті, в якій здійснюється операція.

Записи в журналі 1 і відомості можуть здійснюватися за 2-3 дні в хронологічному порядку на основі нагромаджувальних допо­міжних відомостей із наступним перенесенням підсумків оборотів до журналу 1 і відомостей.

Якщо курс гривні змінився, то виникають курсові різниці, які обліковуються у складі операційної діяльності підприємства і відображаються записом у дебет рахунка 945 «Втрати від опера­ційної курсової різниці» з кредиту різних рахунків (при зниженні курсу), або у кредит рахунка 714 «Доход від операційної курсової різниці» (при зростанні курсу).

Облік курсових різниць здійснюється відповідно до положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», який набрав чинності з 1 січня 2001 р.

Бухгалтерський облік операцій в іноземних валютах ведеться в тій же системі рахунків, що і облік операцій в гривнях. Записи по рахунках розрахунків з постачальниками і підрядниками, покупцями і замовниками та іншими дебіторами і кредиторами виконуються відповідно на рахунках 63 „Розрахунки з постачальникам і підрядниками”, 36 „Розрахунки з покупцями і замовниками”, 37 „Розрахунки з різними дебіторами”, 64 „Розрахунки з податками і платежами”, 65 „Розрахунок з страхування” і інші. При цьому можливо уособлення розрахунків в іноземних валютах на окремих субрахунках, відкритих в складі відповідних синтетичних рахунків. В облікових регістрах обов’язково вказують дату здійснення господарської операції, оформленої відповідним документом.

Передбачено що валютні надходження в адрес резидента належать зарахуванню на розрахунковий валютний рахунок. Банк зобов’язаний не пізніше наступного дня повідомити власника рахунка про надходження валюти на розрахунковий рахунок, і якщо резидент впродовж 5 банківських днів не дасть йому доручення на перерахування валютних коштів з розрахункового рахунка, то банк на 6-й банківський день самостійно перераховує ці кошти на валютний рахунок резидента.

Валютні кошти, зараховані на розрахунковий рахунок, в бухгалтерському обліку відображаються записом по дебету рахунка 312 „Поточні рахунки в іноземній валюті”, субрахунок 312-3 „Транзитний валютний рахунок” в кореспонденції з кредитом рахунка 362 „Розрахунки з іноземними покупцями” і інші.

Перерахування банком коштів з розрахункового (транзитного) валютного рахунка на валютний рахунок резидента (підприємства) відображається записом по дебету рахунка 312, субрахунок 312-1 „Валютний рахунок в країні” (або субрахунок 312-2 „Валютний рахунок за кордоном”) і кредиту рахунка 312, субрахунка 312-3 „Транзитний валютний рахунок”.

При обов’язковому продажу іноземної валюти (50%), а також якщо підприємство приймає рішення про продаж залишеної в його розпорядженні частини одержаної валюти на УМВБ, воно представляє банку про це доручення (заяву) встановленої форми. Валютні кошти, перераховані банком на рахунок УМВБ для продажу в сумі, встановленої по курсу НБУ на дату виконання операції, відображаються записом:

Д-т рахунка 334 „Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті”;

К-т рахунка 312 „Поточні рахунки в іноземній валюті” (субрахунок 312-3 „Транзитний валютний рахунок”).

Поступивши на рахунок підприємства національна валюта (за відрахуванням суми, утриманої банком в якості винагороди за послуги по продажу валюти ) зараховується в дохід від реалізації іноземної валюти на біржовому ринку записом:

Д-т рахунка 311 „Поточні рахунки в національній валюті”;

К-т рахунка 711 „Доходи від реалізації іноземної валюти”.

Одночасно здійснюється запис на списання проданої на Міжнародній валютній біржі іноземної валюти (за вирахуванням суми, утриманої банком в якості винагороди):

Д-т рахунку 942 „Собівартість реалізації іноземної валюти”;

К-т рахунку 334 „Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті”.

На дебет рахунка 942 з кредита рахунка 334 списується також сума отримана підприємством по продажу іноземної валюти на валютній біржі.

В кінці звітного періоду дохід від реалізації іноземної валюти списується на фінансові результати записом:

Д-т рахунка 711 „Дохід від реалізації іноземної валюти”;

К-т рахунка 791 „Результат основної діяльності”.

На дебет рахунка 791 „Результат основної діяльності” з кредита рахунка 942 „Собівартість реалізованої іноземної валюти” списується собівартість проданої на Міжбанківській валютній біржі іноземної валюти. Шляхом співставлення отриманого доходу від реалізації іноземної валюти (облікованого на кредиті рахунка 791) з собівартістю проданої валюти (списаної на дебет цього рахунка) о приділяють фінансовий результат (прибуток, збиток) від реалізації іноземної валюти на Міжбанківській валютній біржі, який списують на рахунок 44 „Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)”.